Рішення

від 26.11.2015 по справі 2-1436/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Сирбул О.Ф.

№ 22-ц/796/12156/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі:

головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

секретар Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку та об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, 2004 року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва», Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за реєстровим номером 6090.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку.

Задоволено об'єднаний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, 2004 рокународження та ОСОБА_6, 2005 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва», Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення.

Виселено з квартири АДРЕСА_1: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, 2004 рокународження та ОСОБА_6, 2005 року народження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1, яка не брала участь у справі, подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та об'єднаного позову ОСОБА_2 про виселення; задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку. Посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить їй та відповідачу ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, але до участі в справі вона залучена не була. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції було надано неналежну оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, а також показам свідків. Суд безпідставно послався на висновок судової почеркознавчої експертизи від 29 липня 2013 року, оскільки він був складений без дослідження та порівняння експертом підписів, в оригіналі другого примірника оспорюваного договору купівлі-продажу, який знаходиться на зберіганні у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. та підписів в реєстраційній книзі нотаріуса, порівняння зразків підпису позивача проводилось за зразками, які мають значну різницю в часі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Позивач ОСОБА_2 та його представник просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання представники ПАТ «ОТП Банк», Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва», Служби у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 серпня 2006 року між ОСОБА_2 (провадцем) та ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 15 серпня 2006 року за реєстровим № 6090 (т. 1, а. с. 48-49).

Вказана квартира в цілому складається з двох житлових кімнат, загальною площею 43,28 кв.м. ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі з 01 квітня 1988 року (т. 1, а. с. 51-54, 93-95). З 2006 року у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, 2004 року народження, та ОСОБА_6, 2005 року народження (т. 3, а. с. 8).

У травні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, у якому зазначав, що він був власником та проживав у квартирі АДРЕСА_1. 10 вересня 2006 року він дізнався про те, що його квартира продана, хоча ніякого договору купівлі-продажу він не підписував, наміру та волевиявлення відчужувати квартиру не мав, грошові кошти за продаж квартири не отримував.

У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, у якому зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу. Просив усунути перешкоди у здійсненні права власності майном та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2

У 2011 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, 2004 року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва», Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Просив виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, 2004 року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 про виселення об'єднано з цивільною справою за його позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, допитавши свідків, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним та виселення з квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та його неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, 2004року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження та відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 27 березня 2014 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_9 рішення Дарницького районного суду м.Києва 27 вересня 2013 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 залишено без змін.

Розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка не є учасником судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 вересня 2013 року та ухвала Апеляційного суду м.Києва від 27 вересня 2014 року підлягають скасування з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Відповідачами за такими позовами мають бути інші сторони оспорюваного правочину, а якщо правочин пов'язаний із переходом права власності на майно - особи, які набули право власності на підставі такого правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору купівлі-продажу квартири від 15 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Відтак, квартира АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності. Матеріали справи містять адресовану нотаріусу заяву ОСОБА_1 від 15 серпня 2006 року про надання згоди своїм чоловіком ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1

Порушуючи питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не заявив вимог до співвласника квартири ОСОБА_1 Вирішення спору щодо майна без залучення до участі в справі співвласника порушує його майнові права. При вирішенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 вересня 2013 року апеляційний суд не має правових підстав для зміни складу учасників судового розгляду, які приймали участь у вирішенні спору судом першої інстанції.

Також суд апеляційної інстанції не має правових підстав приймати та досліджувати докази від особи, яка не приймала участь у справі, надавати їх оцінку у сукупності з доказами, які були предметом дослідження суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним укладеного 15 серпня 2006 року з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та виселення з даної квартири ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

Колегія суддів не убачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Водночас відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

ОСОБА_3 позовних вимог про визнання ОСОБА_10 таким, що втратив право користування житловим приміщенням не заявляв. Тому підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 відсутні.

Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З., про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку та об'єднаного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, 2004року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва», Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України підлягає скасуванню ухвала Апеляційного суду м.Києва від 27 березня 2014 року про залишення без змін рішення Дарницького районного суду м.Києва від 27 вересня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 318 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 27 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу РусанюкЗолтан Золтанович, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку.

Відмовити в задоволенні об'єднаного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, 2004 року народження та ОСОБА_6, 2005 року народження, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва», Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді