Рішення

від 24.11.2015 по справі 908/4949/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №908/4949/15 За позовом Держаного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна

компанія "Енерготранс" в особі філії "Бердянськтранс" Товариства з

обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"

про стягнення 296 742,90 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Калініченко В.В. (довіреність № 1/40-19юр від 09.01.2015)

від відповідача: не з'явився

Суддя Турчин С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Держане підприємство "Бердянський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" в особі філії "Бердянськтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" про стягнення 272263,45 грн., з яких: пеня у розмірі 257331,63 грн., 3% річних у розмірі 14931,82 грн., нарахованих у зв'язку із несвоєчасною оплатою рахунків за надані послуги за договором №25 "К" від 02.01.2015.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2015 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4949/15 та призначено розгляд справи на 01.10.2015.

28.09.2015 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд припинити провадження у справі, оскільки філія "Бердянськтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" не є юридичною особою, а згідно із відомостями з ЄДРПОУ правовий статус філії - без права юридичної особи, а також, у відокремленого підрозділу не має права представляти юридичну особу у судах.

30.09.2015 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01.10.2015 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 296742,90 грн., з яких: пеня у розмірі 280871,85 грн., 3% річних у розмірі 15871,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 справу №908/4949/15 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

12.10.2015 року матеріали справи № 908/4949/15 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 суддею Турчин С.О. справу № 908/4949/15 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.11.2015.

30.10.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. № 412 від 30.10.2015), у якому відповідач заперечив роти задоволення позовних вимог.

05.11.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі (заява вих. № 472/40-юр від 23.10.2015).

В судове засідання 05.11.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 24.11.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.11.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2015 р. представник позивача надав письмові пояснення щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 01.10.2015 р., просив суд прийняти її до розгляду та задовольнити позовні вимоги в її редакції.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству, не порушує передбачені ст. 22 ГПК процесуальні права відповідача, суд приймає вищевказану заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2015 р. між Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт» (далі - портовий оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" (далі - експедитор) укладено договір №25К (далі - Договір), предметом якого, відповідно до п.1.1., є надання портовим оператором послуг з перевалки експортного чавуну, який надходить для фірм, з якими експедитор має договори.

Даний договір за своїм змістом є змішаним та може включати в себе елементи договорів підряду, послуг, транспортного експедирування, зберігання та ін., в яких до правовідношень сторін застосовуються відповідні положення цивільного та господарського законодавства України (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 5.23. Договору, по факту виконаних робіт (наданих послуг) портовим оператором складається акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в 2-х екземплярах і направляється експедитору разом з остаточним розрахунком. Експедитор зобов'язаний протягом 15 календарних днів підписати акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), повернути підписаний екземпляр акту портовому оператору та провести взаєморозрахунки з портовим оператором по остаточному рахунку з урахуванням проведеної передоплати по попередньому рахунку. У випадку, якщо експедитор не надав портовому оператору підписаний акт або вмотивовану відмову підписати акт у вказаний строк, такий акт, підписаний тільки портовим оператором є належним доказом належного виконання портовим оператором усього об'єму послуг, вказаних в даному акті.

Згідно з п. 5.23. Договору, розрахунок по даному договору здійснюється протягом 15-ти календарних днів на підставі виставленого рахунку, починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку.

У випадку затримки оплати платежів за виконані роботи (надані послуги), експедитор за вимогою портового оператору, сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Штрафи та пеня нараховуються починаючи з 16-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Датою оплати платежів вважається дата зарахування засобів на поточний рахунок портового оператору.

Відповідно п. 9.1 Договору, цей договір вступає в силу з 01.01.2015р. та діє до 31.12.2015р., а в частині зобов'язань по даному Договору - до повного їх виконання сторонами Договору.

На виконання умов Договору позивачем у 2015 році надавались послуги по перевалці чавуну, по факту виконання робіт сторонами було складено акти, які були підписані відповідачем та скріплені печаткою без зауважень.

Для оплати послуг відповідачу були вручені рахунки: № 1504003200 від 04.02.2015 р. на суму 2 109 037,12 грн., № 1504004200 від 04.02.2015 р. на суму 310 599,84 грн., № 1504003300 від 08.02.2015 р. на суму 3 739 038,18 грн., № 1508011900 від 11.02.2015 р. на суму 2 972,65 грн., № 1504003900 від 12.02.2015 р. на суму 2 286 642,00 грн., № 1508011200 від 11.02.2015 р. на суму 33 040,22 грн., № 1508012700 від 13.02.2015 р. на суму 259,80 грн., № 1508012800 від 13.02.2015 р. на суму 8 521,44 грн., № 1504007300 від 26.02.2015 р. на суму 38 636,45 грн., № 1508021200 від 28.02.2015 р. на суму 33,78 грн., № 1504005700 від 03.03.2015 р. на суму 1 329 649,09 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором № 25 К від 02.01.2015 р. виконав неналежним чином, послуги, отримані згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) оплатив з порушенням строку, встановленого договором, у зв'язку чим позивач просить стягнути пеню та 3% річних за порушення строків оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В п. 1.2. Договору, сторонами встановлено, що за своїм змістом та правовою природою договір №25К від 02.01.2015р. є змішаним договором та може включати в себе елементи договорів підряду, послуг, транспортного експедирування, зберігання та ін., в яких до правовідношень сторін застосовуються положення цивільного та господарського законодавства України.

