233 № 233/5600/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2015 року місто Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі Войтюк О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Байгуша А.Ю., Качан М.Ю., третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, Катеринівського дошкільного навчального закладу №7 «Колосок» загального розвитку, що знаходиться в комунальній власності Катеринівської сільської ради, за участю третьої особи ОСОБА_4про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, витрат на оплату проїзду та придбання методичних посібників, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 21.09.2015 року звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, витрат на оплату проїзду та придбання методичних посібників.
Ухвалами суду від 15.10.2015 року до участі у справі були залучені Катеринівський дошкільний навчальний заклад №7 «Колосок» загального розвитку, що знаходиться в комунальній власності Катеринівської сільської ради в якості співвідповідача та ОСОБА_4 в якості третьої особи.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та пояснила, що вона тривалий час працювала за сумісництвом в Катеринівському дитячому садочку №7 «Колосок» на посаді музичного керівника. З 1997 року до 2011 року вона зазвичай приймалася на роботу з початку учбового року і наприкінці учбового року звільнялася за власним бажанням. З 01.09.2011 року вона працювала в цьому ж закладі безперервно. З 19.08.2015 року її було звільнено з займаної посади у зв'язку зі скороченням штату працівників. Своє звільнення вона вважає незаконним, оскільки дитячий садочок залишився взагалі без музичного керівника, діти позбавлені можливості отримувати музичне виховання. Крім того, при звільненні вона дізналася, що отримувала заробітну плату з розрахунку 0,25 ставки, але вона вважає, що виконувала обсяг роботи на 0,5 ставки, і відповідно повинна була отримувати заробітну плату у більшому розмірі. Просила поновити її на займаній до звільнення посаді та стягнути заборгованість по заробітній платі починаючи з 2001 року в сумі 40000 грн. Також вказала, що вона за власні кошти купувала методичні посібники, флеш-карти, техніку для занять з дітьми, тому просила стягнути на свою користь понесені витрати в сумі 500 грн. Крім того, просила стягнути на свою користь грошові кошти в сумі 2000 грн., які були витрачені нею на оплату проїзду до місця роботи, оскільки, на її думку, вона мала право на безкоштовний проїзд на підставі ст. 21 Закону України «про Позашкільну освіту».
Представник відповідача Катеринівської сільської ради - сільський голова Байгуш А.Ю., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що скорочення посади музичного керівника в дитячому садочку №7 було проведено відповідно до вимог трудового законодавства на підставі рішення Катеринівської сільської ради №VІ/63-390 від 16.06.2015 року з урахуванням листа відділу освіти Костянтинівської райдержадміністрації від 15.06.2015 року №451/01-5 «Щодо економного та раціонального використання коштів». ОСОБА_1 була прийнята на роботу до дитячого садочка на посаду музичного керівника з 01.09.2011 року за сумісництвом на 0,25 ставки відповідно до заяви, написаної нею власноруч. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки ці вимоги є безпідставними.
Представник відповідача Катеринівського дошкільного навчального закладу №7 «Колосок» загального розвитку Качан М.Ю., пояснила, що вона з 09.09.2015 року працює на посаді завідувача цього закладу, до цього працювала на посаді вихователя. ОСОБА_1 працювала в дитячому садочку тривалий час, до 2011 року звільнялася з роботи на літній період, а з початку учбового року знову приймалася. З 01.09.2011 року і до дня звільнення працювала безперервно. Вона була прийнята на 0,25 ставки на підставі її заяви. ОСОБА_1 працювала за графіком вівторок, п'ятниця з 7-45 год. до 10-45 год., тобто 6 годин на тиждень, що і відповідає 0,25 ставки. Звільнення ОСОБА_1 було проведено згідно з вимогами закону за погодженням з профспілковим комітетом, інші посади їй не пропонувались, оскільки штат був укомплектований повністю. Наказ про звільнення ОСОБА_1 своєчасно не був вручений, причини цього пояснити не змогла, копію наказу їй було відправлено поштою лише 10.11.2015 року. Від ОСОБА_1 ніхто не вимагав купувати будь-які посібники або техніку для забезпечення учбового процесу, їй не відомо, чи користувалася ОСОБА_1 власним майном при проведенні занять. В теперішній час музичні заняття з дітьми проводять вихователі за допомогою технічних засобів, Інтернету, тому будь-які права дітей не порушуються, жодної скарги від батьків з цього приводу не надходило. Вважає, що всі позовні вимоги безпідставні, тому просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона раніше працювала на посаді завідувача, в теперішній час вийшла на пенсію. Саме вона підписувала накази про прийняття на роботу ОСОБА_1 в 2011 році та про її звільнення в 2015 році. Їй відомо, що ОСОБА_1 крім постійного місця роботи в Костянтинівській районній школі мистецтв, працює за сумісництвом. Саме цим і було обумовлено те, що вона працювала на 0,25 ставки в дитячому садочку, оскільки при збільшенні навантаження, вона би не встигала виконувати свої трудові обов'язки за іншими місцями роботи, на що неодноразово звертали уваги перевіряючи з районного відділу освіти. Звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату було проведено на підставі рішення Катеринівської сільської ради, за погодження з профспілкою. Після звільнення заборгованості по зарплаті перед ОСОБА_1 дитячий садок не мав. Під час роботи ніхто не вимагав від ОСОБА_1 купувати матеріально-технічні засоби для проведення музичних занять, якщо вона щось і використовувала при роботі з дітьми, то тільки за своєю власною ініціативою. Вважає, що всі заявлені позовні вимоги є безпідставними.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
З трудової книжки позивача ОСОБА_1 вбачається, що її основним місцем роботи з 01.10.1993 року по теперішній час є Костянтинівська районна школа мистецтв.
Позивач ОСОБА_1 працювала за сумісництвом на посаді музичного керівника в Катеринівському дошкільному навчального закладі №7 «Колосок» загального розвиткув періоди:
-з 01.09.2001 року по 01.08.2002 року (накази № 47 від 31.08.2001 року та №56 від 30.07.2002 року)
-з 01.09.2002 року по 01.09.2006 року (накази №62 від 30.08.2002 та №73 від 30.08.2006 року)
-з 18.09.2006 року по 27.06.2008 року (накази №87 від 14.09.2006 року та №55 від 26.06.2008 року);
-з 11.09.2008 року по 01.06.2009 року (накази №84 від 11.09.2008 року та №50 від 29.05.2009 року);
-з 01.09.2009 року по 01.07.2010 року (накази №72 від 20.08.2009 року та №66 від 29.06.2010 року);
-з 01.09.2010 року по 21.06.2011 року (накази №81 від 31.08.2010 року та №70 від 17.06.2011 року).
В ці періоди ОСОБА_1 приймалася на роботу на підставі її заяв, про що зазначено в наказах, працювала відповідно до наказів на 0,25 ставки, звільнялась з посади за власним бажанням.
Згідно з наказом №91 від 30.08.2011 року ОСОБА_1 знову була прийнята на роботу за сумісництвом на посаду музичного керівника в Катеринівський дошкільний навчальний заклад №7 «Колосок» з 01.09.2011 року на 0,25 ставки на підставі її особистої заяви, та була звільнена з 19.08.2015 року за скороченням штату відповідно до наказу №25-к від 13.08.2015 року.
Заявою ОСОБА_1 від 17.08.2011 року про прийняття на роботу підтверджено, що вона просила прийняти її на роботу за сумісництвом на посаду музичного керівника з 19.08.2011 року саме на 0,25 ставки.
В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося сторонами, що ОСОБА_1 з 2001 року постійно працювала за графіком шестигодинного робочого тижня - двічі на тиждень по три години.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту» №2628-ІІІ від 11.07.2001 року педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно становить: музичного керівника - 24 години на тиждень, що відповідає тарифній ставці.
