Постанова

від 04.04.2007 по справі 11/88-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

04

квітня 2007 р.                                                                                Справа

№ 11/88-07

за

позовом     Вінницького обласного

відділення фонду соціального захисту інвалідів,

                       м. Вінниця

до                    сільськогосподарського виробничого

кооперативу «Маяк», с. Медвідка,

                      Оратівського району ,

Вінницької області

про                  стягнення  24455 грн. 25 коп..

                                                     Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання

Т.Поліщук, за участю представників сторін:

від

позивача                Мазуренко А.Ф. за

довіреністю;

від

відповідача          Сплодитель П.Т. -

керівник.

СУТЬ   СПОРУ:

          Заявлено позов про  стягнення з сільськогосподарського

виробничого кооперативу «Маяк» заборгованості в розмірі  24455 грн. 25 коп. за не створення робочих

місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.

 Відповідач в запереченні на позовну заяву та в

судовому засіданні пояснив , що в позові неправильно встановлено норматив

робочих місць інвалідів. По формі 10 ПІ відповідач відзвітував за п'ять

працюючих інваліді на протязі 2005 року з яких три працювали постійно та два

відпрацювали п'ять місяців. Також відповідач в поясненнях та в судовому

засіданні просив зарахувати , що працівник ОСОБА_1 працював не три місяці , а

12 місяців,  згідно з записом в трудовій

книжці , тобто ним було працевлаштовано чотири інваліда .

Заслухавши пояснення представників

сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи,  судом 

встановлено, що згідно ст.19 Закону України “Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні” для 

підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми

власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для

забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від

загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у

кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники

підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і

господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть

відповідальність у встановленому законом порядку. Відповідно до вищевказаного

Закону  відповідачеві встановлено

норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4%

від загальної чисельності працюючих, що становить 1 робоче місце.

Відповідно до п. 5.  Постанови Кабінету Міністрів України №

314  “Про затвердження Положення “Про

робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” підприємства

розробляють  заходи  щодо 

створення  робочих місць для

інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості,

місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального

захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для

працевлаштування інвалідів.

Як вбачається зі Звіту про

зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік   відповідачем 

було працевлаштовано три інваліда.

Судом встановлено , що працівник

ОСОБА_1 згідно з записом в трудовій крижці пропрацював у відповідача 12

місяців. Враховуючи вищевикладене , 

відповідачем в 2005 році було працевлаштовано не три , а чотири

інваліда.

       Таким чином, відповідач не забезпечив

встановленого нормативу  робочих місць,

призначених для працевлаштування 

інвалідів, не проінформував 

центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та

відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування)

робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тому, згідно ст. 20 Закону

України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( в редакції

2005 року) відповідач повинен сплатити кошти у розмірі середньорічної зарплати

за 2005 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, що становить 19564  грн. 20 коп. за  4 нестворених робочих місця.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства

України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення,  а суд згідно

ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов

висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам

та матеріалам справи, а отже підлягають 

задоволенню. 

Враховуючи, що відповідач доказів в

спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є

обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже

підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70,71, 79, 86, 94,

128, 158, 163,167,255, 257 Кодексу адміністративного судочинства, -

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.            Стягнути з Сільськогосподарського

виробничого кооперативу «Маяк»(с. Медвідка, Оратівського район, Вінницька

область, р/р 26004487803001, Приватбанк», МФО 302689, код 03731365) на користь  Вінницького обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів (Держбюджет м. Вінниці,  р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК  Вінницької області, м. Вінниці, МФО 802015)  19564 грн. 20 коп.  штрафних санкцій за не створення робочих

місць для інвалідів.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду  подається протягом десяти

днів з дня її проголошення. 

Апеляційна  скарга  на 

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів 

після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.