Рішення

від 25.11.2015 по справі 756/3510/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 756/3510/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Луценко О.М.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14739/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі - Крічфалуши С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся у березні 2015 року.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на веб-порталі журналу «Новий час країни», власником якого є ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК», було опубліковано інтерв'ю екс-міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4, в якому було поширено недостовірну та таку, що принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача, інформацію. Так, в матеріалі, розміщеному на веб-порталі у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», розповсюджено наступну інформацію: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров ОСОБА_5, блокировал зерновые госконтракты, настаивая на участии в схемах поставок посредников(...)»,«Например, история контракта с Бангладеш (500 тыс. тонн зерна). В чем трудность этого контракта? В том, что многие народные депутаты предлагали посредников(...)»,«На участии посредника, по словам экс-министра, настаивал ОСОБА_3:"Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди (потенциальные посредники) на переговорах в Кабмине. Это те люди, которых мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос, так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?"».

Крім того, у випуску журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_2, а також в електронній версії журналу, було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій також було поширено недостовірну та таку, що принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача, інформацію: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров. Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди [потенциальные посредники] на переговорах в Кабмине. Это те, кого мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос: так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?».

Оскільки поширення та розповсюдження відповідачами такої недостовірної та негативної інформації порушує особисті немайнові права позивача на повагу до гідності, честі і ділової репутації, закріплені ст. 297 ЦК України, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 наступні відомості, розповсюджені на веб-порталі журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_2 року у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»:«ОСОБА_3, министр Кабинета министров ОСОБА_5, блокировал зерновые госконтракты, настаивая на участии в схемах поставок посредников(...)»,«Например, история контракта с Бангладеш (500 тыс. тонн зерна). В чем трудность этого контракта? В том, что многие народные депутаты предлагали посредников(...)»,«На участии посредника, по словам экс-министра, настаивал ОСОБА_3: "Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди (потенциальные посредники) на переговорах в Кабмине. Это те люди, которых мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос, так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?"». Зобов'язати ОСОБА_4 та ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 в громадській думці шляхом опублікування на веб-порталі журналу «Новий час країни» тексту спростування протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили. Визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, наступні відомості, розповсюджені у випуску журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_1, а також в електронній версії журналу, у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3»: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров. Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди [потенциальные посредники] на переговорах в Кабмине. Это те, кого мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос: так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?». Зобов'язати ОСОБА_4 та ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_6 в громадській думці шляхом публікації спростування в спеціальній рубриці або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, в обсязі не меншому, що й спростовуване повідомлення, у черговому підготовлюваному випуску журналу «Новий час країни», а також в електронній версії журналу «Новий час країни».

Також просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. та вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано такими, що не відповідає дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3,відомості, розповсюджені на веб-порталі журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_2 року у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме:«ОСОБА_3, министр Кабинета министров ОСОБА_5, блокировал зерновые госконтракты, настаивая на участии в схемах поставок посредников(...)»,«Например, история контракта с Бангладеш (500 тыс. тонн зерна). В чем трудность этого контракта? В том, что многие народные депутаты предлагали посредников(...)»,«На участии посредника, по словам экс-министра, настаивал ОСОБА_3: "Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди (потенциальные посредники) на переговорах в Кабмине. Это те люди, которых мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос, так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?"».

Зобов'язано ОСОБА_4 та ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 шляхом опублікування на веб-порталі журналу «Новий час країни» тексту спростування протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_2 року на веб-порталі журналу «Новий час країни» опубліковано статтю під назвою «Соратник ОСОБА_5 лоббировал участие "прокладки" в госзакупках зерна - экс-министр».

В даній статті було поширено недостовірну та таку, що принижує честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, інформацію.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2015 року відомості, що були поширені у вказаній вище статті, були визнані недостовірними та такими, що ганьблять честь і гідність, а також завдають шкоди діловій репутації ОСОБА_3

Поширенана веб-порталі журналу «Новий час країни» інформація про ОСОБА_3 є недостовірною та не відповідає дійсності.

Зокрема, не відповідають дійсності поширені наступні відомості стосовно ОСОБА_3 :

- «ОСОБА_3, министр Кабинета министров ОСОБА_5, блокировал зерновые госконтракты, настаивая на участии в схемах поставок посредников (…)».

- «Например, история контракта с Бангладеш (500 тыс тонн зерна). В чем трудность этого контракта? В том, что многие народные депутаты предлагали посредников (…).

На участии посредника, по словам экс-министра, настаивал ОСОБА_3: "Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди (потенциальные посредники) на переговорах в Кабмине. Это те люди, которых мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос, так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?"».

Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, відомості, розповсюджені у випуску журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_1, та в електронній версії журналу, у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров. Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди [потенциальные посредники] на переговорах в Кабмине. Это те, кого мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос: так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?».

Зобов'язано ОСОБА_4 та ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 шляхом публікації спростування в спеціальній рубриці або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, в обсязі не меншому, що й спростовуване повідомлення, у черговому підготовлюваному випуску журналу «Новий час країни», а також в електронній версії журналу «Новий час країни» наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_2 року у випуску журналу «Новий час країни» та в електронній версії журналу «Новий час країни», опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».

В даній статті було поширено недостовірну та таку, що принижує честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_3, інформацію.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07.10.2015 року відомості, що були поширені у вказаній вище статті, були визнані недостовірними та такими, що ганьблять честь і гідність, а також завдають шкоди діловій репутації ОСОБА_3

Поширена у випуску журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_2 року від інформація про ОСОБА_3 є недостовірною та не відповідає дійсності.

Зокрема, не відповідають дійсності поширені наступні відомості стосовно ОСОБА_3 :

- «ОСОБА_3, министр Кабинета министров. Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди [потенциальные посредники] на переговорах в Кабмине.

Это те, кого мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос: так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?».

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов 'язана надати ті докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи оскаржене у справі рішення суд виходив із вимог даної норми закону, зібраних у справі та наданих сторонами доказів, яким дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.

Судом вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року на веб-порталі журналу «Новий час країни» - http://nv.ua/, власником якого є ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК», було опубліковано інтерв'ю екс-міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Вказана стаття містить наступні висловлювання: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров ОСОБА_5, блокировал зерновые госконтракты, настаивая на участии в схемах поставок посредников(...)»,«Например, история контракта с Бангладеш (500 тыс тонн зерна). В чем трудность этого контракта? В том, что многие народные депутаты предлагали посредников(...)»,«На участии посредника, по словам экс-министра, настаивал ОСОБА_3:"Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди (потенциальные посредники) на переговорах в Кабмине. Это те люди, которых мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос, так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?"».

У випуску журналу «Новий час країни» ІНФОРМАЦІЯ_1, та в електронній версії журналу було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка містить наступні висловлювання: «ОСОБА_3, министр Кабинета министров. Через него шло все блокирование. У меня есть фотографии, где сидят эти люди [потенциальные посредники] на переговорах в Кабмине. Это те, кого мы устраняли в течение трех месяцев, чтобы выйти на чистый контракт. Вопрос: так кто кому продавал должность в ГПЗКУ?».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку що зазначена інформація містить висловлювання, тобто негативну інформацію про позивача, його діяльність, особисті та моральні якості у формі твердження, є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

За змістом положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. ст. 94, 277 ЦК України та роз'яснень, що містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ч. 1, 3, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

На підставі п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація поширена про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Відповідно до положень ст.277 ЦК України та ст.10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Згідно ч.2 ст.47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

З урахуванням наведеного, суттєвою відмінністю оціночних суджень від існування фактів є те, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню.

Поширені про позивача відомості викладені у стверджувальній формі, мають образливий характер, проте не підтверджуються жодними доказами.

Розповсюдження такого недостовірного факту порушує особисті немайнові права позивача, принижує його гідність, честь та ділову репутацію, а тому така інформація підлягає спростуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що інформація, яку позивач вимагає визнати недостовірною, містить виключно у висловлюваннях ОСОБА_4, а тому засіб масової інформації у вигляді відповідача ТОВ «Медіа-ДК» не має нести відповідальність за публікацію такої інформації, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції оскільки, згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист честі, гідності, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року №1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам вищезазначених статтей апелянтом не було надано до суду належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, оскаржене у справі рішення постановлене з дотриманням норм матеріального права.

Однак, колегія суддів не може погодитись з визначеним судом першої інстанції розміром та порядком стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні позивача до суду ним було сплачено 1 474,40 грн. судового збору.

Проте згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», чинним на момент звернення позивача до суду, при поданні позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи з відшкодуванням моральної шкоди з ціною позову від 5 до 50 мінімальних заробітних плат, сплата судового збору була передбачена в розмір 1 відсотка ціни позову. Враховуючи заявлені позовні вимоги судовий збір підлягав сплаті в розмір 500,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких у задоволенні яких позивачеві було відмовлено.

Оскільки позовні вимоги були задоволені частково, враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_4 та ТОВ «Видавничий дім «Медіа-ДК» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 121,80 грн., з кожного.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» на користь ОСОБА_3 судових витрат в розмірі 1 474,40 грн. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стянути з ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Медіа-ДК» на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 121,80 грн. з кожного.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: