Постанова

від 19.11.2015 по справі 813/2808/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року № 813/2808/15

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Козія А.В., згідно довіреності,

від позивача - Андросенка О.С., згідно наказу,

від відповідача - Іванського В.І., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд - С" до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд - С" (далі - ТзОВ "Бренд - С", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.07.2015 року) до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 02.03.2015 року № 0000182210, № 0000192210 та від 27.02.2015 року № 0003501700.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що висновки податкового органу про порушення ТзОВ "Бренд - С" вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ФО-П ОСОБА_5, ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ" не відображають фактичних обставин фінансово-господарської діяльності позивача з вищевказаними контрагентами. Висновки ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області щодо безпідставного включення до витрат придбання товару у ФО-П ОСОБА_5, послуг з передпродажної підготовки, маркетингових послуг є протиправними. Так само як і висновки про заниження податку на додану вартість у взаємовідносинах з ТзОВ «Смарт Логістик». Позивач стверджує, що фактичні обставини даних господарських операцій та надані під час проведення перевірки документи свідчать про протилежне, поодинокі порушення в оформленні первинних документів не можуть бути підставою для визнання вказаних взаємовідносин документально непідтвердженими. Відтак, позивач вважає висновки акта перевірки відповідача та винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 07.07.2015 року, підтримали повністю, просили задовольнити. Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № 0003501700, то представники позивача в судовому засіданні зазначили, що ТзОВ «Бренд -С» з таким згідне і пояснень щодо такого суду не надавали, так само як і не зазначали мотивів оскарження в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію виклав у письмових запереченнях, які подав до суду 25.06.2015 року, за вх. № 20809, суть яких зводиться до наступного. Представник зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковій звітності господарських операцій з ФО-П ОСОБА_5 Так, в поданих під час перевірки документах, а саме товарно - транспортній накладній не відображено водія, який перевозив товарно - матеріальні цінності, не ідентифіковано осіб, які приймали та відпускали вказаний товар, не вказано довіреності, виписаної на особу вантажоодержувача, та не ідентифіковано відповідальну особу відправника. Жодних інших документів, які б підтверджували факт перевезення та зберігання вказаного товару, до перевірки не надано. На підставі вищевказаного, податковий орган дійшов висновку, що вказана операція були здійснені підприємством виключно для збільшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а власні основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи фактично реалізовано ТзОВ «Рошен - Львів» (за даними оборотно - сальдових відомостей). Також представник відповідача зазначив, що позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, внесено вартість маркетингових послуг, отриманих від ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ". Предметом договорів про надання маркетингових послуг є забезпечення місць продажу товарної продукції ТМ «Рошен» та ТМ "Мрія", контроль за наявністю асортименту, інструктаж продавців консолідація замовлень продукції, придбаної у самого ж ТзОВ "Бренд - С" тощо. Відтак, маркетингові послуги по взаєморозрахунках із ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ" не мають відношення до господарської діяльності ТзОВ "Бренд - С", а є господарською діяльністю його покупців. Також перевіркою встановлено, що позивач безпідставно зменшив грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 500073,00 грн. без жодних підтверджуючих документів та без відображення такої операції у податковій звітності. Твердження позивача про те, що таке зменшення відбулось внаслідок коригування по контрагенту ТзОВ «Смарт Логістик» до уваги брати не можна, оскільки перевіркою не встановлено взаємовідносин з таким контрагентом. Крім того, саме коригування також ні в одній декларації за обревізований період не відображено. Зважаючи на вищевказане, представник відповідача вважає висновки перевірки та, відповідно, винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення правомірними, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Бренд - С", код ЄДРПОУ 33622074, зареєстроване 06.07.2005 року в Жовківській районній державній адміністрації Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.07.2005 року № 13981020000000560.

У період з 12.01.2015 року по 30.01.2015 року ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Бренд - С" (код ЄДРПОУ 33622074) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 11.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 11.12.1014 року, яку оформило актом № 35/2201/33622074 від 06.02.2015 року. Термін перевірки продовжувався з 26.01.2015 року на підставі наказу № 17 від 26.01.2015 року, виданого ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області.

Перевірку проведено з відома директора ТзОВ "Бренд - С" Андросенка О.С.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 381036,00 грн., в тому числі в 2013 році в сумі 166801,00 грн., в 2014 році в сумі 214235,00 грн.;

- п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 700812,00 грн.;

- ст. 119 Податкового кодексу України.

Не погодившись із висновками податкового органу в акті перевірки, позивачем було подано письмові заперечення на акт.

ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області у своєму листі № 1819/10/13-23-22-01 від 25.02.2015 року повідомила позивачу про відмову у задоволенні вищевказаних заперечень.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки, податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003501700 від 27.02.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб;

- № 0000182210 від 02.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств;

- № 0000192210 від 02.03.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками акта перевірки, ТзОВ "Бренд - С" подало скаргу на адресу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівські області.

За результатами розгляду вказаної скарги рішенням № 2539/10/13-01-10-07-05 від 14.05.2015 року про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС України у Львівській області, вищевказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Використавши процедуру адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з метою врегулювання даного спору до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги стосувались лише операцій позивача з такими контрагентами, як ФО-П ОСОБА_5, ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ", ТзОВ «Смарт Логістик». Аналогічно, надавались пояснення і представниками позивача в судових засіданнях. Водночас, жодних підстав позову в частині, яка стосується оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № 0003501700, представники позивача в судових засіданнях не зазначали. Не вказано таких підстав і в самій позовній заяві.

Таким чином, суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог.

Суд при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.

Щодо взаємовідносин ТзОВ "Бренд - С" з ФО-П ОСОБА_5.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 року між ТзОВ "Бренд - С" та ФО-П ОСОБА_5 (далі - ФО-П ОСОБА_5) було укладено договір купівлі - продажу, згідно якого ФО-П ОСОБА_5 (продавець) зобов'язувалась передати у власність, а ТзОВ "Бренд - С" (покупець) зобов'язувався прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) згідно видаткових накладних № 1 та 2 від 05.08.2014 року.

На підтвердження здійснення вищевказаної господарської операції з ФО-П ОСОБА_5 позивач до перевірки надав наступні документи:

1) копію договору купівлі - продажу № 1 від 01.08.2014 року;

2) копію видаткової накладної № 1 від 05.08.2014 року;

3) копію видаткової накладної № 2 від 05.08.2014 року;

4) копію товарно - транспортної накладної № 1 від 05.08.2014 року.

На підтвердження того, що придбаний у ФО-П ОСОБА_5 товар в подальшому був реалізований ТзОВ "Рошен - Львів", позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні № 5, 6, 8, 9, 10 від 05.08.2014 року.

Згідно банківської виписки від 26.08.2014 року позивачем перераховано ФО-П ОСОБА_5 946595,06 грн. за отримані ТМЦ.

Дослідивши долучені позивачем до матеріалів справи документи та оцінивши зміст операції, обставини, в яких така вчинялась, суд дійшов висновку, що така має безтоварний характер.

Так, з оборотно - сальдових відомостей по рах. 10 "Основні засоби" та 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" випливає, що на балансі підприємства станом на 01.01.2014 року числяться основні засоби на суму 3363789,81 грн. та малоцінні необоротні активи на суму 387739,6 грн.

Ті ж самі види основних засобів та малоцінних необоротних активів (по кількості і по найменуванню), які обліковуються на рах. 10 та рах. 112 в ТзОВ "Бренд - С", придбавалися у ФО-П ОСОБА_5 згідно видаткових накладних № 1 та № 2 від 05.08.2014 року і в подальшому, згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних №№ 7, 8 та 9 від 05.08.2014 року, нібито реалізовані ТзОВ "Рошен - Львів".

При цьому, власні основні засоби та малоцінні необоротні активи на момент проведення перевірки вже не відображені по рах. 10 "Основні засоби" та 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", а числяться списаними.

Водночас, актів списання до перевірки не надано, а надано лише в судове засідання.

Такі акти списання суд оцінює критично, оскільки вони підписані лише головою комісії, призначеної наказом від 31.10.2014 року № 42 та від 01.11.2014 року №№ 44, 45, - Андросенком О.С. і не підписані іншими членами комісії. Більше того, хто саме є членами комісії по списанню основних засобів і малоцінних необоротних активів на ТзОВ "Бренд - С", з матеріалів справи жодним чином не вбачається.

Також, порівнюючи закупівельну ціну придбаних у ФО-П ОСОБА_5 ТМЦ та ціну, по якій такі ТМЦ реалізовувались на ТзОВ "Рошен - Львів", суд звертає увагу на те, що (для прикладу), купівельна ціна візка гідравлічного (порядковий № 16 у видатковій накладній № 1 від 05.08.2014 року) становить 10960,00 грн., а ціна продажу становить 10963,00 грн. (порядковий № 5 у видатковій накладній № 8 від 05.08.2014 року). Відтак, різниця ціни в розмірі 3,00 грн. свідчить про відсутність будь - якої економічної доцільності даних господарських взаємовідносин та підтверджує висновки податкового органу про відсутність факту здійснення таких.

Аналогічною є ситуація і по інших позиціях.

Суд зазначає, що в основі будь - якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту. Вищевказані висновки суду узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, висвітленою в ухвалі від 02.03.2015 року у справі № 2а/0570/6396/11.

Судом не беруться до уваги твердження представників позивача про те, що операція з придбання ТМЦ у ФО-П ОСОБА_5 була проведена не в зв'язку з наміром отримати прибуток, а в зв'язку з наміром допомогти ТзОВ "Рошен - Львів" розпочати господарську діяльність, оскільки такі твердження є не узгоджуються з встановленими в ході розгляду справи обставинами.

Крім викладеного вище, суд вказує, що у наданих видаткових накладних № 1 та № 2 від 05.08.2014 року по у ФО-П ОСОБА_5 деякі позиції є не визначеними, наприклад позиції №№ 23, 24, 25 в накладній № 2 від 05.08.2015 року, тобто не зрозуміло, який саме телефонний апарат чи факс придбавався, якої марки, моделі тощо. Аналогічно в накладній № 1 від 05.08.2015 року позиції №№ 4 15, 17.

Також в накладних № 1 та № 2 від 05.08.2014 року не вказано місця постачання та немає реквізитів довіреності на особу, яка приймала товар.

Щодо наданої до перевірки товарно - транспортної накладної № 1 від 05.08.2014 року, то, на думку суду, така має дефекти в оформленні, оскільки не заповнена повністю.

З усього наведеного можна розбити висновок, що ТзОВ "Бренд - С" фактично реалізувало ТзОВ "Рошен - Львів" власні основні засоби та малоцінні необоротні активи, тобто ті, які були на балансі підприємства, про що засвідчують дані оборотно - сальдових відомостей по рах. 10 та рах. 112 за 2013 та 2014 роки, а не придбані у ФО-П ОСОБА_5

Додатковим підтвердженням того, що вищевказана операція з придбання 05.08.2014 року ТМЦ у ФО-П ОСОБА_5 була спрямована виключно на збільшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є те, що в період здійснення вищенаведеної операції ОСОБА_5 працювала у штаті ТзОВ "Бренд - С" начальником фінансового відділу та отримувала заробітну плату.

Щодо зменшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 500073,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ Міндоходів у Львівські області в вересні 2013 року проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Бренд - С" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за наслідкам якої складено акт № 38/2210/33622074 від 16.09.2013 року. У вказаному акті зафіксовано порушення ТзОВ "Бренд - С" п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 «а» ст. 185, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в грудні 2012 року в сумі 500073,00 грн.

Так, контролюючим органом було встановлено, що ТзОВ "Бренд - С" відвантажив ТзОВ «Смарт Логістик» згідно видаткової накладної № Л-000037184 від 12.12.2012 року товар (цукерки) на суму 3000438,00 грн., в тому числі ПДВ 500073,00 грн., однак, не включив вартість проданого товару до зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001492210 від 27.09.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 626178,75 грн., в тому числі основне зобов'язання - 500073,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 125235,75 грн.

ТзОВ "Бренд - С" погодилось з висновками контролюючого органу щодо заниження зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2012 року та сплатило визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001492210 від 27.09.2013 року грошове зобов'язання в сумі 626178,75 грн., що підтверджується наданої до матеріалів справи копією платіжного доручення № 339367 від 09.10.2013 року.

В ході проведення даної перевірки (оформленої актом № 35/2201/33622074 від 06.02.2015 року) відповідачем встановлено, що відповідно до показників, задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, обсяг оподаткованих операцій ТзОВ «Бренд - С» становить 100338825,00 грн., сума ПДВ - 20067765,00 грн.

Згідно представленої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 36 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року станом на 01.01.2013 року кредиторська заборгованість ТзОВ «Бренд - С» перед контрагентами - покупцями відсутня.

Водночас, обсяг оподаткованих операцій, відображений в бухгалтерському обліку, становить 102695755,00 грн., ПДВ - 20539151,00 грн., відповідно, відхилення по оподатковуваних операцій становить 2356930,00 грн., ПДВ - 471386,00 грн.

Так, проведеним порівняльним аналізом показників в поданих деклараціях з податку на додану вартість за січень-грудень 2013 року та декларації з податку на прибуток за 2013 рік встановлено розбіжність між доходами від операційної діяльності (р. 02 декларації) за 2013 рік в сумі 102695758,00 грн. (без ПДВ) та загальним обсягом оподаткованих операцій згідно декларацій з податку на додану вартість в сумі 100338829,00 грн. Звідси, відхилення по поставках становить 2356929,00 грн., ПДВ - 471386,00 грн.

Крім того, на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що "Бренд - С", реалізовано ТМЦ на загальну суму 123234906,00 грн., в т. ч. ПДВ 20539151,00 грн.

Відповідно до аналізу рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», сума податку на додану вартість за 2013 рік становить 20539151,62 грн. В деклараціях з податку на додану вартість, поданих до ДПІ у Жовківському районі за січень-грудень 2013 року, платником задекларовано податкового зобов'язання на суму ПДВ 20067765,00 грн. Звідси, відхилення становить 471386,00 грн. податку на додану вартість, що не включений платником в деклараціях з податку на додану вартість до складу податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період січень-грудень 2013 року.

Наведену розбіжність позивач пояснює тим, що в січні 2013 року ТзОВ «Смарт Логістик» повернуло ТзОВ "Бренд - С" товар (цукерки) згідно накладної на повернення від покупця № Л-000000009 від 09.01.2013 року на суму 1620438,02 грн., в тому числі ПДВ 270073,00 грн. та № Д-000000008 від 09.01.2013 року на суму 1380000,01 грн., в тому числі ПДВ 230000,00 грн., всього на суму 3000438,00 грн., в тому числі ПДВ 500073,00 грн. Таким чином, у позивача виник обов'язок скоригувати зобов'язання з податку на додану вартість на суму 500073,00 грн. в січні 2013 року. Однак, такого коригування зроблено не було, про що свідчить зміст декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Більше того, позивач визнає той факт, що коригування ним здійснено лише в декларації з ПДВ за жовтень 2015 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ні до проведення перевірки, ні до розгляду заперечень позивачем не було надано ДПІ У Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області накладні на повернення від ТзОВ «Смарт Логістик» товару № Л-000000009 від 09.01.2013 року на суму 1620438,02 грн., в тому числі ПДВ 270073,00 грн. та № Д-000000008 від 09.01.2013 року на суму 1380000,01 грн., в тому числі ПДВ 230000,00 грн., всього на суму 3000438,00 грн., в тому числі ПДВ 500073,00 грн., які би підтверджували, що розбіжність між задекларованим і фактичним ПДВ становить ПДВ по ТзОВ «Смарт Логістик».

Більше того, опрацюванням Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не встановлено взаємовідносин ТзОВ «Смарт Логістик» і ТзОВ «Бренд - С» у 2012-2013 роках.

Відповідно до абз. 2 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України).

Враховуючи все наведене вище, суд погоджується з висновками ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області щодо безпідставного зменшення ТзОВ «Бренд - С» грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 500073,00 грн., оскільки таке зобов'язання у позивача фактично виникло, однак, не було ним відображено в податковій звітності з податку на додану вартість за січень-грудень 2013 року.

Щодо взаємовідносин ТзОВ "Бренд - С" з ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ".

Як вбачається з акта перевірки та пояснень представників сторін, ТзОВ "Бренд - С" у період, за який проводилася перевірка, відобразило у бухгалтерському та податковому обліку одержання маркетингових послуг від контрагентів ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ". Зокрема, позивач стверджує, що вищенаведеними контрагентами йому надавались маркетингові послуги, що пов'язані з передпродажною підготовкою поставленої ним же продукції в торгових точках покупців, консолідації замовлень на поставку продукції, мерчандайзингові послуги з оптимального розміщення та оформлення товару тощо. Зв'язок таких послуг з власною господарською діяльністю представники позивача пояснюють тим, що основним видом діяльності ТзОВ "Бренд - С", відповідно до КВЕД 46.36, є оптова торгівля цукром, шоколадом та кондитерськими виробами. Відтак, з метою досягнення цілей власної господарської діяльності та підтримування стабільності рівня реалізації товарів торгівельних марок "Мрія" та "Roshen", позивачем укладалися відповідні договори про надання маркетингових послуг.

Водночас, ДПІ в Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області стверджувало, що операції ТзОВ "Бренд - С" з ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ" є безтоварними, тобто такими, що не спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, а витрати на їх проведення - не є витратами ТзОВ "Бренд - С", оскільки не пов'язані з господарською діяльністю позивача (на момент укладення маркетингових договорів право власності на товар вже перейшло до контрагентів).

На підтвердження реальності та товарності господарських операцій з наведеними вище контрагентами, представниками позивача до матеріалів даної адміністративної справи було долучено наступні документи.

По взаємовідносинах ТзОВ "Бренд - С" з ТзОВ ТВК "Львівхолод" позивачем долучено копію договору про надання маркетингових послуг з ТзОВ ТВК "Львівхолод" № М14/722 від 03.03.2014 року та копію договору поставки № 61/793 від 14.03.2012 року, копію додаткової угоди до договору, копії податкових накладних та реєстр податкових накладних за період з 01.01.2013 року по 11.12.2014 року, копії актів здачі-прийняття виконаних робіт та банківських виписок, з яких вбачається, що протягом 2013-2014 років позивачем в адресу ТзОВ ТВК "Львівхолод" перераховувались безготівкові кошти.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з висновками податкового органу про безтоварний характер взаємовідносин позивача з ТзОВ ТВК "Львівхолод", оскільки, по-перше, з наданих до перевірки актів здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) неможливо встановити, які саме послуги надавались: не зазначено жодної інформації про те, які саме маркетингові дослідження та заходи були проведені, яку саме продукцію розміщували на торгівельному обладнанні виконавця, за якою адресою відбувалось надання послуг (зважаючи на наявність у ТзОВ ТВК "Львівхолод" декількох торговельних точок), які консультації були надані та чим це може бути підтверджено, крім самих актів, не вказано, тобто не представлено звітів та аналізів реалізації продукції, не представлено акційних листівок, плакатів під час проведення акцій. Суд також зазначає, що з актів здачі-прийняття виконаних робіт неможливо встановити, де такі акти підписувались. Крім того, сумнівним є те, що акти, датовані одним і тим же числом (наприклад, 29.03.2013 року, акти № 2975 та № 3051) підписані з боку ТзОВ ТВК "Львівхолод" різними генеральними директорами - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (Т.4, а.с. 52, 55). Аналогічна ситуація з актами № 1129 від 31.01.2013 року та № 8560 від 31.08.2013 року (Т.4, а.с. 51, 65).

