Постанова

від 17.11.2015 по справі 910/9162/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 910/9162/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішеннявід 02.06.2015 господарського суду міста Києва та на постанову від 15.09.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/9162/15 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-Центр" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прозняття арешту з майна В судове засідання прибули представники сторін: позивачаСімонова Є.О. (дов. від 29.12.2014 № 8946); відповідачаНаріжного Є.Ю. (дов. від 15.01.2015 № б/н); третьої особине з'явились; Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.11.2015 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (надалі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамас-Центр" (надалі - ТОВ "Адамас-Центр", відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на сторні відповідача - Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі - Відділу ПВР ДВС України) про зняття арешту з нерухомого майна - нежилих будівель (літ. ХХVII, XXVIII), загальною площею 3671,3 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, а саме: - будівля содової станції під літ. XXVII загальною площею 2253,2 кв. м; - склад під літ. XXVIII загальною площею 1418,10 кв.м, право власності на яке набуте позивачем за рішенням суду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/9162/15 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 (колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, судді - Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "Універсал Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 скасувати, і винести нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки не враховано роз'яснення Верховного Суду України надані у Постанові № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" щодо сторін позову про звільнення майна з-під арешту, чим допустили порушення ст. ст. 321, 344 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів постанови.

Відповідч не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

16.11.2015 від третьої особи - Відділу примусового виконання рішень ДВС України до суду касаційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване неможливістю направити свого представника у судове засідання, у зв'язку з великим навантаженням справ призначених на 17.11.2015.

Разом з тим, обставинною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України. Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Вислухавши думку сторін з приводу заявленого клопотання, враховуючи наведені третьою особою обставини, зважаючи на процесуальні підстави для відкладення справи та з огляду на передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України мету та межі касаційного перегляду справи, касаційна інстанція вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки зазначені третьою особою обставини не є такими, що унеможливлюють касаційний перегляд оскаржуваних судових актів у даному судовому засіданні.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про зняття арешту з нерухомого майна - нежилих будівель, загальною площею 3671,3 кв.м (літ. ХХVII будівля содової станції, загальною площею 2253,2 кв.м та літ. XXVIII склад, загальною площею 1418,10 кв.м), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, яке на праві власності належить позивачеві та на яке, під час виконавчого провадження, державним виконавцем накладено арешт, який не знято після закінчення виконачого провадження, що є обмеженням права власності позивача, позбавляє останнього можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності, чим порушуються його права та охоронювані законом інтереси.

Судами встановлено, що позивач - ПАТ "Універсал Банк" набув право власності на майно, яке є предметом позову на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2015 у справі № 910/23388/13, яким задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" про погашення кредитної заборгованості за рахунок заставленого майна шляхом визнання права власності на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 07.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 2116, та Договору іпотеки MG-1/158/08 від 11.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № 1749, нерухоме майно - нежитлові приміщення, і зокрема, будівлю содової станції під літ. XXVII, загальною площею 2253,2 кв.м та будівлю складу під літ. XXVIIІ, загальною площею 1418,10 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, загальною вартістю 10411200,00 грн.

В силу приписів частини 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені у справі № 910/23388/13, не підлягають повторному доказуванню при розгляді інших справи, у яких беруть участь ті самі сторони. Отже, позивач є власником спірногом майна на підставі зазначеного рішення суду.

Разом з тим, 04.07.2013 постановою Серії ВП № 35854853 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при виконанні наказу господарського суду міста Києва № 25/359-54/266 від 26.10.2012 про стягнення солідарно з ТОВ "Адамас-Центр" та ТОВ "Адамас-Ас Буд" на користь ПАТ "Універсал Банк" грошових коштів, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ТОВ "Адамас-Центр", і зокрема, на нерухоме майно - нежитлові будівлі під літ. XXVІІ, площею 2100,10 кв.м та літ. XXVIII, площею 724,1 кв.м по вул. Магнітогорській, 1 у місті Києві.

Після звернення стягнення на майно передане в іпотеку ТОВ "Адамас-Центр", шляхом визнання за ПАТ "Універсал Банк" права власності на заставлене майно, останній звернувся з заявою № 4063-юд від 28.01.2015 до відділу примусового виконання рішень ДВС України про повернення виконавчого документа.

23.03.2015 відділом примусового виконання рішень ДВС України винесено постановою Серія ВП № 35854853 про повернення виконавчого документа, на підставі пункту 1 частини 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", якою наказ господарського суду міста Києва № 25/359-54/266 від 26.10.2012 повернуто стягувачу. При цьому арешт з нерухомого майна, а саме: нежилих будівель (літ. ХХVII, XXVIII), загальною площею 3671,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, державним виконавцем знято не було.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

В пункті 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

Водночас, заперечення проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами ст. 121-2 ГПК України, 383 ЦПК України або статті 181 КАС України з урахуванням правил підвідомчості.

Проте, позивач будучи учасником виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на спірне майно, дії державного виконавця щодо не зняття арешту з майна в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України не оскаржував.

Вимоги позивача про зняття арешту з майна безпосередньо пов'язані зі спором про право на це майно, оскільки позовні вимоги обгрунтовані відмовою йому у реєстрації права власності за наявності накладеного арешту на спірне майно, і за суб'єктним складом справа підвідомча господарському суду.

В силу приписів ст. 1 ГПК України, ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, за наявності спору про право позивач має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому господарський суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність факту порушення відповідачем прав позивача.

Судом встановлено, що позивач посилаючись на порушення його законного права щодо володіння, користування та розпорядженням спірним майном, у зв'язку з його арештом під час здійснення виконавчого провадження та не можливістю здійснити державну реєстрацію права власності, звертається до суду з позовом до відповідача - ТОВ "Адамас-Центр", право власності якого на спірне майно вже припинилось, і зняття арешту чи реєстрація за новим власником не залежить від ТОВ "Адамас-Центр.

За встановлених обставин та враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відмови в позові з урахуванням приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України у зв'язку з недоведеністю факту порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Виходячи із встановлених у справі обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів порушення відповідачем права позивача щодо набуття останнім права власності на спірне майно, що є підставою для відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/9162/15 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук