Постанова

від 25.11.2015 по справі 912/2980/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015 року Справа № 912/2980/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

від відповідача: Гретченко Л.Л., довіреність №21/10-15 від 21.10.2015р., представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондікор", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2015р . у справі № 912/2980/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів",

м. Оріхів Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондікор",

м. Кіровоград

про стягнення 156 781,50 грн

ВСТАНОВИВ:

За клопотанням Відповідача справа слухається в режимі відеоконференції.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2015р. у справі № 912/2980/15 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондікор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" 120 827,84 грн боргу за поставлений товар; 27 599,77 грн пені; 2 312,49 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 6041,40 грн - штрафу за порушення строків оплати товару, а також судовий збір в сумі 3 135,64 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мондікор" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 13.10.2015р. скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що п. 4.3. договору поставки передбачено умови попередньої оплати товару, внаслідок чого до взаємовідносин сторін мають застосовуватися положення ст. 693 Цивільного кодексу України та положення ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки конкретний строк попередньої оплати договором не визначений. Вказує, що від Позивача вимоги про оплату в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України не надходило, прострочення заборгованості відсутнє. Окрім того, зазначив, що судом не перевірено належним чином розрахунок Позивача щодо суми заборгованості та періоду її виникнення, не враховано докази, які мають безпосереднє відношення до вірного встановлення обставин у справі (платіжне доручення №6 від 12.02.2013р., банківська виписка від 12.02.2013р., видаткова накладна №259 від 13.02.2013р., подані до матеріалів справи листом від 08.10.2015р. №08/10-15), що є порушенням норм ст.ст. 82,84 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 10.11.2015р., а.с. 133).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 29.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" як постачальником (надалі - Позивач) та Товаристом з обмеженою відповідальністю "Мондікор" як покупцем (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки №29/01/13 (далі - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2014р. У випадку, якщо не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна з сторін не виявить бажання про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих же умовах (п.2.3. Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов`язався поставити Відповідачу, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар (лікеро-горілчані напої) в порядку, визначеному умовами Договору. Асортимент, кількість та ціни товару зазначаються в накладних.

Відповідно до п.5.1 Договору замовлення на поставку товару виконується Відповідачем за формою, узгодженою сторонами (додаток № 2), із зазначенням асортиментного найменування, кількості товару, місця відвантаження товару, дати поставки товару. Сторони також домовились, що замовлення (заявка) на поставку товару може здійснюватись Відповідачем і в іншій формі та передаватись Позивачу по факсу, по електронній пошті, при цьому Відповідач гарантує прийняття від Позивача товару, відвантаженого за таким замовленням (заявці).

На виконання умов Договору за спірний період з 26.08.2014р. по 20.02.2015р. Позивачем Відповідачу був поставлений товар за наступними видатковими накладними:

№2239 від 26.08.2014р. на суму 3 452,16 грн,

№ 2295 від 09.09.2014р. на суму 8 691,78 грн,

№ 2348 від 18.09.2014р. на суму 14 236,62 грн,

№ 2585 від 07.11.2014р. на суму 9 815,40 грн,

№ 3132 від 16.12.2014р. на суму 25 423,45 грн,

№ 3137 від 25.12.2014р. на суму 22 066,07 грн,

№ 41 від 12.01.2015р. на суму 16 062,31 грн,

№ 45 від 26.01.2015р. на суму 8 370,44 грн,

№ 89 від 12.02.2015р. на суму 11 853,60 грн,

№ 133 від 20.02.2015р. на суму 3 356,33 грн. Всього за накладними, що є предметом спору у даній справі, було поставлено товар на загальну суму 123 328,16 грн (а.с. 15-24). Відповідачем товар був прийнятий без зауважень, про що свідчить підпис повноважного представника в графі «отримав» зазначених накладних та не заперечується останнім.

Відповідно до п. 4.3., 4.4. Договору оплата поставленого по Договору товару здійснюється Відповідачем у гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника усієї суми за кожну партію товару, за попередньою оплатою з моменту отримання товару та підписання уповноваженими представниками сторін усіх супровідних документів.

За умовами п. 5.7 Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу з кожною партією товару наступні документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну; у випадку повернення товару (частини товару) - коригуючу накладну; документи, які підтверджують якість товару.

Відповідачем зобов`язання з оплати товару належним чином виконані не були, вартість товару оплачена частково лише за видатковою накладною №2239 від 26.08.2014р., борг по якій складає 951,84 грн, доказів оплати товару за рештою накладних не надано. Загальна сума боргу складає 120 827,84 грн, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між позивачем і відповідачем станом на 24.02.2015р. та контррозрахунком Відповідача станом на 01.11.2015р.

Зі встановленого судом слідує, що укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно неналежного виконання Відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за отриманий товар та наявності правових підстав для стягнення заборгованості у сумі 120 827,84 грн.

Твердження скаржника щодо відсутності прострочення оплати з його боку колегією суддів відхиляється, оскільки строк оплати вже прийнятого товару, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше, визначений ст. 692 Цивільного кодексу України (після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього).

Вивчивши умови п. 4.3.4.4. договору, суд приходить до висновку, що сторонами було узгоджено оплату товару саме з часу отримання товару і підписання уповноваженими представниками всіх супровідних документів, оскільки попередня оплата повинна здійснюватися до передання товару (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України), а умови п. 4.3. договору передбачають «за попередньою оплатою з часу отримання товару», що не узгоджується із самим визначенням попередньої оплати.

Положення ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України застосовуються до вирішення відносин сторін по попередній оплаті товару. Крім того, цією нормою визначено, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу, відповідно до частини четвертої якої якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, не зважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідачем у справі не надано доказів здійснення оплати за зазначеними вище накладними у період з 26.08.2014р. по 20.02.2015р. Надані листом від 08.10.2015р. № 08/10-15 документи (банківська виписка за 12.02.2013р. та видаткова накладна №259 від 13.02.2013р.) не відносяться до предмету цього спору, оскільки підтверджують отримання товару та здійснення попередньої оплати за нього у час, не віднесений Позивачем до позовних вимог. Тому, судом правомірно зроблений висновок, що зобов`язання по оплаті товару за Договором виникло у Відповідача з моменту отримання товару та строки його оплати є такими, що настали.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до п. 10.4.1 Договору у випадку порушення строків оплати товару (п.4.3 Договору) Відповідач оплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 5% від суми боргу.

Сторонами у п. 12.7 Договору узгоджено, що до правовідносин сторін, які виникають на підставі цього договору, не застосовуються строки, передбачені ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, заявлена до стягнення сукупна сума пені по вказаним накладним за період з 26.08.2014р. по 26.07.2015р. становить 27 599,77 грн; при розрахунку враховані вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Втім, перевіривши вказаний розрахунок, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що Позивачем неправомірно зазначено період нарахування пені та річних з дня підписання видаткових накладних, оскільки порушення зобов'язання настає з наступного дня після строку, визначеного для його виконання. Проте, не зважаючи на те, що Позивач в періоді розрахунку вказав день поставки та не врахував часткову оплату за видатковою накладною №2239 від 26.08.2014р., ним враховано меншу кількість днів, ніж у зазначеному в розрахунку періоді. Пред`явлені до стягнення суми пені та 3% річних є меншими, ніж дійсні за розрахунком суду, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно стягнуто з Відповідача пеню - 27 599,77 грн та 3% річних - 2 312,49 грн.

Штраф у сумі 6 041,40 грн розрахований Позивачем вірно, а отже також підлягає стягненню з Відповідача.

З огляду на наведене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мондікор", м. Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2015р . у справі № 912/2980/15 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складено 30.11.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна