Рішення

від 26.11.2015 по справі 917/2142/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 р. Справа № 917/2142/15

За позовом Приватного підприємства "СВ-Трансбудсервіс" (АДРЕСА_1, 38300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вул. Радянська, буд. 210, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500)

про стягнення 341147,03 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники в судових засіданнях від 24.11.2015р., від 26.11.2015р.:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача : ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 341147,03 грн., з них: 182620,00 грн. - основна заборгованість по договору оренди №2003013 від 20.03.2013р., 14146,72 грн. - пені, 63758,23 грн. - інфляційних, 68953,11 грн. - інфляційних, 11668,97 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що умовами договору не визначено строку сплати орендної плати, тому нарахування 3% річних та інфляційних слід проводити з дати отримання претензії; вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, так як пеня умовами договору не передбачена.

В судовому засіданні від 24.11.2015р. судом оголошувалась перерва до 26.11.2015р., згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 26.11.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20 березня 2013 p. між Приватним підприємством В«СВ-ТрансбудсервісВ» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (відповідачем) був укладений Договір № 2003013 оренди транспортних засобів (далі - Договір; а.с.15-16).

Згідно з п. 1.1. Договору позивач як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове користування транспортний засіб, визначений у п.1.2 Договору.

В п.1.2. Договору вказана характеристика предмету оренди:

1) сідловий тягач-Е ватажний DAF XF95 95.380, н/причіп - самоскид Е, державний реєстраційний номер - ВІ 95-34 ВК, В1 96-95 ХР, рік -випуску -2004 рік, 1999 рік шасі № XLRTE47XS0E650812, WKESDP27000Y33188, опис технічного стану - технічно справний,

2) сідловий тягач-Е ватажний DAF XF95 95.480 н/причіп - самоскид Е, державний реєстраційний номер - ВІ 21-50 ВТ, ВІ 05-11 ХО, рік випуску -2005 рік, 2012 рік, шасі №- XLRTE47XS0E670671, SU90000GHCSDU1356, опис технічного стану - технічно справний.

За актом приймання-передачі від 25.03.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв: 1) сідловий тягач-Е ватажний DAF XF95 95.380 державний реєстраційний номер - ВІ 95-34 ВК; 2) напівпричіп - самоскид Е, ВІ 96-95 ХР, рік випуску 2004; 3) сідловий тягач-Е ватажний DAF XF95 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2005; 4) напівпричіп - самоскид Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2012 рік (а.с.17).

За п. 4.1. Договору орендна плата становить 2160,00 грн. за один календарний день.

Згідно з п. 4.2. Договору сума орендної плати розраховується по закінченню календарного місяця з розрахунку календарних днів фактичного використання предмету оренди згідно актів приймання-передачі та підписується акт про вартість оренди.

Орендар використовував предмет оренди, що підтверджується: актами приймання передачі виконаних робіт від 31.03.2013 р. на суму 30 373,00 грн. з ПДВ, від 16.04.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 16.04.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 30.04.2013 р, на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 30.04.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 16.05.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 16.05.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 31.05.2013 р. на суму 34 560,00 грн. з ПДВ., від 31.05.2013 р. на суму 34 560,00 грн, з ПДВ., від 01.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 01.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., від 02.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн.з ПДВ., від 02.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн.з ПДВ, від 02.07.2013 р. на суму 9500,00 грн. з ПДВ.; податковими накладними №8 від 31.03.2013р. на суму 30 373,00 грн. з ПДВ., №11 від 16.04.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №12 від 16.04.2013 р, на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №14 від 16.04.2013 р. на суму 32 400.00 грн. з ПДВ., №13 від 16.04.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №20 від 16.05.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №21 від 16.05.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №22 від 31.05.2013р. на суму 34 560,00 грн. з ПДВ., №23 від 31.05.2013 р. на суму 34 560,00 грн. з ПДВ., №34 від 01.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №35 від 01.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №36 від 02.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №37 від 02.07.2013 р. на суму 32 400,00 грн. з ПДВ., №38 від 02.07.2013 р. на суму 9500грн. з ПДВ. (а.с.22-23, 25-26, 28-29, 31-32, 34-35, 37-38, 40-41, 43-44, 46-47, 49-50, 52-53, 55-56, 58-59, 61-62).

На оплату вказаних послуг позивачем було виписано рахунки №27 від 16.05.2013 р., №28 від 16.05.2013 р., №29 від 31.05.2013р., №30 від 31.05.2013 р., №37 від 01,07.2013 р., -№38 від 01.07.2013р., №39 від 02,07.2013р., №40 від 02.07.2013р., №41 від 02.07.2013 р.(а.с.21, 24, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54,57, 60).

За період березень 2013р. - липня 2013р. відповідач повинен був сплатити 252620,00 грн. орендної плати, що підтверджується вказаними актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідачем було сплачено лише 70000,00 грн. орендної плати, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача (а.с.63-67).

Претензією від 12.08.2015р. позивач вимагав сплатити борг з орендної плати. Дана претензія була отримана відповідачем 18.08.2015р, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.19, 20). проте борг відповідач не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 182620,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача з орендної плати на суму 182620,00 грн . підтверджена наданими доказами. Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що умовами договору не визначено строку внесення орендної плати, тому нарахування 3% річних та інфляційних слід проводити з дати отримання претензії згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд визнає безпідставними з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 53 ЦК України, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ч. 3 ст. 251 ЦК України).

В даному випадку строк виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати встановлено у ч. 5 ст. 762 ЦК України, згідно якої плата за користування майном вноситься щомісячно , якщо інше не встановлено договором.

В п. 4.2. Договору сторони встановили, що сума орендної плати розраховується по закінченню календарного місяця з розрахунку календарних днів фактичного використання предмету оренди згідно актів приймання-передачі. Також, сторони щомісячно складали акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, з огляду на положення ч. 5 ст. 762 ЦК України відповідач мав сплачувати орендну плату щомісячно, до останнього дня місяця, а прострочення виконання зобов'язання починається з першого числа наступного місяця.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 11668,97 грн. 3% річних за період 02.07.2013р. - 14.01.2015р. та 132711,34грн. інфляційних за період 02.07.2013р. - 17.09.2015р. (а.с.8).

При нарахуванні 3% річних та інфляційних позивачем не було враховано, що оплата відповідачем здійснюється помісячно, отже прострочка починається з 01.08.2013р., а не з 02.07.2013р.

Після проведення перевірки розрахунку судом визначено, що сума 3% річних за період 01.08.2013р. - 14.01.2015р становить 11152,91 грн. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині - вимоги про стягнення 3% річних судом відхиляються як безпідставні.

При нарахуванні інфляційних позивач також не вірно визначив період та початок нарахування інфляційних.

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що сума інфляційних за період 01.08.2013 - 31.08.2015р. становить 184917,84 грн . (розрахунок залучено до справи). Але враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 132711,341 грн. інфляційних, що не перевищує розрахункову суму, вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 14146,72 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 02.07.2013р.- 02.12.2013р.

Відповідач проти даних вимог заперечує, посилаючись на те, що договором нарахування пені не передбачено. Ці заперечення суд вважає правомірними з таких підстав.

За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним .

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

В договорі № 2003013 від 20.03.2013р. сторони не передбачили відповідальності орендаря несвоєчасну оплату орендної плати за користування транспортними засобами у вигляді нарахування пені.

Отже, підстави для нарахування пені відсутні. Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенське шляхово-будівельне управління № 9" (вул. Радянська, буд. 210, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 03450436) на користь Приватного підприємства "СВ-Трансбудсервіс" (АДРЕСА_2, 38300; ідентифікаційний код 35376959) 182620грн. 00 коп . боргу з орендної плати, 11152грн. 91коп. - річних, 132711грн. 34 коп . інфляційних, 4897грн. 26 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 01.12.2015р.

Суддя Т. М. Безрук