Крім того, суд вказує на те, що з п. 1.1 договору № М14/722 від 03.03.2014 року випливає, що перелік маркетингових послуг, які надаватимуться позивачу ТзОВ ТВК "Львівхолод", має бути викладений в додатку № 1 до договору. Однак, такого додатку ні до перевірки, ні суду не надано, що може свідчити про те, що сторони не досягли згоди по істотних умовах договору.

На підтвердження взаємовідносин ТзОВ "Бренд - С" з ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про торговельне співробітництво з ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" № У2684 від 01.01.2014 року та копію договору поставки № П2684/677 від 20.02.2010 року. Крім того, долучено податкові накладні та реєстр отриманих податкових накладних за період з 01.01.2013 року по 11.12.2014 року, атки здачі прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та банківські виписки, з яких вбачається, що протягом 2013-2014 років позивачем в адресу ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" перераховувались безготівкові кошти.

Відповідно до договору № У2684 від 01.01.2014 року, виконавець зобов'язувався надати такі послуги, як внесення загальних даних про товар замовника до автоматизованої бази даних ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", послуги із ведення нових номенклатурних позицій товарів замовника до автоматизованої бази даних ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", послуги з адміністрування асортименту товарів замовника для подальшого його розміщення в торговельних точках шляхом його найкращого представлення для збільшення обсягів і стимулювання збуту, його найкращого сприйняття покупцями і кінцевими споживачами, послуги із забезпечення відповідного асортименту і достатньої кількості розміщення товару в місцях продажу для стимулювання збуту, послуги із надання внутрішнього коду товарам, які не мають штрих-коду в системі EAN/UNISCAN, послуги з організації проведення розпродажу товарів, поставлених замовником, які підпадають під вплив сезонності, моди, актуалізації, технологічного прогресу найшвидшого їх просування та збільшення конкурентоспроможності, послуги з консолідації замовлень ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" на поставку товарів замовника, маркетингові послуги, тобто послуги з організації руху товарів замовника до покупців та кінцевих споживачів, послуги з управління рухом товарів замовника, послуги з розміщення товарів поставлених замовником з інформацією про них у спеціальних зонах, послуги зі стимулювання та розширення ринку збуту товарів замовника, послуги зі збору інформації про продукцію, а саме зі збору інформації стосовно обсягів реалізованої продукції ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" щодо кожної видаткової накладної (у гривневому еквіваленті), а також інформації про заплановані дати оплати таких накладних згідно умов договору та фактичні дати оплати.

Зважаючи на такий широкий і, водночас, детальний спектр послуг, що планувалось надавати, акти виконаних робіт повинні були б містити вичерпні відомості щодо послуг, які надані.

Однак, як випливає зі змісту таких актів (Т.4, а.с. 34-50), вони не містять інформації про те, коли і в який спосіб здійснювалось адміністрування асортименту товарів замовника для подальшого його розміщення в торговельних точках шляхом його найкращого представлення для збільшення обсягів і стимулювання збуту, його найкращого сприйняття покупцями і кінцевими споживачами, коли і як надавались послуги із забезпечення відповідного асортименту і достатньої кількості розміщення товару в місцях продажу для стимулювання збуту, коли і в якій кількості були надані послуги із надання внутрішнього коду товарам, які не мають штрих-коду в системі EAN/UNISCAN, коли і в якій кількості надавались послуги з організації проведення розпродажу товарів, поставлених замовником, які підпадають під вплив сезонності, моди, актуалізації, технологічного прогресу найшвидшого їх просування та збільшення конкурентоспроможності, яким чином обчислювалась кількість послуг з консолідації замовлень ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" на поставку товарів замовника і коли такі послуги були надані, в чому полягали маркетингові послуги, відсутня інформація стосовно обсягів реалізованої продукції ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" щодо кожної видаткової накладної (у гривневому еквіваленті), а також інформація про заплановані дати оплати таких накладних згідно умов договору та фактичні дати оплати тощо.

Крім того, суд зазначає, що особа, яка підписувала такі акти з боку позивача, не ідентифікована.

Також, ні до перевірки, до в судовому засіданні ТзОВ "Бренд - С" не надано звітів та аналізів реалізації продукції замовника в період надання маркетингових послуг, тобто не надано доказів фактичного виконання умов договору.

Таким чином, аналіз наданих доказів дає підстави вважати, що господарські взаємовідносини в частині надання ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна" маркетингових послуг ТзОВ "Бренд - С" носять безтоварний характер.

Аналогічною і ситуація і по ТзОВ "ТМ "Барвінок".

Так, позивачем на підтвердження реальності та товарності інформаційно-консультаційних послуг щодо продукції ТМ «Мрія» та ТМ «Рошен» долучено до матеріалів справи копію договору № ТП - 261 від 12.02.2013 року, копію договору про надання послуг № М - 08 від 01.2010 року, копію договору про надання послуг № 5 від 12.02.2013 року, податкові накладні та реєстр отриманих податкових накладних за період з 01.01.2013 року по 11.12.2014 року, копії банківських виписок, з яких вбачається, що протягом 2013-2014 років позивачем в адресу ТзОВ «ТМ «Барвінок» перераховувались безготівкові кошти, а також акти здачі прийняття робіт (надання послуг), які не розкривають змісту послуг, що нібито були надані.

Так, в актах не зазначено жодної інформації про те, які інформаційно-консультаційні послуги щодо продукції ТМ «Мрія» та ТМ «Рошен» надавались. Слід зазначити, що в актах передбачено передачу замовнику звітів про виконання інформаційно-консультаційних послуг, однак, такі позивачем не надані. Крім того, позивачем не надано доказів того, в чому полягає зміст послуги - «забезпечення дотримання домовленостей щодо надання точками роздрібної торговельної мережі площі для розміщення продукції» та не надано звітів, що мали б надаватись на виконання такої послуги.

Слід зазначити, що ТзОВ "Бренд - С" не надано доказів надання послуг, передбачених договором № М-08 від 01.02.2010 року, як от: проведення аналізу товарообороту і формування рекомендацій по його збільшенню в цілому по торговельній мережі ТзОВ "ТМ "Барвінок" та в розрізі кожної торгової точки зокрема, забезпечення та контроль за наявністю додаткового спеціального торговельного обладнання тощо.

Таким чином, аналіз наданих доказів дає підстави вважати, що господарські взаємовідносини в частині надання ТзОВ "ТМ "Барвінок" інформаційно-консультаційних послуг ТзОВ "Бренд - С", носять безтоварний характер.

На підтвердження взаємовідносин ТзОВ "Бренд - С" з ПП "Тобі - ГНГ", позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання послуг № 2/1-2-12/23 від 03.01.2014 року, копію договору купівлі - продажу № 2/1-1-08/126 від 01.09.2008 року та копію договору про надання послуг № 2/1-2-10/406 від 04.01.2010 року. Крім того, долучено податкові накладні та реєстр отриманих податкових накладних за період з 01.01.2013 року по 11.12.2014 року, акти виконаних робіт, а також копії банківських виписок, з яких вбачається, що протягом 2013-2014 років позивачем в адресу ПП «Тобі - ГНГ» перераховувались безготівкові кошти.