Таким чином, шестигодинний робочий тиждень відповідає 0,25 ставки музичного керівника у дошкільному навчальному закладі.
Розмір отриманої заробітної плати за час роботи ОСОБА_1 у Катеринівському дошкільному навчальну закладі №7 «Колосок» не оспорювався, відомості щодо наявності заборгованості перед позивачем при звільненні відсутні.
Доводи позивача в частині того, що інший працівник ДНЗ «7 «Колосок» ОСОБА_5., яка також працювала на 0,25 ставки на посаді музичного керівника призначена на цю посаду з порушеннями трудового законодавства, оскільки вона не має музичної освіти, і тому заробітну плату за ці 0,25 ставки також мала отримувати позивач, не заслуговують на увагу, оскільки законність призначення ОСОБА_5. на посаду музичного керівника не є предметом розгляду в даній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні не встановлено підстав вважати, що позивачу ОСОБА_1 в період з 2001 по 2015 роки заробітна плата виплачувалася не в повному обсязі, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про поновлення на займаній посаді, то слід зазначити наступне.
Відповідно до наказу Катеринівського ДНЗ №7 «Колосок» №25-к від 13.08.2015 року ОСОБА_1 звільнена з посади музичного керівника ДНЗ №7, яка працює за сумісництвом, з 19.08.2015 року у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Оскільки позивач на день звернення до суду не отримала копію наказу про звільнення і ця обставина відповідачем не оспорювалася, суд прийшов до висновку, що строк на звернення до суду за захистом своїх порушених прав нею не пропущено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 49-5 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Згідно з п. 8.1 Статуту Катеринівського дошкільного навчального закладу №7 «Колосок» загального розвитку, що знаходиться в комунальній власності Катеринівської сільської ради, управління дошкільним закладом здійснюється його засновником - Катеринівською сільською радою.
За рішенням Катеринівської сільської ради від 16.06.2015 року №VІ/63-390 «Про зміну штатного розпису та скорочення штату працівників» внесено зміни до штатного розпису на 2015 рік дошкільного навчального закладу №7 «Колосок» с. Катеринівка 19.01.2015 року, виведено наступні штатні посади: вихователь - 1 од., музичний керівник - 0,5 од., помічник вихователя - 1 од., машиніст з прання білизни - 0,25 од. зазначене рішення до теперішнього часу ніким оскаржено не було.
Відповідно до п. 2 наказу Катеринівського ДНЗ №7 «Колосок» №51 від 18.06.2015 року, прийнятого на виконання рішення Катеринівської сільської ради від 16.06.2015 року №VІ/63-390, скорочено з 19.08.2015 року 1 ставку вихователя, 0,5 ставки музичного керівника, 1 ставку помічника вихователя, 0,25 ставки машиніста із прання білизни. ОСОБА_1 ознайомлена з даним наказом під підпис 19.06.2015 року.
Відповідно до виписки з протоколу №6 засідання профспілкового комітету Катеринівського ДНЗ №7 «Колосок» від 18.06.2015 року профспілковим комітетом надано згоду на звільнення музичного керівника ОСОБА_1 за скороченням штату.
19.06.2015 року ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис з попередженням про майбутнє звільнення з посади згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з 19.08.2015 року у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, на підставі рішення Катеринівської сільської ради від 16.06.2015 року №VІ/63-390, наказу ДНЗ №7 «Колосок» №51 від 18.06.2015 року, а також у зв'язку з неможливістю переведення на іншу роботу.
Таким чином, роботодавцем дотримані всі вимоги закону щодо погодження звільнення працівника, що підлягає скороченню, з профспілкою, а також повідомлення його про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці.
ОСОБА_1 під час попередження про майбутнє звільнення не пропонувались вакантні посади через їх відсутність. 0,5 ставки двірника, яка вводилася у ДНЗ з 20.08.2015 року не могла бути їй запропонована, оскільки ще не існувала на як на момент попередження про звільнення, так і на момент самого звільнення.
Не заслуговують на увагу доводи позивача в частині того, що зі скороченням посади музичного керівника відбулося порушення прав дітей на музичне виховання, оскільки це не є предметом розгляду в даній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що права позивача ОСОБА_1 при її звільненні за скороченням штату не були порушені, а тому позовна вимога про поновлення на займаній посаді задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування на користь позивача коштів, витрачених на придбання методичних посібників та техніки для використання в роботі при проведенні музичних занять з дітьми, то слід зазначити наступне.
На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано товарні чеки від 14.11.2011 року на придбання двох колонок «ATLANFA» та шнура USB V3 та блоку USB до мережі всього на суму 379 грн.; товарний чек від 27.04.2012 року на придбання колонки «ATLANFA» на суму 108 грн.; товарний чек від 07.08.2010 року на придбання колонки «АС/DC 4 RADIO» на суму 295 грн.; товарний чек від 05.09.2011 року на придбання трьох флешок на загальну суму 270 грн.; поштову квитанцію від 16.09.2011 року на підтвердження електронного переказу «Основа» м. Харків в сумі 125,81 грн.; поштову квитанцію від 16.09.2011 року на підтвердження електронного переказу «Ранок пошта» м. Харків в сумі 195,93 грн.; поштову квитанцію від 23.09.2011 року на підтвердження електронного переказу «Ранок пошта» м. Харків в сумі 113,18 грн.4 заказ покупця №КТНР-064370 від 30.03.2011 року на придбання акустичної системи та монітору на загальну суму 1387 грн.; а також корінці до поштових посилок на 42 грн. та на 44 грн.
Позивачем в судовому засіданні не доведено необхідність придбання зазначених матеріальних цінностей саме для використання в роботі з дітьми у ДНЗ №7 «Колосок», про передачу цих цінностей на баланс ДНЗ, а тому відсутні правові підстави для відшкодування їх вартості за рахунок ДНЗ або Катеринівської сільської ради, тому в задоволенні цієї позовних вимоги необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування 2000 грн., які були витрачені позивачем на оплату проїзду до місця роботи, то слід зазначити наступне.
Позивачем на підтвердження позовних вимог в цій частині надані автобусні квитки, серійні номери яких йдуть за порядку - з 034924 до 035000, та з 012326 до 012369.
При досліджені наданих квитків суд звертає увагу на те, що вартість проїзду, зазначена ОСОБА_1 не відповідає вартості квитків; при розташуванні квитків послідовно відповідно до серійних номерів, хронологія поїздок не зберігається - деякі квитки з меншим серійним номером зазначені пізнішими датами, ніж ті, які мають більші серійні номери; що дає підстави для сумніву, що квитки не були придбані позивачем саме в зазначені дні.
В обґрунтування цієї вимоги позивач ОСОБА_1 посилається на положення ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841-III, але позивач не підпадає під дію цього закону, оскільки позашкільна освіта в розумінні цього закону (ст. 1) - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час (загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи.
Катеринівський дошкільний навчальний заклад №7 «Колосок» загального розвитку, що знаходиться в комунальній власності Катеринівської сільської ради входить до системи дошкільної освіти і на його працівників розповсюджується дія Законів України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 року №2628-ІІІ та «Про освіту» 23.05.1991 № 1060-XII, положення яких не містять норми, яка б встановлювала право працівника дитячого дошкільного навчального закладу, що розташований в сільській місцевості, на безоплатний проїзд до місця роботи, тому позовні вимоги в цій частині є такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню як безпідставні.
Враховуюче викладене в сукупності, суд вважає, що жодна з позовних вимог, заявлених позивачем ОСОБА_1, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Катеринівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, Катеринівського дошкільного навчального закладу №7 «Колосок» загального розвитку, що знаходиться в комунальній власності Катеринівської сільської ради, за участю третьої особи ОСОБА_4про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, витрат на оплату проїзду та придбання методичних посібників - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Суд | Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2015 |
Оприлюднено | 02.12.2015 |
Номер документу | 53834901 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Леміщенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні