Ухвала

від 19.11.2015 по справі 813/9001/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 876/2468/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Йоха Україна» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йоха Україна» (далі - ТОВ «Йоха Україна») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцької ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212200 від 15 листопада 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000212200 від 15 листопада 2013 року.

Із таким судовим рішенням не погодилася Городоцька ОДПІ та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що підприємством було неправомірно завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з липня 2011 року по 31 грудня 2012 року на суму 1156042 грн. Зокрема, позивачем проведено списання собівартості послуг, а саме до їх вартості віднесено прямі матеріальні витрати, оплата праці працівників, витрати на утримання основних засобів, послуги субпідряду, а тому встановлено їх завищення на суму 989181 грн. Перевіркою встановлено укладання позивачем договорів з підприємцями, які сплачують податки за спрощеною системою оподаткування та не є платниками ПДВ, зокрема, ФОП ОСОБА_1, ПФ «Ейрена», Проведені операції безпідставно класифіковано як такі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Також перевіркою відображеного показника за перод з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Йоха Україна» показників у рядку 06.2 Декларації «Адміністративні витрати» на загальну суму 166851 грн. Так, до перевірки надано договір з ФОП ОСОБА_2 та акти виконаних робіт щодо послуг, які входять до абонплати, що не містять ознак, які дозволяли б класифікувати дані послуги, як такі, що пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства. Таке формування підприємством витрат суперечить вимогам п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку та не підтверджено факт понесення витрат у зв'язку з реалізацією товарів, робіт, послуг - відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Враховуючи викладене, податковий орган вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на прибуток за основним платежем в сумі 251074 грн. та фінансових санкцій в сумі 125537 грн. є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, слухання справи було проведено за їх відсутності та без фіксування процесу технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Городоцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Йоха Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, за наслідками якої складено акт № 597/22-00/31267619 від 01.11.2013 року (далі - акт перевірки від 01.11.2013 року).

У висновках акта перевірки від 01.11.2013 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Йоха Україна» п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 251074,00 грн., в тому числі за 2-3 квартали 2011 року на суму 77851,00 грн. (в т.ч. за 3 квартал 2011 року - 77851,00 грн.), за 2-4 квартали 2011 року на суму 95504,00 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2011 року - 17653,00 грн.), за 1 квартал 2012 року на суму 35711,00 грн., за півріччя 2012 року на суму 68836,00 грн. (в т.ч. за 2 квартал 2012 року - 33125,00 грн.), за три квартали 2012 року на суму 101245,00 грн. (в т.ч. за 3 квартал 2012 року - 32409,00 грн.), за 2012 рік на суму 155570,00 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2012 року - 54325,00 грн.).

15 листопада 2013 року Городоцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000212200 від 15.11.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 251074 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 125537 грн., всього на суму 376611 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність цих рішень з таких підстав.

Згідно п. 14.1.27 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами п. 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статтей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до вимог пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Йоха Україна» є суб'єктом господарювання і займається виробництвом одягу, оздоблення текстильних виробів, оптовою торгівлею одягом і взуттям, роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах.

Для забезпечення відповідної господарської діяльності позивач володіє певною технічною базою та наявний штат найманих працівників для забезпечення виробництва одягу.

Відповідно до вимог п. 142.1 ст. 142 ПК України до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Колективним договором ТзО «Йоха Україна» на 2011-2015 роки (реєстровий номер 59 від 23 грудня 2011 року), що зареєстрований управлінням праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації, а саме п. 12. 5 чітко передбачено, що адміністрація Товариства згідно укладного з перевізником договору забезпечує довіз працівників підприємства, які проживають у відділених населених пунктах на роботу і з роботи, як в першу, так і другу зміни, за визначеними маршрутами (т. 1 а.с. 129-141).

На виконання цієї вимоги ТОВ «Йоха Україна» (Замовник) уклало з ФОП ОСОБА_1 договори від 10.01.2011 року № 2-01/2011 та № 3-01/2012 про надання транспортних послуг, відповідно до умов яких виконавець забезпечує довіз працівників ТОВ «Йоха Україна», які проживають у віддалених населених пунктах на роботу і з роботи, як в першу, так і в другу зміни за визначеними маршрутами (т. 1 а.с. 60-63).

На підтвердження виконання договорів позивачем долучено акти надання послуг: № 07/11 від 31.07.2011 р., № 08/11 від 31.08.2011 р., № 09/11 від 30.09.2011 р., № 01/12 від 31.01.2012 р., № 02/12 від 29.02.2012 р., № 03/12 від 30.03.2012 р., № 04/12 від 30.04.2012 р., № 05/12 від 31.05.2012 р., № 06/12 від 30.06.2012 р., № 07/12 від 31.07.2012 р., № 08/12 від 31.08.2012 р., № 09/12 від 30.09.2012 р., № 10/12 від 31.10.2012 р., № 11/12 від 30.11.2012 р., № 12/12 від 31.12.2012р. (т. а.с. 64-78).

