Постанова

від 26.11.2015 по справі 904/2986/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року Справа № 904/2986/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Величко Н.Л., Дарміна М.О.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дяковський О.С., представник, довіреність б/н від 12.10.15;

від відповідача-2: Пархоменко Ю.С., представник, довіреність б/н від 23.09.15;

представники відповідача-1 та третіх осіб-1,2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" Козирицького А.С. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року у справі № 904/2986/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр", с. Прибужжя Миколаївської області

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт", м. Донецьк

відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна виконавча служба Доманівського районного управління юстиції Миколаївської області, смт. Доманівка Миколаївської області

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" і товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр", в якому просило суд визнати вчинений 06.06.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Хоміч О.М. зареєстрованим в реєстрі за № 700 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" виконавчий напис про задоволення вимог за рахунок звернення стягнення на щебень (фракція) - 5-20 в кількості 6223 тон, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Хоміч О.М. не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року у справі №904/2986/15 (суддя Рудовська І.А.) товариству з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" Козирицький А.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" у запереченні на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт", приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Хоміч О.М. та державна виконавча служба Доманівського районного управління юстиції Миколаївської області відзиви на апеляційну скаргу не надали, правом участі у засіданнях суду не скористались.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" (позикодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" (позичальник) укладено договір грошової позики № 1-П (т.1, а.с. 46-47), за п.1.1. якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 280035 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

У відповідності з п. 2.2 договору грошової позики термін, на який надається позика позичальнику, становить 20 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

У п.2.3 договору грошової позики вказано, що позика надається в два етапи:

- 50% - 19.03.2014 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника;

- 50% - 26.03.2014 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Строк, зазначений у п. 2.2 договору, може бути продовжений за згодою сторін, шляхом складання додаткової угоди до цього договору.

Згідно п.3.1 договору грошової позики після закінчення терміну, зазначеного в п. 2.2 договору, позичальник зобов'язаний повернути протягом 2 днів суму отриманої позики.

На виконання умов договору грошової позики від 18.03.2014 року № 1-П

товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" обумовлену договором суму грошової позики, про що свідчать відповідні банківські виписки (т.1, а.с. 53, у т.ч. на звороті).

Відповідно до п. 4.1. договору грошової позики з метою забезпечення належного виконання своїх зобов'язань по поверненню суми позики в зазначений у пункті 2.2. даного договору строк, позичальник надає в заставу наступне майно: щебень фр. 5-20, кількість 6223 т., знаходиться за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, село Прибужжя склад ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр". Договір застави від 18.03.2014 року № 1, який встановлює забезпечення, є додатком до даного договору та вступає в дію не пізніше одного тижня з моменту підписання даного договору.

18.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" (заставодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" (заставодержатель) укладено договір застави № 1 (т.1, а.с. 48), згідно п. 1.1. якого заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов'язань за договором одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Пунктом 2.3. договору застави передбачено, що строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, становить 20 календарних днів.

Розмір забезпеченої заставою вимоги складає 280035 грн. (п.2.4 договору застави).

Предметом застави є: щебень (фракція) - 5-20, кількість - 6223 т. (п.п. 3.1.1, 3.1.2 п.3.1 договору застави).

Узгоджена за цим договором вартість предмета застави складає 280035 грн. (п. 3.2. договору застави).

Згідно п. 3.3. договору застави право власності на предмет застави належить заставодавцю на підставі договору поставки від 18.02.2014 року № 18/02/14-1-ПГК.

Пунктом 5.4.1. договору застави визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано в строк, встановлений в п. 2.3. цього договору.

За п.п. 5.4.2, 5.4.3 договору застави задоволення вимог заставодержателя здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно акту приймання-передачі від 12.03.2014 року відповідно договору відповідального зберігання від 18.02.2014 року № 18/02/14-3-ПГК товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" (поклажодавець) передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" (зберігач) прийняло на відповідальне зберігання щебень фр. 5-20 у кількості 6223 т. загальною вартістю 280035 грн. (т.1, а.с. 52 на звороті).

В порушення умов договору грошової позики від 18.03.2014 року № 1-П товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" не повернуло позичену суму, внаслідок чого станом на 06.08.2014 року його борг складав 280035 грн.

Через неповернення відповідачем-1 в добровільному порядку 280035 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" звернулося до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М., який 06.08.2014 року вчинив виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 700) про звернення стягнення за цим виконавчим написом на майно: щебень (фракція) - 5-20, кількість 6223 т., яке знаходиться: Миколаївська область, Доманівський район, село Прибужжя, склад ТОВ "Прибузький гранітний кар'єр"; належить товариству з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт", місцезнаходження: місто Донецьк, вулиця Артема, буд. 95; МФО 322324, код ЄДРПОУ 39074792, рахунок № 26008322090204 у ПАТ "Грін Банк".

Зазначений напис вчинено у зв'язку з несплатою заборгованості за договором грошової позики від 18.03.2014 року № 1-П в строк з 16.04.2014 року по 06.08.2014 року та з посиланням на приписи ст. 87 Закону України "Про нотаріат" і п. 1 Переліку документів, по яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (т.1, а.с. 43-44).

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на порушене право позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр". Проте позивач не є стороною у взаємовідносинах товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" і товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр".

Посилання позивача на ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де зазначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку, є безпідставним, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" не є стороною за зобов'язанням, на підставі якого було вчинено виконавчий напис. Як вказано у п. 3.3 договору застави, право власності на предмет застави належить заставодавцю (товариству з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт") на підставі договору поставки від 18.02.2014 року № 18/02/14-1-ПГК. Спірне майно є предметом договору між відповідачем-1 та відповідачем-2, тому не може бути включене до складу ліквідаційної маси, оскільки до неї може бути включене лише майно, яке належить банкруту на праві власності або господарського відання.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтями 32, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, ч. 8 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Щодо посилань позивача на порушення порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом

У відповідності із ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Безспірною заборгованістю є заборгованість, з якою боржник погоджується, що виключає можливість спору.

При вчиненні виконавчого напису на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу, окрім інших передбачених законом документів, було надано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 17.03.2014 року по 29.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторг Граніт" і товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр", відповідно до якого боржник визнав заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард-Днепр" у сумі 280035 грн. (т.1, а.с. 55).

Доводи позивача про те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом за межами нотаріального округу, оскільки спірне майно знаходиться у с. Прибужжя Доманівського району Миколаївської області, а виконавчий напис вчинено у м. Дніпропетровську, є необґрунтованими, тому що п. 1.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено, що виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року у справі № 904/2986/15 залишити без змін, а скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Прибузький гранітний кар'єр" Козирицького А.С. без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя Н.Л. Величко

Суддя М.О. Дармін

повний текст постанови виготовлений 30.11.15р.