Як і у випадку з попередніми контрагентами, в актах виконаних робіт, зокрема, № 0/2-2-12/23-0072260543, № 0/2-2-12/23-0072911813, № 0/2-12/23-0073462119, відсутня інформація щодо змісту послуг по передпродажній підготовці продукції, що надавались ТзОВ "Бренд - С" в адресу ПП "Тобі - ГНГ", не зазначено, де надавались такі послуги, їх кількість, час надання (на вказаних актах відсутня дата складання). Особи підписантів актів не завжди ідентифіковано.

Щодо актів приймання наданих послуг № б/н від 31.03.2013 року, № б/н від 31.10.2013 року, № б/н від 30.11.2013 року, № б/н від 31.12.2013 року, № б/н від 31.01.2014 року, № б/н від 30.04.2014 року, № б/н від 31.05.2014 року, № б/н від 30.06.2014 року, № б/н від 31.07.2014 року, то в таких зазначено, що працівники ПП "Тобі - ГНГ" здійснили аналіз впливу цінового фактору на кількість та асортимент проданого товару, однак, жодних звітів про виконання такого аналізу позивачем суду надано не було. Крім того, у наведених актах вказано, що ПП "Тобі - ГНГ", на виконання договору № 2/1-2-12/23 від 03.01.2012 року, проводив з персоналом власних торгових точок інструктаж з питань якісних характеристик, походження, строку придатності товару, який був придбаний в ТзОВ "Бренд - С", тобто вчиняв дії, спрямовані на покращення роботи свого ж персоналу, що жодним чином не стосується господарської діяльності позивача. Так само як і розпакування товару.

Щодо договору про надання послуг № 2/1-2-10/406 від 04.01.2010 року, то суду не надано жодних доказів передбачених ним послуг, як от: розроблення і внесення пропозицій з приводу його маркетингової та рекламної політики, інформування замовника про результати соціологічних опитувань споживачів на предмет їхньої лояльності до товару тощо.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про безтоварність господарських відносин позивача з ПП "Тобі - ГНГ" в частині одержання маркетингових послуг.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд керувався наступним.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Поняття господарської операції визначено в ст. 1 вищевказаного Закону, це - дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно п.2.4 даного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 152.1. ст. 152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст.139 кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Податковий кредит, у відповідності до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Таким чином, відображення господарських операцій у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до їх реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ТзОВ "Бренд - С" та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог не дають можливість суду встановити, які саме послуги позивачем придбавались та як вони були використані у власній господарській діяльності платника податків. Крім того, таких документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ТзОВ ТВК "Львівхолод", ТзОВ "Ашан Гіпермаркет Україна", ТзОВ "ТМ "Барвінок", ПП "Тобі - ГНГ".

Тому, неправомірно та на підставі неналежним чином складених первинних бухгалтерських документів позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартість послуг по вказаних контрагентах за 2013-2014 роки.

Звідси, з урахуванням положень Податкового кодексу України, у позивача виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій.

Аналогічною є позиція суду і по операції з ФО-П ОСОБА_5

Суд ще раз наголошує, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України).

Згідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Невиконання позивачем даного обов'язку підтверджується відомостями, що зазначені в акті перевірки, крім того, на цьому неодноразово наголошувалося представником відповідача при наданні суду заперечень щодо позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ТзОВ "Бренд - С" п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 381036,00 грн., в тому числі в 2013 році в сумі 166801,00 грн., в 2014 році в сумі 214235,00 грн. та п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 700812,00 грн.

Звідси, вважає прийняті ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області податкові повідомлення - рішення від 02.03.2015 року № 0000182210, № 0000192210 правомірними і такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з позивача в дохід Державного бюджету України слід стягнути суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд - С", код ЄДРПОУ 33622074, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Вокзальна, 11 до Державного бюджету України суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 24.11.2015 року.

Суддя Потабенко В.А.