ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2015 року Справа № 876/12395/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування наказу та визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В:
14.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт» (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом та просило скасувати наказ Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 12.08.2013 року № 414 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ВТК СК-Пласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.01.2011 року по 31.12.2012 року. Визнати протиправними дії Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 414 від 12.08.2013 року.
В обґрунтування вимог зокрема зазначає, що дії Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області з ініціювання перевірки є незаконними, наказ прийнятий з порушенням вимог законодавства за відсутності будь-якої легітимної підстави.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 12 серпня 2013 року № 414 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 06 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, апелянт - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звертається з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржуваний наказ винесений та оформлений у відповідності з чинним законодавством, а дії посадових осіб правомірні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, що TзOB «ВТК СК-Пласт» зареєстроване як юридична особа 06.01.2011 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на бланку серії АА № 075839 від 31.10.2012 року. Позивач взятий на облік як платник податків у Тернопільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області та зареєстрований платником податку на додану вартість.
12.08.2013 року в.о.начальника Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято наказ № 414 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TзOB «ВТК СК-Пласт», код ЄДРПОУ 37457704».
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України та у зв'язку з ненаданням платником податків документальних підтверджень господарських операцій на запит податкового органу прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку TзOB «ВТК СК-Пласт» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 06.01.2011 року по 31.12.2012 року.
Також, судом встановлено, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області) направлявся керівнику TзOB «ВТК СК-Пласт» запит від 03.06.2013 року № 13157/1/22-50 про надання інформації, письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій з ТзОВ «БТК «Євробуд», відображених в декларації з податку на додану вартість за період 2011-2012 роки, у зв'язку з отриманням інформації, яка може свідчити про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), та з метою перевірки відомостей стосовно цивільно-правових відносин із ТзОВ «БТК «Євробуд».
На даний запит позивач надав відповідь від 21.06.2013 року № 12, в якій зазначив, що підстави для отримання інформації у податкового органу відсутні через те, що не конкретизовано яку інформацію про можливі порушення та в який спосіб отримано податковим органом, про які можливі порушення податкового законодавства може свідчити дана інформація, а зазначено лише посилання на пункт 73.3 статті 73 ПК України, а тому вважав, що платник податків звільнений від обов'язку надавати відповідь на запит.
Також, у даній відповіді від 21.06.2013 року позивач надав пояснення щодо господарських операцій з ТзОВ «БТК «Євробуд», які мали місце у вересні-жовтні 2011 року, вказавши, що оригінали первинних документів на їх підтвердження будуть наданні для ознайомлення на законну вимогу податкового органу під час проведення планової перевірки.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що згідно з оскаржуваним наказом № 414 від 12.08.2013 року контролюючим органом призначено проведення перевірки TзOB «ВТК СК-Пласт» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 06.01.2011 року по 31.12.2012 року, тобто перевірці підлягала вся фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання по всіх договірних зобов'язаннях, а не конкретних господарських операціях з ТзОВ «БТК «Євробуд», по якому надавався запит, перевірка ініціювалася по питаннях правомірності та правильності обчислення не лише податку на додану вартість (при наявності податкової інформації лише щодо сумнівності формування податкового кредиту з ПДВ), та за період, який не відповідав періоду господарських операцій між ТзОВ «БТК «Євробуд» та TзOB «ВТК СК-Пласт».
Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі дії контролюючого органу не узгоджуються з вимогами положень статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 85.2 статті 85 ПК України. Відповідач, приймаючи рішення про проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України з питань та за період поза межами наданого платнику запиту, вийшов за межі своїх повноважень.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до пп.20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що контролюючий орган вважаючи, що позивачем не було надано документів, на підтвердження реальності виконання фінансово-господарських зобов'язань із зазначеним контрагентом, на підставі положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України здійснив заходи щодо проведення документальної перевірки.
Приписи п.75.1 ст.75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.
Згідно із пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
При цьому, п.79.1 ст.79 ПК України імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 78.4 ст.78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Згідно із пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
У відповідності до п.10 «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок) запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються:
посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
підстави для надіслання запиту;
опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Також, в абзаці 2 п.14 цього ж Порядку указано, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
В силу вимог п.73.3 ст.73 ПК України та п.16 Порядку, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу у випадку, зокрема, не підписання такого керівником (заступником керівника) контролюючого органу, відсутності в ньому переліку інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстав для надіслання запиту.
Слід зазначити, що для виникнення у податкового органу права на проведення документальної позапланової перевірки за пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України необхідна обов'язкова наявність таких умов у сукупності:
1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області № 414 від 12.08.2013 року було ненадання платником податків на запит податкового органу документальних підтверджень стосовно господарських операцій позивача із ТзОВ «БТК «Євробуд», відображених у деклараціях з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.
Так, чинне законодавство України розрізняє два види рішення суб'єкта владних повноважень: нормативні акти та акти індивідуальної дії. При цьому, у той час як нормативні акти стосуються невизначеного кола осіб і діють протягом певного часу, акти індивідуальної дії стосуються чітко окресленого переліку осіб та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997року №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Також, в п. 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 року №9-рп/2008 в справі №1- 10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Враховуючи, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії, на час вирішення справи реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, таким чином права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу.
Отже, враховуючи, що контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 12.08.2013 №414 не призведе до поновлення порушеного права позивача (про наявність якого він стверджує та за захистом якого він звернувся до суду), оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.
Аналогічна позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України: ухвалі від 21.04.2015 №К/800/58883/14, постанові від 19.03.2015 № К/800/3829/14, ухвалі від 10.03.2015 № К/800/54480/14, ухвалі від 27.11.2014 №К/800/52374/14 , постанові від 27.11.2014 №К/800/37227/14, ухвалі від 29.09.2015 року у справі № 810/5193/13-а.
Належним способом захисту прав позивача в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення прийнятого на підставі вказаного акту перевірки.
З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі № 819/2011/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2015 |
Оприлюднено | 04.12.2015 |
Номер документу | 53925843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні