Ухвала

від 17.11.2015 по справі 820/1217/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/24529/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Толстолуцька А.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015

у справі № 820/1217/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі-Армс-Україна"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.11.2014 №0001852200 та від 21.01.2015 №0000072200.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатами якої складено акт від 17.10.2014 833/20-20-22-08/33262660, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 442680 грн., в т. ч. в розрізі постачальників ТОВ "Леонгрін" - 268716,00 грн., ПП "Пандора-2013" -92102,00 грн., ПП "Ексіда" - 81862,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 № 0001852200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання: з податку на додану вартість в сумі 664 020,00 грн., з яких 442 680,00 грн. за основним платежем та 221 340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків за період з 01.08.2014 по 30.09.2014, за результатами якої складено акт від 31.12.2014 № 1010/20-20-22-08/33262660, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень-вересень 2014 року на 959132,00 грн., в т. ч. в розрізі постачальників ТОВ "Леонгрін" - за серпень 255905,00 грн., за вересень - 354330,00 грн., ПП "Пандора-2013" за серпень - 94916,00 грн., за вересень - 85866,00 грн., ПП "ТК Асторія" - 83676,00 грн., ТОВ "Спецконсалт" - 84439,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2015 № 0000072200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання: з податку на додану вартість у сумі 1438698,00 грн., з яких 959132,00 грн. за основним платежем та 479566,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій щодо отримання послуг та поставки товару між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Леонгрін", ПП "Пандора-2013", ПП "Ексіда", ПП "ТК Асторія", ТОВ "Спецконсалт" підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема: видатковими та податковими накладними; актами приймання-передачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг (робіт), товару, в матеріалах справи наявні платіжні доручення.

Також, до матеріалів справи приєднані докази наявності на праві власності або користування нежитлових приміщень, щодо яких надавалися клінінгові послуги; макети рекламних проспектів та їх виготовлені примірники, які використовувалися при здійсненні рекламних кампаній; докази наявності автоматизованих систем обліку; докази наявності веб-сайту, щодо обслуговування якого були отримані послуги; докази наявності засобів сигналізації, щодо обслуговування яких були отримані послуги контрагентів; копії ліцензії на здійснення охоронної діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, та отриманими в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль