Постанова

від 18.11.2015 по справі 813/4620/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 10495/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 813/4620/14 за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер» про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року Державна екологічна інспекція у Львівській області (надалі - Інспекція) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила зупинити виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер» (надалі - ТОВ «Пет-Партнер», Товариство) в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, а саме: вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, вентиляційна труба Термопласт «Ferens», які знаходяться за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове, вул.Заліз-нична, 1, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в ході виробництва тари з пластмас та інших виробів ТОВ «Пет-Партнер» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із вказаних джерел (вентиляційних труб) без наявності відповідних дозволів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Інспекція, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права і за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 10 по 18 червня 2014 року Інспекцією було проведено перевірку дотримання Товариством вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт за № 752/838/06 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, зокрема, що ТОВ «Пет-Партнер», в порушення приписів статтей 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснює викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, які не включені до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 4625855300-1 від 12.03.2014 року, а саме: Термопласт JW-400PET. Вентиляційна труба - 3 шт. та Термопласт «Ferens». Вентиляційна труба - 1 шт.; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених стаціонарних джерел у Товариства відсутній. Вказане підтверджується актом обстеження від 12.06.2014 року.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень Інспекцією винесено припис за № 334-06 від 20.06.2014 року, яким, зокрема, зобов'язано Товариство отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, які не внесені до дозволу на викиди, або провести корегування наявного дозволу на викиди.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що перевіркою не встановлено, що із наявних у Товариства стаціонарних джерел, що не включені у дозвіл № 4625855300-1 від 12.03.2014 року, здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря понад встановлену норму, передбачену дозволом.

Також Інспекцією не було проведено замірів порогових значень потенційних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від роботи стаціонарних джерел, а відтак відсутні докази здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря понад встановлену норму, передбачену дозволом.

Крім того, згідно із висновком експертизи Західного експертного-технічного центру Держгірпромнагляду України № 46.04.07.4041 13/4451 технологічне устаткування для переробки пластмас - Термопласт марки JW-400PET, 2005 року випуску, що складається із 4 вентиляційних труб чотирьох станків для виготовлення Пет-преформ Термопласт JW400-PET, в своїй сукупності становлять єдине стаціонарне джерело.

Наведене також підтверджується Звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин ТОВ «Пет-Партнер», у якому в таблиці 4.1 (а.с.43) зазначено джерела утворення забруднюючої речовини, де навпроти Термопласт JW400-PET зазначено кількість - 4 джерела, а Термопласт «Ferens» як стаціонарне джерело не вказано.

Чинним законодавством не передбачено обов'язку підприємства на отримання дозволу на структурні одиниці стаціонарного джерела, що входять до його складу.

Крім того, із технічних характеристик Термопласт «Ferens» видно, що такий не здійснює викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто не є джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому не потребує отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, заміри на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з даного устаткування Інспецією не здійснювались.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 10 Закону України від 16.10.1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (надалі - Закон № 2707-XII) визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до положень чавстини п'ятої статті 11 Закону № 2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства (стаття 12 Закону № 2707-XII).

За приписами пунктів 1 та 2 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1655 від 13.12.2001 року, цей Порядок визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів (підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Державний облік ведеться з метою регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних та пересувних джерел, ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 177 від 10.05.2002 р., взяття на державний облік здійснюється за такими критеріями:

- об'єктів, якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік;

- видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

Додатком передбачено, що для оксиду вуглецю порогові значення викидів встановлені на рівні 1,5 тонн на рік, а для оксиду азоту у перерахунку на діоксин азоту - 1,0 тонна на рік.

Як видно із документів, на підставі яких було надано дозвіл на викиди № 4625855300-1, у них було допущено помилку, а саме: в підпункті 2.3 зазначено 4 стаціонарні джерела (Термопласт JW400-PET), а в підпункті 18.3, який стосується пропозицій для отримання дозволу, зазначено лише одне таке джерело, тобто було допущено невідповідність, внаслідок чого замість чотирьох стаціонарних джерел дозвіл було отримано лише на одне (а.с.94, 95).

Відповідно до підпункту 1.15.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 року за № 61/597, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Оскільки перевіркою встановлено, що автомати Термопласт JW-400 РЕТ в кількості 4 одиниці не об'єднані єдиною вентиляційною системою, а є окремими установками, обладнаними кожна вентиляційною трубою, колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апелянта в тому, що кожен із них є окремим джерелом викиду та повинен бути включений до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Що стосується покликань суду першої інстанції на висновок експертизи Західного експертного-технічного центру Держгірпромнагляду України № 46.04.07.4041 13/4451, згідно із яким технологічне устаткування для переробки пластмас - Термопласт марки JW-400PET, 2005 року випуску, що складається із 4 вентиляційних труб чотирьох станків для виготовлення Пет-преформ Термопласт JW400-PET, в своїй сукупності становлять єдине стаціонарне джерело, то такі не відповідають дійсному змісту висновку.

Як видно із вказаного висновку експертизи, така стосувалася лише стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання і не вирішувала спірних питань, а покликання суду на цей висновок містять довільне тлумачення змісту цього висновку.

Що стосується автомата Термопласт «Ferens», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновки Інспекції щодо цього автомата побудовані лише на припущеннях і не підтверджені будь-якими доказами, як-от: техпаспорти, акти замірів порогових значень потенційних викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від роботи стаціонарних джерел тощо.

Вказане дає підстави вважати, що Товариство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із трьох стаціонарних джерел без відповідного на те дозволу, тобто здійснює наднормативні викиди, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 813/4620/14 скасувати.

Позов Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити частково.

Зупинити виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Пет-Партнер» (Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове, вул.Залізнична, 1, ідентифікаційний код - 38066576) в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, а саме: вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, вентиляційна труба Термопласт JW-400 РЕТ, які знаходяться за адресою: Львівська область, Яворівський район, смт.Івано-Франкове, вул.Залізнична, 1, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

О.М.Довгополов

Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2015 року.