Рішення

від 27.10.2015 по справі 911/3771/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р. Справа № 911/3771/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія",

07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Макіївська, 9-а

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія «Київсвіт»,

08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 31 А

про стягнення 91 337,87 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 20.03.2015, б/н);

відповідача 1 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача 2 - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія «Київсвіт» (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 91 337,87 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 грошових зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару, за виконання яких відповідає відповідач 2 відповідно до договору поруки від 05.05.2015 № 05/05-1/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.09.2015.

Судове засідання 22.09.2015 не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2015 розгляд справи відкладено на 13.10.2015.

У судове засідання 13.10.2015 представники відповідачів не з'явились, вимоги ухвали суду від 28.08.2015 не виконали, розгляд справи відкладено на 27.10.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25308/15 від 27.10.2015) позивачем подано додаткові пояснення.

У судовому засіданні 27.10.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали, представників у судові засідання не направили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, при цьому, судом враховано таке.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись на вказані у позовній заяві та у Спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреси місцезнаходження відповідачів, що підтверджується відбитками штампу канцелярії суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду про направлення їх копій на адреси відповідачів. Поштові відправлення, що направлялись судом відповідачам, повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення чи відсутність (вибуття) адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представників відповідачів та неподання відповідачами відзивів на позов не перешкоджає розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем поставлено відповідачу 1, відповідно до поданих до матеріалів справи видаткових накладних (Т. 1, а.с. №№ 13-20), товар: щебінь та пісок річковий, всього на суму 255053,96 грн.

Судом враховано, що у вищевказаних видаткових накладних вказано про їх складання на підставі договору від 01.05.2007, б/н, який не наданий до матеріалів справи, у зв'язку з чим, судом витребувано вказаний договір у позивача, на що позивачем надано письмові пояснення про відсутність у нього такого договору, оскільки договір не передано керівництвом позивача арбітражному керуючому, що на даний момент здійснює повноваження розпорядника майна позивача щодо якого порушено справу про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ані оригіналу Договору, ані належним чином засвідченої його копії чи витягу з нього, позивачем не надано. Хоча у видаткових накладних, на які посилається позивач у позовній заяві, як на підставу виникнення заборгованості, вказано, що поставка відбувалась саме на виконання вищевказаного договору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і відсутності заперечень відповідачів проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до змісту статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги із зазначенням доказів, що їх підтверджують.

Крім того, судом враховано правову позицію, викладену в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» про те, що у разі неподання документів на вимогу суду, справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. У даній постанові також звертається увага на те, що суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судом взято до уваги, що спірні видаткові накладні підписані у двосторонньому порядку представниками позивача і відповідача 1, підписи скріплені відбитками печаток сторін, що оцінюється судом як підтвердження сторонами фактів здійснення господарських операцій з поставки товару, зі змісту накладних вбачається, що поставка товару здійснюється на оплатній основі та погоджено вартість поставленого товару.

Як зазначається позивачем та не спростовується матеріалами справи, відповідачем 1 товар, що поставлений за вищевказаними накладними, повністю не оплачений.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі 91 337,87 грн. заявлена з оплати вартості товару, що поставлений за трьома видатковими накладними: від 23.06.2007 № РН-0000885 на суму 26878,27 грн., від 25.06.2007 № РН-0000895 на суму 31333,62 грн., від 27.06.2007 № РН-0000911 на суму 33125,98 грн. що обґрунтовується позивачем відсутністю коштів на сплату судового збору для подачі позову про стягнення заборгованості за всіма видатковими накладними.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У матеріалах справи міститься претензія позивача від 22.05.2014 №1 з вимогою до відповідача 1 оплатити спірну заборгованість, докази отримання відповідачем 1 вказаної претензії відсутні.

За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковими накладними.

При цьому, підписання покупцем - відповідачем 1 видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин сторін, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Оскільки встановлення сторонами іншого строку оплати товару суду не доведено, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

На підставі аналізу фактичних обставин справи, оцінки наданих суду доказів, з урахуванням усних пояснень представника позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача 1 на користь позивача, з огляду на таке.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що до матеріалів справи не додано текст договору, суд виходить з того, що факт здійснення господарської операції з оплатної поставки товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами - видатковими накладними, де вказується про передачу товару та його вартість, а, оскільки за відсутності договору немає можливості встановити строк виконання грошового зобов'язання відповідачем 1, що погоджений сторонами, суд, відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України вважає, що строк оплати вартості товару за спірними видатковими накладними починається з моменту прийняття товару та прийняття товаророзпорядчих документів на нього і на час прийняття рішення настав, відтак, позовна вимога про стягнення 91 337,87 грн. заборгованості з відповідача 1 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Між позивачем (далі - кредитор) та відповідачем 2 (далі - поручитель) укладено договір поруки від 05.05.2015 № 05/05-1/15 (далі - Договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання відповідачем 1 (далі - боржник) зобов'язань з оплати товару у сумі 255052,13 грн., що виникли на підставі видаткових накладних, у тому числі, за видатковими накладними: від 23.06.2007 № РН-0000885 на суму 26878,27 грн., від 25.06.2007 № РН-0000895 на суму 31333,62 грн., від 27.06.2007 № РН-0000911 на суму 33125,98 грн., стягнення заборгованості за якими є предметом позову.

Відповідно до пункту 3.3. Договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов'язання поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до пункту 6. Договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання боржником своїх зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а відповідно до частини 1 стітті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на вимоги законодавства, що регулюють правовідносини з договору поруки та солідарного виконання зобов'язань, з огляду на встановлення судом факту порушення зобов'язання, що забезпечено порукою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача у розмірі 91 337,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір, у зв'язку з повним задоволенням позову, покладається на відповідачів, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Макіївська, 9-а, ІПН НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія «Київсвіт» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 31 А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38260452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33447231) 91 337 (дев'яносто одна тисяча триста тридцять сім) грн. 87 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Макіївська, 9-а, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33447231) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інжинірингова компанія «Київсвіт» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 31 А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38260452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна технологічна компанія" ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 17, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33447231) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.11.2015.

Суддя С.О. Саванчук