Постанова

від 13.02.2012 по справі 2-а-419/12

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а-419/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2012 року м. Кіцмань

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Олексюк Т.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської державної адміністрації Чернівецької області про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та те, що згідно ч.2 ст. 23 Закону В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»має право на першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою чи компенсацією середньої вартості путівки в Україні, згідно ч.1 ст. 37 Закону В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»має право на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Просив визнати дії відповідача щодо відмови виплати компенсації на санаторно-курортні путівки, не використані ним на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України та відмови виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства неправомірними та зобов`язати виплатити недоотриману щомісячну грошову допомогу на оздоровлення та виплачувати щорічно компенсацію або надавати санітарно-курортні путівки згідно ч.2 ст. 23 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , зобов`язати відповідача виплатити йому недоотриману щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва з 01.01.2008 року і виплачувати таку допомогу по день припинення права на таку допомогу та компенсацію.

Ухвалою від 20.01.2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі в частині позовних вимог за період з 17.07.2011 року.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 01.02.2012 року, не подавши заперечення на позов.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини , вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 37 Закону України В«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 30 відсотків від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 В«Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР В«Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»та В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»з подальшими змінами, затверджено перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства. Цим переліком населених пунктів село Малятинці Кіцманського району Чернівецької області не передбачено.

Отже, оскільки село Малятинці Кіцманського району Чернівецької області не належить до населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, позивач не має права на одержання даного виду допомоги, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішеннями Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року внесені до ст.23 Закону України В«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» було визнано неконституційними, тому слід керуватись наступними положення вказаного Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»першочергове, щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи компенсація за їх бажанням допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 50 % середньої вартості путівки в Україні.

Позивач по справі є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що вбачається з копії його посвідчення.

Всупереч ч.2 ст. 23 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»позивачу вказані доплати виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року В«Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , а не в розмірі, як того вимагає вказаний закон.

Позивач звернувся до суду 17.01.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Право на звернення за захистом своїх порушених прав виникло у позивача з 17.07.2011 року і таке право на виплату йому недоплаченої щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 22 Конституції України не може бути обмежено та скасовано.

Керуючись ст.ст. 86, 160, 161, 162, 167, 183-2, 254 КАС України, ст. 22 Конституції України, п.7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, ч.2 ст.23 Закону України В«Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ»неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсації на оздоровлення за період з 17.07.2011 року у розмірі 50% середньої вартості путівки в Україні, яка діяла на момент виплати, відповідно до ч.2 ст. 23 ЗУ В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» до часу припинення права на таку допомогу та компенсацію.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 14 гривень 12 копійок понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: