Ухвала

від 09.11.2015 по справі 2а-1702/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            09 листопада 2015 року                                  м. Київ                              К/9991/76728/12 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: головуючого                  Ланченко Л.В.   суддів                              Пилипчук Н.Г.                                                                                 Цвіркуна Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 у справі №2а-1702/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвілл Ком» до Державної податкової інспекції у Києво –Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -                                                           ВСТАНОВИВ:                         Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2012, зміненою постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби    №0000202300 від 13.01.2012. У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою  відповідача, у якій  ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та  прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права. Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.11.2009 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 15.12.2011 №1267/23-2/36712521. За висновками акта перевірки, позивачем порушено ст.185, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 Розділу II «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 №2275-VІ , в результаті чого ТОВ «Гудвілл Ком» у період з квітня по серпень 2010 року безпідставно сформувало податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Волюм-ФС» на суму 2039761,78 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 2233797,38 грн. На підставі  цього акту прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.01.2012 №0000202300, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 2792246,73 грн. (в т.ч. 2233797,38 грн. за основним платежем та 558449,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). За наслідками адміністративного узгодження скарга позивача залишена без задоволення, а прийняте податкове повідомлення-рішення – без змін. Відповідач свої висновки про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «Волюм-ФС» обґрунтовував тим, що згідно до пояснень директора, головного бухгалтера, засновника ТОВ «Волюм-ФС» Жидкова С.П. він немає ніякого відношення до діяльності ТОВ «Волюм ФС», а саме: грошей у статутний фонд не вносив, у банківських установах рахунки не відкривав, будь-яких осіб на керівні посади не призначав, угод від імені чи в інтересах підприємства не укладав, фінансово-господарських чи звітних документів не підписував, документи до контролюючих органів, у тому числі до ДПІ не подавав, довіреностей, які б дозволяли діяти від імені чи в інтересах підприємства не видавав, місцезнаходження та чим займається підприємство йому не відомо і ніколи не було відомим, печатку не отримував, не мав на меті займатися підприємницькою діяльністю. Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини. Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого  (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Частиною 2 зазначеного підпункту встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Нормами підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. При цьому, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7  Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Судами попередніх інстанцій встановлено,  що між позивачем та ТОВ «Волюм-ФС» було укладено Договір поставки №04/01-10 від 04.01.2010. Згідно п.1.1 Договору Постачальник (ТОВ «Волюм-ФС») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «Гудвілл Ком») товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Відповідно до  вищезазначеного Договору позивачу були поставлені фрукти та овочі на загальну суму 25034905,05 грн. Оптова торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю, посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами є основним видом діяльності ТОВ «Волюм ФС».   Факт здійснення господарських операцій між позивачем та    ТОВ «Волюм ФС» згідно договору поставки №04/01-10 від 04.01.2010 підтверджено податковими накладними    та видатковими накладними. На підтвердження передачі товару щодо кожної поставки товару ТОВ «Волюм ФС» були складені акти прийому-передачі товару. Розрахунки за Договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Гудвілл Ком», та сторонами по справі не заперечується. Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем    до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 2039761,78 грн. Судами попередніх інстанцій досліджувались обставини добросовісності позивача, при вчиненні згаданих господарських операцій, на час укладення та виконання правочинів позивач мав офіційну інформацію щодо свого контрагента з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій, ТОВ «Волюм ФС»  було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Факт перебування на посаді  директора ТОВ «Волюм ФС» Хутченка О.А., на час виконання зобов?язань за вищезазначеним договором, судами перевірено, зазначене підтверджується, зокрема, укладеним ним з податковим органом  договором про визнання електронних документів, його трудовою книжкою, наданими ним показами у судовому засіданні. Правильними є і висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем  безпідставно застосовано положення Податкового кодексу України при перевірці правильності формування позивачем податкового кредиту у квітні-серпні 2010 року, а також не підтвердження розміру донарахованого грошового зобов?язання з податку на додану вартість. Відповідно до ч.2  ст.71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права    та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування,    з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230  Кодексу адміністративного судочинства України, суд – УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012  залишити без змін. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі  може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.                                              Головуючий                                                         Л.В.Ланченко                      Судді                                                                  Н.Г.Пилипчук                                                                                                             Ю.І.Цвіркун