Постанова

від 23.11.2015 по справі 823/4972/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/4972/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Агаркові Б.М.,

за участі: представника позивача Кондратенко Т.О.,

представника відповідача Недосеки І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ", звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №0005322301, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 104828,00 грн, в тому числі 83862,00 грн. за основним платежем та 20966,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" зареєстроване як юридична особа 27.04.2010, ідентифікаційний код 37067411, перебуває на обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

За наслідками перевірок інших платників податків, ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області було направлено позивачу письмові запити від 17.09.2014 № 30562/9/23-01-15-0214 та від 28.10.2014 № 35534/23-01-15-0214 з проханням надати пояснення та засвідчені належним чином копії документів на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "Будком Проект" та ТОВ "Люксреал".

У зв'язку з невиконанням вимог запитів, з 01.12.2014р. по 02.12.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Прайд" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, з ТОВ "Люксреал" та ТОВ "Будком Проект" за період 01.08.2014 по 31.08.2014.

За результатами перевірки складений акт від 03.12.2014 № 1/23-01-22-04/37067411, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму належного до сплати до бюджету податку на додану вартість в розмірі 83862 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 25.12.2014 №0005322301, яке є предметом цього позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач під час проведення спірної перевірки діяв правомірно, що, в свою чергу, установлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 р., якою відмовлено в задоволені позову ТОВ "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" про визнання протиправним та скасування наказу від 01.12.2014 року №7, на підставі якого ця перевірка проводилась.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке.

Як вбачається з постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 в адміністративній справі №823/3663/14 (а.с.79-80), судом досліджувалося питання щодо наявності підстав для проведення перевірки та правомірності винесення наказу про її проведення, при цьому, питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки предметом позову не було, в той час, як в даній справі, позивач ставить питання саме про порушення податковим органом установленої законом процедури проведення перевірок.

Так, відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1. ст..78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як установлено судом першої інстанції і не є спірним, копію наказу про проведення перевірки директору ТОВ "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" було вручено 02.12.2014р., тобто, вже після проведення перевірки, при цьому, як вбачається з самого акта перевірки (а.с.18-19), фактичного допуску податкового органу до перевірки не відбулося у зв'язку з відсутністю за податковою адресою будь-кого з посадових осіб позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідач, розпочавши проведення перевірки до вручення позивачу передбачених чинним законодавством документів, діяв не в порядку та не у спосіб, встановлений податковим законодавством України, а отже дії по проведенню такої перевірки є протиправними, а сама перевірка не створює правових наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові №21-425а14 від 27.01.2015 р., де зазначено, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Щодо взаємовідносин позивача з вказаними в Акті перевірки підприємствами-контрагентами слід зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, на підтвердження факту наявності у позивача всіх належних первинних документів по взаємовідносинам з підприємства-контрагентами, зазначеними в Акті перевірки, останнім надано суду договори, укладені з підприємствами-контрагентами, податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, банківські виписки тощо.

При цьому, всі вищенаведені документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, та в повній мірі відображають операції, що здійснювались позивачем із підприємствами-контрагентами.

Суд першої інстанції, не прийнявши до уваги надані позивачем первинні документи, послався на те, що вони не були предметом огляду ревізора під час проведення перевірки, в той час, як суд не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків.

Разом з тим, слід зазначити, що в силу вимог пункту 86.1 статті 86 ПК України виявлені під час перевірки правопорушення викладаються в акті.

Детальне відображення в акті змісту виявленого порушення є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

У даному випадку обставини, викладені відповідачем в Акті перевірки, не підтверджують факту вчинення позивачем податкового правопорушення, тоді як адміністративний суд, дійсно, під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника. Разом з тим, детальне відображення в акті змісту виявленого порушення є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України у постанові від 19.08.2015 року (справа №К/800/32822/14).

Що стосується акта ДПІ у Печерському районі м.Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 року № 2035/26-55-22-08/38900239 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Союз» при здійсненні фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року», на який, серед іншого, йдеться посилання в акті перевірки відповідача, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, вказаний акт не є актом перевірки контролюючого органу та не містить в собі аналізу господарських операцій платника податків та будь-яких висновків, в тому числі, про нікчемність укладених ним договорів або будь-якої інформації щодо порушень податкового законодавства, крім того, він стосується іншого періоду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які судова колегія не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи і, в свою чергу, є підставою для скасування постанови з ухваленням нової про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем сплачено судовий збір при поданні позову 1700,80 грн.(а.с.2) та при поданні апеляційної скарги в сумі 1729,66 грн. (а.с.269), загалом 3430,46 грн., які йому мають бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ", - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.12.2014р. №0005322301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоаналітична компанія "ЕКУ" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3430 (три тисячі чотириста тридцять) грн. 46 (сорок шість) коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова в повному обсязі складена 26 листопада 2015 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.