За отримані від ФОП ОСОБА_1 послуги позивач розрахувався, що підтверджено банківськими виписками про рух коштів по рахунку та платіжними дорученнями: № 8011 від 07.07.2011 р., № 8081 від 18.07.2011 р., від 03.08.2011 р., від 06.09.2011 р., від 16.09.2011 р., від 07.10.2011 р., від 11.01.2012 р., від 07.02.2012 р., від 14.02.2012 р., від 20.02.2012 р., від 07.03.2012 р., від 20.03.2012 р., від 05.04.2012 р., від 11.04.2012 р., від 03.05.2012 р., від 14.05.2012 р., від 18.05.2012 р., від 07.06.2012 р., від 13.06.2012 р., від 05.07.2012 р., від 11.07.2012 р., від 01.08.2012 р., від 15.08.2012 р., від 06.09.2012 р., від 11.09.2012 р., від 02.10.2012 р., від 10.10.2012 р., від 01.11.2012 р., від 06.11.2012 р., від 14.11.2012 р., від 04.12.2012 р., від 14.12.2012 р., від 18.12.2012 р., від 28.12.2012 р.

Також на підтвердження використання придбаних послуг у господарській діяльності, позивачем долучено список працівників ТОВ «Йоха Україна», які проживають у віддалених населених пунктах від 10.01.2011 року, список працівників ТОВ «Йоха Україна», які проживають у віддалених населених пунктах від 10.01.2012 року (т. 1 а.с. 121-128).

Факт реального виконання договорів з вищевказаним контрагентом також підтверджено і іншими документами, зокрема, копією ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України підприємця ОСОБА_1, ліцензійною карткою, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також розрахунками вартості послуг за відповідні періоди, що містяться в матеріалах справи.

Отже, цими документами підтверджено, що підприємство, оплачуючи довіз робітників, виконувало своє зобов'язання перед працівниками і такі витрати пов'язані з виробничим процесом і безпосередньо спрямовані на здійснення господарської діяльністі позивача, а висновки податкового органу про завищення витрат при визначенні бази оподаткування податком на прибуток є безпідставними.

Щодо господарський операцій позивача із ПФ «Ейрена» встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ПФ «Ейрена» зареєстровано як юридична особа і є платником єдиного податку.

02 червня 2008 року між ТОВ «Йоха Україна» (Замовник) та ПФ «Ейрена» (Підрядник) укладено договір підряду № 1/06 на виконання окремих операцій з пошиття, найменування та кількість яких визначається в Додатках до договору, що долучені до матеріалів справи, а саме: № 1 від 29.08.2008 року, № 2 від 31.12.2008 року, № 3 від 30.06.2009 року, № 4 від 21.12.2009 року, № 6 від 26.07.2010 року, № 7 від 01.10.2010 року, № 8 від 30.12.2010 року, № 9 від 30.09.2011 року, № 10 від 30.12.2011 року, Додатковій угоді від 01.04.2011 року.

Згідно наданих документів ПФ «Ейрена» було виконано для позивача певні операції з пошиття дитячих трикотажних виробів на загальну суму 331110, 20 грн.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем долучено: звіти про товари, передані підрядчику за період 2 півріччя 2011 року та 2012 рік; накладну № 14 від 01.07. 2011 р., акт № 14 здачі робіт від 01.07.2011 р., накладну № 15 від 07.07.2011 р., акт № 15 здачі робіт від 07.07.2011 р., накладну № 16 від 27.07.2011 р., акт № 16 здачі робіт від 27.07.2011 р., накладну № 17 від 30.08.2011 р., акт № 17 здачі робіт від 30.08.2011 р., накладну № 18 від 05.09.2011 р., акт № 18 здачі робіт від 05.09.2011 р., накладну № 19 від 15.09.2011 р., акт № 19 здачі робіт від 15.09.2011 р., накладну № 20 від 30.09.2011 р., акт № 20 здачі робіт від 30.09.2011 р., накладну № 21 від 28.10.2011 р., акт № 21 здачі робіт від 28.10.2011 р., накладну № 22 від 04.11.2011 р., акт № 22 здачі робіт від 04.11.2011 р.; додаток № 23 від 27.07.2011 р., накладну на видачу крою № 23 від 27.07.2011 р., додаток № 24 від 28.07.2011 р., накладну на видачу крою № 24 від 28.07.2011 р., додаток № 27 від 04.08.2011 р.; накладну № 23 від 14.11.2011 р., акт № 23 здачі робіт від 14.11.2011 р., накладну на видачу крою № 27 від 04.08.2011 р., додаток № 28 від 29.08.2011 р., накладну на видачу крою № 28 від 29.08.2011 р., додаток № 33 від 18.10.2011 р.; накладну на видачу крою № 33 від 18.10.2011 р., накладна № 1 від 15.02.2012 р., акт № 1 здачі робіт від 15.02.2012 р. про виконання робіт по договору-підряду, накладну № 2 від 14.03.2012 р., акт № 2 здачі робіт від 14.03.2012 р. про виконання робіт по договору-підряду, накладну на повернення напівфабрикатів № 1 від 23.10.2012 р., акт № 1 від 23.10.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладну на повернення напівфабрикатів № 2 від 30.10.2012 р., акт № 2 від 30.10.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладну на повернення напівфабрикатів № 3 від 06.11.2012 р., акт № 3 від 06.11.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладну на повернення напівфабрикатів № 4 від 16.11.2012 р., акт № 4 від 16.11.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладна на повернення напівфабрикатів № 5 від 04.12.2012 р., акт № 5 від 04.12.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладну на повернення напівфабрикатів № 6 від 14.12.2012 р., акт № 6 від 14.12.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт, накладну на повернення напівфабрикатів № 7 від 26.12.2012 р., акт № 7 від 26.12.2012 р. здачі-приймання виконаних робіт; додаток № 1 від 07.02.2012 р., накладну на видачу крою № 1 від 07.02.2012 р., додаток № 2 від 01.03.2012 р., накладна на видачу крою № 2 від 01.03.2012 р., додаток № 3 від 16.10.2012 р., накладну на видачу крою № 3 від 16.10.2012 р., додаток № 4 від 29.10.2012 р., накладну на видачу крою № 4 від 29.10.2012 р., додаток № 5 від 30.10.2012 р., накладну на видачу крою № 5 від 30.10.2012 р., додаток № 8 від 29.11.2012 р., накладну на видачу крою № 8 від 29.11.2012 р., додаток № 9 від 07.12.2012 р., накладну на видачу крою № 9 від 07.12.2012 р., додаток № 12 від 21.12.2012 р., накладну на видачу крою № 12 від 21.12.2012 р.;

На підтвердження транспортування товару надано подорожні листи автомобіля № 7/1 від 01.07.2011 р., № 7/12 від 07.07.2011 р., № 7/45 від 27.07.2011 р., № 7/46 від 28.07.2011 р., № 7/47 від 28.07.2011 р., № 7/48 від 29.07.2011 р., № 8/8 від 04.08.2011 р., № 8/26 від 29.08.2011 р., №8/28 від 30.08.2011 р., № 9/6 від 05.09.2011 р., № 9/25 від 15.09.2011 р., № 9/47 від 30.09.2011 р., № 10/25 від 18.10.2011 р., № 10/45 від 28.10.2011 р., № 11/8 від 04.11.2011 р., № 11/23 від 14.11.2011 р., № 2/10 від 07.02.2012 р., № 2/23 від 15.02.2012 р., № 3/1 від 01.03.2012 р., № 3/19 від 14.03.2012 р.;

Оплату послуг підтверджено платіжними дорученнями № 8103 від 21.07.2011 р., № 8179 від 29.07.2011 р. та банківські виписки від 31.08.2011 р., від 14.09.2011 р., від 26.09.2011 р., від 30.09.2011 р., від 31.10.2011 р., від 22.11.2011 р., від 20.03.2012 р., від 29.10.2012 р, від 31.10.2012 р., від 13.11.2012 р., від 27.11.2012 р., від 12.12.2012 р., від 18.12.2012 р., від 28.12.2012 р.;

Ціна послуг розрахована і підтверджена відповідними розрахунками.

Також підтверджено і подальше використання у господарській діяльності отриманої продукції внаслідок виконання договору підряду згідно письмових доказів, що досліджені судом першої інстанції і їх дійсність не заперечується податковим органом.

Доводи апелянта щодо відсутності в актах відомостей щодо назв пошитих моделей, розрахунку часу затраченого на їх пошиття є безпідставним, оскільки надані документи на підтвердження виконання господарських операцій містять всі дані щодо назв виробів, моделей, кількості пошитих виробів і ціну, а в розрахунках ціни послуг, копії яких наявні в матеріалах справи, зазначено назву виробів, модел, кількість, норми часу, загальний час, ціна послуг та суму вартості послуг.

Враховуючи напрямок діяльності ТОВ «Йоха Україна» - виробництво, пошиття одягу, укладання позивачем договору підряду на виконаня певних робіт для досягнення кінцевого результату спрямованого на отримання прибутку відповідає меті господарської діяльності, а витрати пов'язані з оплатою цих послуг, пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Отже підстав для виключення вартості послуг з виконання певних робіт з пошиття виробів, наданих позивачу за договорами підряду, з валових витрат немає.

Щодо взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_2 судом першої інстанції встановлено наступне.

01 квітня 2011 року між ТОВ «Йоха Україна» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на здійснення технічного обслуговування, відповідно до умов п. 1.1., якого, Замовник доручає, а Виконавець здійснює роботи по наданню послуг, що включає в себе поняття основні послуги та додаткові (т. 1 а.с. 150-12).

Перелік основних послуг (послуг, що входять до абонплати) вказано у Додатку №1 до цього Договору. Це, зокрема, комп'ютерна обробка даних щодо використання робочого часу, формування зведених даних для відомостей для нарахування заробітної плати, копмп'ютерна обробка даних з метою формування експортних ВМД, обробка даних та формування виробничих звітів, тощо (т. 1 а.с. 153).

Згідно додатку № 2 до договору від 2 квітня 2011 року сформовано інвентаризаційний опис комп'ютерного парку замовника, Додатком № 3 встановлено перелік додаткових (разових) послуг (т. 1 а.с. 154-155).

Також 2 квітня 2012 року ТОВ «Йоха Україна» укладено договір з ФОП ОСОБА_2 на здійснення технічного обслуговування і на його виконання сформовано Додатки №1, №2 , №3, №4 (т. 1 а.с. 156 - 162), де вказано перелік робіт, які є предметом договору.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань із ФОП ОСОБА_2 сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000079 від 31.07.2011 р., № ОУ-0000094 від 31.08.2011 р., № ОУ-0000106 від 30.09.2011 р., № ОУ-0000123 від 31.10.2011 р., № ОУ-0000139 від 30.11.2011 р., № ОУ-0000155 від 30.12.2011 р., № ОУ-0000008 від 31.01.2012 р., № ОУ-0000023 від 29.02.2012 р., № ОУ-0000038 від 30.03.2012 р., № ОУ-0000052 від 30.04.2012 р., № ОУ-0000070 від 31.05.2012 р., № ОУ-0000083 від 27.06.2012 р., № ОУ-0000099 від 31.07.2012 р., № ОУ-0000114 від 31.08.2012 р., № ОУ-0000130 від 28.09.2012 р., № ОУ-0000143 від 01.10.2012 р., № ОУ-0000159 від 30.11.2012 р., № ОУ-0000174 від 29.12.2012 р. (т. 1 а.с. 163-180).

У цих актах чітко вказано перелік послуг, що були надані, кількість затрачених годин та ціну послуг, а також загальну вартість.

Факт оплати отриманих послуг позивачем підтверджено копіями платіжних доручень № 8160 від 27.07.2011 р. та банківськими виписками від 29.08.2011 р., від 26.09.2011 р., від 28.10.2011 р., від 29.11.2011 р., від 27.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 28.02.2012 р., від 26.03.2012 р., від 26.04.2012 р., від 29.05.2012 р., від 27.06.2012 р., від 27.07.2012 р., від 27.08.2012 р., від 26.09.2012 р., від 25.10.2012 р., від 25.12.2012 р.

На підтвердження наявності основних засобів, щодо яких нараховано та сплачено абонплату на виконання вимог вищеперерахованих договорів позивач надав: оборотно-сальдові відомості, накази про введення в експлуатацію та списання основних засобів на ТОВ «Йоха Україна», інвентарні картки обліку основних засобів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, накладні.

Отже, ці витрати спрямовані на забезпечення виробничого процесу позивача, безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, належним чином підтверджені і законних підстав для висновку про завищення адміністративних витрат та донарахування податку на прибуток немає.

Суд зазначає, що надані позивачем акти виконаних робіт (надання послуг) містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг (робіт) до складу валових витрат.

З приводу тверджень апелянта про те, що надані платником податків акти прийому-передачі повинні містити більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також необхідність обов'язкової наявності інших документів, окрім тих, які були складені сторонами на підтвердження фактів надання послуг, суд зазначає, що найменування наданих послуг в актах прийому-передачі є достатніми для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Таким чином, висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 251074,00 грн., в тому числі за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року, за 1 квартал 2012 року, за півріччя 2012 року, за три квартали 2012 року та за 2012 рік є безпідставним.

Враховуючи викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Йоха Україна» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Л.Я. Гудим

В.Я. Макарик

Повиний текст виготовлено 24 листопада 2015 року.