Ухвала

від 25.11.2015 по справі 335/7072/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/6494/15 Головуючий у 1 інстанції: Апаллонова Ю.В.

Є.У.№ 335/7072/15-ц Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Дзярука М.П.

Кухаря С.В.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 1 Моторобудівельного заводу до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ЖБК № 1 Моторобудівельного заводу звернулося до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Родичі померлої до ЖБК№1 не зверталися щодо зміни квартиронаймача та сплаті за комунальні послуги. Після померлої ОСОБА_5, спадщину прийняли її спадкоємці ОСОБА_3. та ОСОБА_4 і на ім'я вказаних осіб були видані свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках кожному.

Позивач надав Відповідачам послуги з електропостачання, постачання холодної води та водовідведення, вивіз ТБО, утримання будинку та централізованого опалення, згідно уточнених позовних вимог, у розмірі 8886,60 грн. за період з грудня 2009 року по серпень 2015 року.

За вказаний період Відповідач здійснив оплату за надані послуги у розмірі 200 грн.

24.03.2015 року позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, однак ухвалою від 06.04.2015 року у прийнятті заяви про видачу судового наказу було відмовлено.

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд, стягнути солідарно з ОСОБА_3., ОСОБА_4 заборгованість з наданих послуг та суму сплаченого судового збору.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖБК № 1 Моторобудівельного заводу заборгованість по оплаті послуг з електропостачання, постачання холодної води та водовідведення, вивіз ТБО, утримання будинку та централізованого опалення у сумі 4443,30 грн. та судові витрати у розмірі 121,80 грн., а всього 4565,10 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЖБК № 1 Моторобудівельного заводу заборгованість по оплаті послуг з електропостачання, постачання холодної води та водовідведення, вивіз ТБО, утримання будинку та централізованого опалення у сумі 4443,30 грн. та судові витрати у розмірі 121,80 грн., а всього 4565,10 грн.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким позов залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 319, 322, 1268, 1269 ЦК, за якими незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тож набувши право власності в порядку спадкування власник на свій розсуд може здійснювати повноваження власника. Та обставина, що право власності за ОСОБА_3 зареєстровано не з часу відкриття спадщини а значно пізніше не звільняє його від обов'язку нести тягар утримання майна з часу відкриття спадщини.

Також не звільняє власника від утримання успадкованого майна та обставина, що між відповідачами існував судовий спір про право власності.

Крім того, відповідачі у рівних частках успадкували спадщину, тож суд стягнув суму боргу у рівних частках, виходячи з того, що жодним з власників борг не сплачений. Відповідач ОСОБА_3 не позбавлений права на відшкодування за рахунок особи, яка не надавала йому доступ у помешкання у разі доведення ним факту перешкоджання користування житлом. Проте це не звільняє його від компенсування витрат, які надавалися позивачем у вигляді комунальних послуг, послуг з утримання будинку та його централізованого опалення.

З позову вбачається, що нарахування, які зазначені в позові, здійснені за фактично отримані послуги після смерті спадкодавця тож не становлять боргів спадкодавця, а мають бути компенсовані власником. Посилання апелянта на те, що до суми позову включена частина боргу спадкодавця не ґрунтується на матеріалах справи, позаяк з наданого розрахунку вбачається, що нарахування проведені з грудня 2009 року, тоді як попередній власник - спадкодавець помер у серпні 2007 року. Таким чином, суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача про застосування ст. 1281 ЦК.

Відсутність договору, укладеного між на підставі ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

При апеляційному розгляді апелянт також заявив про застосування строків позовної давності.

Натомість зміна або скасування оскаржуваного рішення з підстав застосування строків позовної давності унеможливлена з огляду на положення ст. 257 ЦК.

Відповідно до положень статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові, при цьому суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність, так як без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Разом з цим, заява про застосування позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи у суді першої інстанції і повинна містити вичерпні обґрунтування щодо заявлених вимог.

У матеріалах справи відсутні підтвердження того, що відповідачем, чи його представником до ухвалення рішення в справі було заявлено про застосування строку позовної давності.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: