Ухвала

від 13.11.2015 по справі 681/159/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Провадження № 11-кп/792/480/15

Справа № 681/159/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження №12014240200000295 від 10.07.2014 року за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 , представника потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_9 та прокурора на вирок Полонського районного суду від 5 червня 2015 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Полонського районного суду від 5 червня 2015 року

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, жителя АДРЕСА_1 , українця, з середньо спеціальною освітою, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_10 не обирався.

Строк покарання ухвалено обчислювати з початку відбуття.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_12 150000 грн. моральної шкоди. Для забезпечення позову накладено арешт на автомашину марки „Черрі Амулет, д.р.н. НОМЕР_1 , що зареєстрований на ім`я ОСОБА_13 .

Ухвалено стягнути з ОСОБА_10 на користь:

-бюджету Полонської районної ради 619 грн. 13 коп.;

-бюджету Хмельницької обласної ради 10595 грн. 97 коп. затрат на лікування потерпілого від злочину.

Ухвалено стягнути із ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судово технічних експертиз в сумі 2299 грн. 75 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду, 09 липня 2014 року близько 20 год. ОСОБА_10 , що перебував в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «Черрі Амулет» д.р.н. « НОМЕР_1 », що йому належить в порядку спадкування після смерті ОСОБА_13 , рухався із швидкістю близько 60 км\год. по вул. академіка Герасимчука в м. Полонному зі сторони центру міста в напрямку смт. Понінка. Біляжитлового будинку №120 по вказаній вулиці, ОСОБА_10 , не вибрав безпечної для руху швидкості, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проявив неуважність,внаслідок чого здійснив наїзд на належну ОСОБА_14 корову, яка переходила проїзну частину вулиці зліва направо по ходу руху транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: гемарогічний забій шийного відділу спинного мозку, перелом основи остистого відростка п`ятого шийного хребця, поперечний перелом дужки шостого шийного хребця, косий перелом сьомого шийного хребця з порушенням функцій спинного мозку у вигляді тетрапарезу та порушенням функції тазових органів, забій головного мозку, закритий перелом верхньої щелепи по типу Лефор-2, рвані рани язика, нижньої губи та вуха зліва, рани волосяної частини голови та носа, садна обличчя., яківідносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду змінити та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Просить врахувати, що повністю визнав свою вину, щиро покаявся у вчиненому, на його утриманні неповнолітня дитина, частково відшкодував збитки за завдану ним матеріальну шкоду в сумі 75000 грн., зобов`язується відшкодувати і моральну шкоду.

В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_10 призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі та збільшити моральне відшкодування.

Звертає увагу, що ОСОБА_10 скоїв злочин в стані алкогольного сп`яніння, потерпілий за наслідками ДТП є визнаний інвалідом I групи, позбавлений можливості пересуватися.

На думку представника, місцевий суд необгрунтовано занизив суму морального відшкодування на користь потерпілого до суми 150 тис. грн. через, що вважає необхідним його збільшити до 245 тис. грн.

У поданій скарзі дружина потерпілого, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 просить визнати її потерпілою у кримінальному провадженні, вирок суду щодо ОСОБА_10 скасувати та ухвалити новий, яким призначити більш суворе покарання і стягнути моральне відшкодування у розмірі 300000 грн.

Звертає увагу, що 01.07.2015 року ОСОБА_11 , який є її чоловіком, від отриманих тілесних ушкоджень помер.

На її думку місцевий суд при призначенні покарання ОСОБА_10 не в повній мірі врахував особу обвинуваченого та наслідки, які настали від злочину.

Вважає, що судом необгрунтовано передано ОСОБА_10 на зберігання автомашину «Черрі Амулет», оскільки при виконанні вироку в частині відшкодування шкоди він може бути розкомплектований та змінений непридатними деталями та агрегатами.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи факту доведеності вини та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_10 призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Зазначає, що ОСОБА_10 під час досудового розслідування проявив байдужість до вчиненого, не цікавився станом здоров`я потерпілого, заподіяну шкоду не відшкодував, лише після дебатів вивсловив жаль з приводу вчиненого з метою ухилення від покарання, що не слід сприймати, як щире каяття.

Заслухавши доповідача, прокурора, представника потерпілого, ОСОБА_10 на підтримку поданих апеляційних скарг, надавши обвинуваченому можливість виступу в судових дебатах та останньому слові, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Цей висновок ґрунтується на зібраних по справі і належним чином досліджених та перевірених судом доказах, у тому числі і показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , зізнавальних свідчень самого ОСОБА_10 та даних відповідних протоколів у сукупності із висновками судово медичних експертиз.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.2 ст. 286 КК України, є вірною і сумніву не викликає.

Будь яких порушень кримінально процесуального закону при розслідуванні провадження та розгляді справи у місцевому суді, при перевірці судового рішення колегією суддів не виявлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із наступними змінами) суду при призначенні покарання необхідно врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначені ОСОБА_10 покарання ці вимоги закону місцевим судом дотриманні.

Зокрема, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, який на обліку у наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, визнав свою вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, однак зайнятий тимчасовими заробітками і таким чином утримує сім`ю, частково відшкодував заподіяні злочином збитки і має твердий намір їх виплатити у повному розмірі.

Згідно ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України і воно є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Доводи прокурора та представника потерпілого про те, що призначене ОСОБА_10 покарання є таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого і є явно несправедливим, не можна визнати обгрунтованими.

Слід погодитись, що місцевий суд призначив ОСОБА_10 покарання, достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому з достатньою повнотою враховані всі пом`якшуючі покарання ОСОБА_10 обставини, а також і те, що злочин він вчинив у стані сп`яніння.

Колегія судді при розгляді справи вважає за необхідне роз`яснити, що не визнала потерпілою ОСОБА_15 , згідно її заяви з підстав передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпілому ОСОБА_12 в результаті ДТП, яка мала місце 09 липня 2014 року близько 20 год. з вини обвинуваченого ОСОБА_10 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.

Зазначений факт підтверджується висновком судово медичної експертизи №541 від 13 жовтня 20 листопада 2014 року.

Згідно актового запису про смерть №179 від 02 липня 2015 року, виданого Полонським центром первинної медико санітарної допомоги Хмельницької області ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки Полонського центру первинної медико санітарної допомоги №704 від 15 жовтня 2015 року, розтин трупа ОСОБА_12 не проводився.

На підставі ухвали колегії суддів від 10 серпня 2015 року за даними висновку завідувача Шепетівського міжрайонного відділення судово медичної експертизи ОСОБА_22 від 22.09.2015 року №429, на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 10 серпня 2015 року, за відсутності розтину трупа, встановити чи знаходиться смерть ОСОБА_12 у причинному зв`язку із травмами, які були спричинені в результаті ДТП не представилость можливим.

Що стосується доводів про необхідність збільшення об`єму обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_10 винним у смерті ОСОБА_12 , то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки родина потерпілого ОСОБА_12 (зокрема мати, дружина) заперечували проти розтину тіла і встановлення причини смерті потерпілого.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Оскільки встановити причину смерті ОСОБА_12 не вдалось, колегія судді позбавлена можливості підтвердити статус ОСОБА_15 - дружини ОСОБА_12 в тому числі потерпілої в даному процесі, а звідси і не розглядає її скаргу на вирок місцевого суду.

Відповідно ст. 37 ЦПК України та коментаря до зазначеної норми закону, в тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов`язані з особою суб`єкта, тим більше, коли настала смерть цієї особи, правонаступництво матеріального, а відтак процесуального не може бути.

Зокрема, згідно ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, у тому числі право на відшкодування шкоди завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Тобто вимоги, які випливають з даної категорії правовідносин, процесуальне правонаступництво не допускають.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, цивільні позови по кримінальному провадженню вирішені відповідно до вимог закону і на підставі відповідних доказів та документів. Сумніву у законності судового рішення в цій частині колегія суддів немає.

Збільшення сум на відшкодування в тому числі і те, яке просить представник потерпілого ОСОБА_9 не грунтується на вимогах закону, через смерть потерпілого.

Тому претензії майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_10 мають розглядатися окремо в рамках цивільного і цивільно процесуального законодавства України шляхом подачі заяви за відповідною підсудністю.

Керуючись ст. 407КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Вирок Полонського районного суду від 5 червня 2015 року стосовно ОСОБА_10 залишити без зміни, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 , представника потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_9 та прокурора . без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду ОСОБА_2