Ухвала

від 25.11.2015 по справі 814/1356/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1356/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Турецької І.О.

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служи на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб-Підень» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служи про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агроснаб-Підень»(далі ТОВ «Агроснаб-Підень») звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 2.02.2015р. за №0001092208.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 17.12.2014р. по 23.12.2014р. фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агроснаб-Південь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків контрагентами-постачальниками ТОВ «ТРЕЙД-МАРКЕТ БМ» за період березень, травень, червень, 2014р., ТОВ «МАРЕНГОНІ» за період червень 2014р. та контрагентами-покупцями.

За результатами перевірки ДПІ складено акт перевірки від 29.12.2014р. за №1014/14-03-22-08/35674029 у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Агроснаб-Підень» п.185.1 ст.185, п.188.1. ст.188. п.198.1. п.198.3., п.198.6. ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, внаслідок чого було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі118000грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 2.02.2015р. за №0001092208 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 177000,00грн., з яких за основним платежем в сумі 118000,00грн., за штрафними санкціями в сумі 59000,00грн..

Позивач вважає, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим є протиправними. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 2.02.2015р. за №0001092208.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроснаб-Південь» (ЄДРПОУ 35674029) сплачений згідно квитанції від 21.04.2015р. за №2213 судовий збір в сумі 182,70грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі первинні документи податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності і реальності господарських операцій із вказаними контрагентами, а тому обґрунтовано сформований податковий кредит по цим операціям.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами «ТРЕЙД-МАРКЕТ БМ» за період березень, травень, червень, 2014р., ТОВ «МАРЕНГОНІ» за період червень 2014р. працівниками ДПІ 29.12.2014р. складено акт перевірки №1014/14-03-22-08/35674029 (а.с.20-60). В акті перевірки вказано на порушення п.185.1 ст.185, п.188.1. ст.188. п.198.1. п.198.3., п.198.6. ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, внаслідок чого було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 118000грн.

За результатами встановлених порушень податкового законодавства ДПІ 2.02.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001092208 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 177000,00грн., з яких за основним платежем в сумі 118000,0грн., за штрафними санкціями в сумі 59000,0грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки про те, що: по ТОВ «Трейд-Маркет БМ» - не надано пояснень щодо транспортування товару, у підприємства не зареєстровані т/з, податкова звітність визнана такою, що не подана, не підтверджено реальність господарських операцій; по ТОВ «Маренгоні» - не надано пояснень щодо транспортування товару, не підтверджено факт отримання товару, складено акт про неможливість проведення перевірки за червень 2014р., контрагенти по другому ланцюгу не задекларували свої операції, не підтверджено реальність господарських операцій.

Перевіряючи правомірність та підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як визначено в ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

За правилами п.138.2 ст.138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, в п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК вказано, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи із вказаних положень податкового законодавства, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 198.1 ст.198ПК України визначені умови, за якими суми податку відносяться до податкового кредиту.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наведеними приписами податкового законодавства визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, діючим податковим законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

У разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

В той же час, наведена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

На підтвердження реальності господарських операцій на поставку товару, позивачем надано до перевірки податкові декларації з ПДВ за вказаний період, податкові накладні із реєстром отриманих та виданих ПН, податкові накладні з податку на прибуток підприємств за вказаний період та додатки до них.

В акті перевірки працівниками ДПІ (а.с.28,29) підтверджено надання усіх необхідним первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій. При цьому, ні в акті перевірки, ні під час дослідження матеріалів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем не висловлювалися зауваження щодо належного оформлення первинних документів та їх дійсності.

Виходячи з наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальність господарських операцій між платником податку та контрагентами постачальниками.

Що стосується посилань ДПІ на відсутність транспортних засобів у підприємстві та відсутність ТТН, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що сам по собі факт відсутність у позивача у власності транспортних засобів не може позбавляти позивача права на формування податкового кредиту по здійсненим господарським операціям.

До матеріалів справи додані копії ТТН, які підтверджують поставку вказано товару.

Що стосується посилань ДПІ на наявність актів про неможливість проведення зустрічних перевірок ТОВ «Трейд-Маркет БМ» та ТОВ «Маренгоні», судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що вказані акти підтверджують лише підстави неможливості проведення перевірок з наведених підстав, і не можуть бути підставою для позбавлення платника податку на формування податкового кредиту по операціям з наведеними контрагентами.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивачем доведений факт реальності господарських операцій з ТОВ «Трейд-Маркет БМ» ТОВ «Маренгоні» та відповідно оплату таких послуг, а відповідно і правомірність формування податкового кредиту.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служи - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний тест судового рішення виготовлено 27.11.2015р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

І.О. Турецька