Правовідносини між сторонами спору, які виникли на підставі договору №25К від 02.01.2015 р., є правовідносинами з надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 04.02.2015 р, 08.02.2015 р.,11.02.2015 р.,12.02.2015 р., 13.02.2015 р., 28.02.2015 р., 03.03.2015 р., які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

На виконання умов Договору відповідачу були виставлені наступні рахунки: № 1504003200 від 04.02.2015 р. на суму 2 109 037,12 грн., № 1504004200 від 04.02.2015 р. на суму 310 599,84 грн., № 1504003300 від 08.02.2015 р. на суму 3 739 038,18 грн., № 1508011900 від 11.02.2015 р. на суму 2 972,65 грн., № 1504003900 від 12.02.2015 р. на суму 2 286 642,00 грн., № 1508011200 від 11.02.2015 р. на суму 33 040,22 грн., № 1508012700 від 13.02.2015 р. на суму 259,80 грн., № 1508012800 від 13.02.2015 р. на суму 8 521,44 грн., № 1504007300 від 26.02.2015 р. на суму 38 636,45 грн., № 1508021200 від 28.02.2015 р. на суму 33,78 грн., № 1504005700 від 03.03.2015 р. на суму 1 329 649,09 грн.

Однак, як підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідач здійснював оплату рахунків з простроченням строків, встановлених п. 5.23 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.23. Договору, розрахунок по даному договору здійснюється протягом 15-ти календарних днів на підставі виставленого рахунку, починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку.

У випадку затримки оплати платежів за виконані роботи (надані послуги), експедитор за вимогою портового оператору, сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Штрафи та пеня нараховуються починаючи з 16-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок портового оператору.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 280 871,85 грн. та 3% річних у розмірі 15 871,05грн.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку позивача, встановив, що розмір пені становить 281 265,06 грн., розмір 3% річних - 15 830,32 грн.

Оскільки у суду відсутні підстави для стягнення пені у більшому розмірі ніж заявлено позивачем, то з відповідача підлягає стягненню 280 871,85 грн. пені.

Вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 15 830,32 грн.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно надавались послуги за Договором без здійснення попередньої оплати відповідачем.

Однак, суд зазначає, що відповідно до умов Договору не надання послуг у зв'язку із наявністю боргу зі сторони відповідача є правом, а не обов'язком позивача.

Більше того, сторони умовами п. 5.23Договору передбачили умови кінцевого розрахунку між сторонами за надані послуги (виконані роботи).

Позивачем заявлено нарахування пені та 3% річних не на несплачену попередню оплату, як помилково зазначає відповідач, а на прострочене грошове зобов'язання з уже наданих послуг (виконаних робіт).

Щодо тверджень відповідача про неотримання всіх рахунків, на підставі яких нараховується пеня та 3% річних, то зазначене спростовується належним чином засвідченими копіями журналу про отримання рахунків відповідачем.

Також відповідач зазначає, що частину рахунків отримав несвоєчасно, а тому невірним є нарахування пені, оскільки початок нарахування пені не відповідає умовам договору.

З цього приводу суд зазначає, що умовами договору не передбачено залежність строку оплати від дати отримання рахунку відповідачем. Момент оплати, відповідно до умов Договору, визначається протягом 15-ти календарних днів починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку, а не з дня отримання рахунку.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Держаного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" частково.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання заяви про збільшення розміру позовних вимог) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивачем заявлено до стягнення, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, 296 742,90 грн., а тому розмір судового збору має складати 4 451,14 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4583 від 31.08.2015 позивачем сплачено 5 445,27 грн. судового збору.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір більшому розмірі, ніж встановлено законом (надмірно сплачена сума судового збору складає 994,13 грн.).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, надмірно сплачений судовий збір повертається за клопотанням сторони. Однак, відповідного клопотання на час прийняття рішення у даній справі позивачем не заявлялось.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/7, код 32382179) в особі філії "Бердянськтранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Праці, будинок 39, код 39400445) на користь Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, будинок 13/7, код 01125761) 280 871,85 грн. пені, 15 830,32 грн. 3 % річних та 4 450,53 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин