Рішення

від 24.11.2015 по справі 908/5584/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/157/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015 Справа № 908/5584/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ-ЗР" (69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська , 14, кв. 37, ідентифікаційний код 38935869)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9, ідентифікаційний код 09325703)

до відповідача-2: Приватного підприємства "ДАРИНА ПЛЮС" (69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, 90А, кв. 20, ідентифікаційний код 36097597)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Відділ державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 16А)

про зобов'язання зняти арешт та виключити майно з акта опису та арешту майна боржника

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Петриченко А.Є.

Представники:

від позивача: Філь А.В., довіреність № б/н від 01.11.2015р.

від відповідача-1: Зернова К.Г., головний спеціаліст відділу по роботі з проблемними активами філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", довіреність № б/н від 10.07.2015р.

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: Хіміч Т.А., державний виконавець ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області, посвідчення ЗП № 793

ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" (відповідача-1), ПП "ДАРИНА ПЛЮС" (відповідача-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області про зобов'язання зняти арешт та виключити майно з акта опису та арешту майна боржника.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2015р. судову справу розподілено судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 321, 328, 334 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 12, 15, 16, 22, 54, 82-84 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5584/15, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 16.11.2015р. о 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 16.11.2015р. задоволено клопотання відповідача-1 та відкладено розгляд справи на 24.11.2015р. о 14 год. 30 хв.

Іншою ухвалою від 16.11.2015р. в задоволенні заяви ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" від 02.11.2015р. про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено повністю.

В судовому засіданні 24.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 30.11.2015р.

Під час розгляду справи представники позивача, відповідача-1 та третьої особи вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 24.11.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заві, просить суд зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області:

звільнити з-під арешту, зняти заборону на відчуження, а також виключити з акту опису та арешту майна боржника від 25.05.2015р. наступне майно:

млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., грануляторне сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт., що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ-ЗР" на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ-ЗР" та Приватним підприємством "ДАРИНА ПЛЮС".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02.12.2013р., укладеного між ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" та ПП "ДАРИНА ПЛЮС" він є власником обладнання по переробці автошин з металевим кордом типу "Bulkan", а саме:

млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., грануляторне сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт.

Згодом, позивачу стало відомо, що на вказане обладнання було накладено арешт (постанова державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 05.08.2014р. ВП № 44222772), його включено до акту опису та арешту майна боржника від 25.05.2015р. та виставлено на примусову реалізацію арештованого майна у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15.07.1999 № 42/5, Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України ввід 16.04.2014р. № 656/5 (заявка на реалізацію арештованого майна № 9622/6 від 08.09.2015р.) в межах виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 908/1547/14, виданого 23.06.2014р. про стягнення з ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на користь ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" 260227,50 грн.

Постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.01.2015р. провадження ВП № 44222772 закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою державного виконавця ВДВС Запорізького РУЮ від 20.02.2015р. ВП № 46589648 було відкрито виконавче провадження по стягненню з ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на користь ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" 260227,50 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними обставинами та вважає їх такими, що посягають на його право власності на зазначене вище обладнання по переробці автошин з металевим кордом типу "Bulkan", що було придбано у відповідача-1.

На думку позивача, видаткова накладна № 1 від 03.12.2013р. на загальну суму 500000,00 грн., видана постачальником ПП "ДАРИНА ПЛЮС" покупцю - ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" підтверджує виникнення у позивача права власності на зазначене обладнання.

В зв'язку з чим позивач вважає, що на момент початку вчинення виконавчих дій (зокрема, накладення арешту та складення акту опису та арешту майна боржника) позивач вже набув право власності на спірне обладнання.

Тобто, накладення арешту на спірне обладнання відбулось всупереч вимогам п. 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5.

В судовому засіданні 24.11.2015р. представник ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" (відповідача-1) проти задоволення позовних вимог заперечила повністю з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву від 16.11.2015р.

Зокрема зазначила, що позивачем заявлено позов про зобов'язання не відповідача, а третьої особи вчинити певну дію, а отже такий спір не підвідомчий господарському суду, тому провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Відповідач-1 також вважає, що позовні вимоги до нього позивачем не сформульовані, що є порушенням п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Крім того, позивач звернувся до суду з позовною заявою на підставі ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Однак, позивач не звертався до суду із позовом про визнання права власності на майно.

Окрім того, договір купівлі-продажу від 02.12.2013р., згідно якого позивач придбав у ПП "ДАРИНА ПЛЮС" зазначене майно, не може вважатися достатньою підставою для набуття права власності, оскільки відповідачу таке майно не належало і права власності у відповідача на це майно не було.

На підставі наведеного відповідач-1 просить суд в задоволенні позову позивача відмовити повністю.

ПП "ДАРИНА ПЛЮС" (відповідач-2) відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

Згідно статті 1 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

За приписами ст. 5 цього ж Закону, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Частинами 1, 2 Закону N 755-IV унормовано, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи:

повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;

ідентифікаційний код юридичної особи;

організаційно-правова форма;

центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків;

місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином, місцезнаходження відповідача-2 визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ПП "ДАРИНА ПЛЮС" знаходиться за адресою: 69057, м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, 90А, кв. 20

Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/5584/15 для відповідача-2.

В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 04.11.2015р. про порушення провадження у справі № 908/5584/15 та копія ухвали від 16.11.2015р. про відкладення розгляду справи на 24.11.2015р., які були направлені на адресу відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не повертались.

Питання про визнання явки представника відповідача-2 у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Натомість, не прибувши до суду в судові засідання, відповідач-2 скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не заявлено. При цьому розгляд справи в суді триває з 04.11.2015р.

Надані позивачем та третьою особою матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.11.2015р. представник третьої особи підтримав заперечення по справі від 16.11.2015р. та зазначив, що 18.02.2015р. до відділу надійшли матеріали виконавчого провадження з Орджонікідзевського ВДВС ЗМУЮ на підставі п. 10, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно до заяви стягувача, рухоме майно, яке належить боржнику, знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Центральна, 1, що є територією ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області.

20.02.2015р. державним виконавцем внесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 908/1547/14 виданого 23.06.2014р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на користь ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" 260227,50 грн.

07.08.2014р. Орджонікідзевським ВДВС ЗМУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

25.05.2015р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна божника:

млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., грануляторне сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт.

Керівник ПП "ДАРИНА ПЛЮС" Білоножко А.В. був присутній під час опису та арешту майна, зазначене майно було передано йому на зберігання, що він засвідчив власним підписом в акті опису.

Жодних повідомлень або відомостей про оскарження опису та арешту майна до ВДВС Запорізького РУЮ не надходило.

08.06.2015р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та направлено сторонам виконавчого провадження.

03.07.2015р. державним виконавцем направлено повідомлення про вартість оцінки описаного та арештованого майна.

Загальна вартість майна після проведення оцінки арештованого майна боржника складає 477312,00 грн.

28.07.2015р. до відділу надійшло заперечення проти результатів оцінки майна та призначення рецензування звіту про оцінку майна.

21.08.2015р. державним виконавцем на адресу боржника ПП "ДАРИНА ПЛЮС" направлено лист щодо вартості рецензування.

Згідно до перевірки депозитної книги зазначена сума на депозитний рахунок не надходила.

У зв'язку з чим державним виконавцем відділу направлено заявку на реалізацію описаного та арештованого вищезазначеного майна.

Відповідно до клопотання боржника від 30.10.2015р. державним виконавцем 30.10.2015р. направлено запит стягувачу щодо відповідності п. 1.6 Договору № 1 від 18.04.2013р. "Право власності та майно вказане у договорі переходить до "Покупця" (ПП "ДАРИНА ПЛЮС") після сплати останнього платежу за цим Договором".

ВДВС Запорізького РУЮ просило підтвердити чи перейшло право власності зазначеного майна до ПП "ДАРИНА ПЛЮС" відповідно до п. 1.6 Договору.

04.11.2015р. до відділу надійшла відповідь від ПуАТ "Ощадбанк" (додається).

В зв'язку вищенаведеним представник третьої особи просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" відмовити.

Також представник ВДВС Запорізького РУЮ Хіміч Т.А. пояснила суду, що згідно відомостям з Системи електронних торгів арештованим майном, 21 грудня 2015 року будуть проведені електронні торги щодо арештованого майна - лінії по переробці автошин з металевим кордом типу "Bulkan", до складу якої входять млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., гранулятор не сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт.

В даний час відбувається реєстрація учасників цих торгів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2014р. головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Святченко Є.В. винесено постанову ВП № 44222772 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 908/1547/14 виданого 23.06.2014р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на користь ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованості та судових витрат у розмірі 260227,50 грн.

Також 05.08.2014р. головним державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Святченко Є.В. винесено постанову ВП № 44222772 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до цієї постанови, керуючись ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", накладений арешт на все майно, що належить боржнику: ПП "ДАРИНА ПЛЮС", адреса: м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, 90-а/20, код ЄДРПОУ 36097597 у межах звернення стягнення 260227,50 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ПП "ДАРИНА ПЛЮС", м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, 90-а/20, код ЄДРПОУ 36097597, лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови.

31.01.2015р. державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Рясною А.С. винесено постанову ВП № 44222772 про закінчення виконавчого провадження.

У цій постанові зазначено, що в ході проведення виконавчих дій було встановлено: за боржником зареєстровані розрахункові рахунки в банківській установі, проте грошових коштів на них недостатньо для погашення заборгованості, автотранспортні засоби відсутні, арешти накладено на все майно боржника постановою державного виконавця від 05.08.2014р., за адресою, зазначеною у виконавчому документі, боржника не виявлено, борг, виконавчий збір не стягнуто, витрати стягнуто частково (залишок: 26,73 грн.), згідно заяви стягувача, рухоме майно, яке належить боржнику, знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Центральна, 1. Виконавчий документ направляється до ВДВС Запорізького РУЮ для подальшого виконання.

20.02.2015р. державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Хіміч Т.А. винесено постанову ВП № 46589648 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 908/1547/14 виданого 23.06.2014р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на користь ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" 260227,50 грн.

25.05.2015р. державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Хіміч Т.А. при примусовому виконанні наказу № 908/1547/14, виданого 23.06.2014р. господарським судом Запорізької області, складено акт опису та арешту майна божника:

млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., грануляторне сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт.

Як вказано в цьому акті опису та арешту майна, при опису були присутні представник стягувача ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" та представник боржника ПП "ДАРИНА ПЛЮС".

Описане майно прийнято на відповідальне зберігання керівником ПП "ДАРИНА ПЛЮС" Білоножко А.В., що він засвідчив власним підписом в акті опису.

08.09.2015р. державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Хіміч Т.А. направлено адресу Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області заявку від 08.09.2015р. № 9622/6 на реалізацію арештованого майна та пакет документів по зведеному виконавчому провадженню № 46589648/6 з метою вчинення подальших дій, направлених на проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника ПП "ДАРИНА ПЛЮС", найменування майна:

млин-гільйотина NBS 50-120 V - 4 шт., витягувач корду ТГ 40 М 16-16 - 8 шт., витягувач корду ТГ 5,5 М 18-22,5 - 3 шт., гільйотина Г 7,5 М 12-22,5 - 6 шт., гільйотина Г 5,5 М 12-22,5 - 1 шт., млин NBS 35-40 VС - 8 шт., млин NBS 45-95 Р - 1 шт., витяжна система типу "Циклон 3" - 4 шт., грануляторне сито PRM 1500 - 1 шт., калібратор гранул КТ 100 - 2 шт., шредер тяжкої лінії UKZ 60-120 М - 7 шт., шредер середньої лінії UKZ 30-60 М - 1 шт., транспортер стрічковий - 2 шт.

Початкова вартість майна за оцінкою експерта ТОВ "Всеукраїнська експертна група" становить 477312,00 грн.

Відповідно до відомостей, що розміщенні у Системі електронних торгів арештованим майном за адресою в мережі Інтернет https://setam.net.ua , арештоване майно є зареєстрованим у Системі електронних торгів арештованим майном (лот № 105739) та призначена дата проведення аукціону - 09.11.2015р. о 09 год. 00 хв.

Відповідно до клопотання боржника від 30.10.2015р. ВДВС Запорізького РУЮ 30.10.2015р. направило запит стягувачу в якому просило підтвердити чи перейшло право власності зазначеного майна до ПП "ДАРИНА ПЛЮС" відповідно до п. 1.6 Договору № 1 від 18.04.2013р. .

У відповіді від 03.11.2015р. стягувач повідомив ВДВС Запорізького РУЮ, що 18.04.2013р. між ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ПП "ДАРИНА ПЛЮС" укладено договір № 1 купівлі-продажу лінії по переробці автошин з металевим кордом типу "Bulkan" (Майно). Продане за цим договором майно належало на праві приватної власності ОСОБА_7, та було продано банком ПП "ДАРИНА ПЛЮС" на підставі рішення Бродовського районного суду Львівської області № 2-796/12 від 16.10.2012р. Ні Банк, ні ОСОБА_7 жодного разу не оспорювали перехід права власності на описане Майно до ПП "ДАРИНА ПЛЮС".

Представником ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області (третьої особи) під час судового засідання 16.11.2015р. надано суду копію протоколу № 127598 проведення електронних торгів, відповідно до якого торги по реалізації лота № 105739, найменування майна - Лінія по переробці автошин з металевим кордом типу "Bulkan", місцезнаходження майна Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Центральна, будинок 1, стартова ціна 477312,00 грн., не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

Крім того, суду надано акт уцінки майна від 10.11.2015р., складений державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області Хіміч Т.А., згідно якому, в зв'язку з тим, що торги по реалізації майна ПП "ДАРИНА ПЛЮС" не відбулися, зазначене майно відповідно до ч. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" уцінено на 20 % - з 477312,00 грн. до 381849,60 грн..

Зазначений акт уцінки майна від 10.11.2015р. супровідним листом від 10.11.2015р. № 11011/6 направлений на адресу Начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ПП "ДАРИНА ПЛЮС" та ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк".

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 2 ГПК України зокрема встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Ними є:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Підстави, умови, порядок накладення арешту на майно врегульовані нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України від 21.04.1999р. № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частинами 1, 5 статті 52 Закону № 606-XIV встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Згідно ч.1-3 ст. 57 Закону № 606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В даному випадку спірний акт опису та арешту майна божника: ПП "ДАРИНА ПЛЮС" складений 25.05.2015р. державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Хіміч Т.А. при примусовому виконанні наказу № 908/1547/14, виданого 23.06.2014р. господарським судом Запорізької області.

Згідно імперативних приписів статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976р. № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 5 від 30.06.78, N 3 від 30.03.84, N 13 від 25.12.92, N 15 від 25.05.98) за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Верховний Суд України в пункті 16 постанови Пленуму від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", з метою усунення недоліків у розгляді цих скарг та звернень, а також роз'яснення питань, що виникли у суддів, забезпечення правильного й однакового застосування відповідного законодавства, також роз'яснив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК), ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Звернувшись до господарського суду Запорізької з цим позовом, позивач не врахував прямої норми закону (ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження") та згаданих роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вимогу про визнання права власності на майно, яке було описано та арештоване за актом Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області від 25.05.2015р., не заявив, судовий збір з урахуванням вартості майна не сплатив.

Зокрема, згідно роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в п.2.2.1 постанови пленуму від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тому суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

В силу ч.1 ст.2 Закону України від 07.07.2010р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015р., із подальшими змінами) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1, 3 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Статтею 54 ГПК України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач їх обґрунтовує, тобто предмет та підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Слід зазначити, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому, спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Однак, обраний в даному випадку позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення порушеного права та реального захисту його прав.

Вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру порушення, яке мало місце, та закону.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004р. у справі № 10/732, дійшовши до висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову ТОВ "ЕКОТЕХ-ЗР" до ПуАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" (відповідача-1), ПП "ДАРИНА ПЛЮС" (відповідача-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області про зобов'язання зняти арешт та виключити майно з акта опису та арешту майна боржника, слід відмовити.

При новому зверненні до суду, позивач має право заявляти позов про визнання права власності на описане майно і про зняття з нього арешту.

Судові витрати відповідно до ст.44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повне рішення складено 30.11.2015р.

Суддя В.М. Соловйов