Постанова

від 30.11.2015 по справі 826/19342/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2015 року 16:35 № 826/19342/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2015 № 0006280225 та від 09.06.2015 № 0007280225, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (надалі - позивач або ТОВ «Деснагрейн») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), у якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 21.08.2015 просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 0006280225 на суму 188 829 грн. та від 09.06.2015 № 0007280225 на суму 207 692 грн.;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві надати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва висновки про відшкодування ТОВ «Деснагрейн» сум податку на додану вартість у загальному розмірі 289 524 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами власної господарської діяльності ТОВ «Деснагрейн» у жовтні та грудні 2010 року, а також у жовтні та грудні 2011 року подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС податкові декларації з податку на додану вартість, у яких було заявлено до відшкодування податок на додану вартість у загальному розмірі 16 152 469 грн. (в тому числі за вересень 2010 року - 8 370 626 грн., за листопад 2010 року - 6 659 792 грн., за вересень 2011 року - 512 739 грн., за листопад 2011 року - 609 312 грн.), шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Достовірність і правомірність заявлених у податкових деклараціях до бюджетного відшкодування сум податку було перевірено податковим органом, про що складена відповідна довідка від 18.04.2012 № 16/15-670/34003340. Вказані суми бюджетного відшкодування були виключені з наступних податкових декларацій з податку на додану вартість та відповідно не брали участі у розрахунку податкових зобов'язань або податкового кредиту у наступних податкових періодах. У березні та квітні 2015 року позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди лютий і березень 2015 року, де заявив про повернення на рахунок у банку частини залишку коштів, відшкодованих раніше у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірах 151 063 грн. та 138 461 грн. Право на отримання зазначених сум коштів на рахунок у банку гарантоване позивачу нормою пп. «б» п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Проте відповідачем протиправно були зменшені заявлені до бюджетного відшкодування на рахунок у банку суми податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 09.06.2015 № 0006280225 і від 09.06.2015 № 0007280225, що винесені на підставі актів перевірок від 19.05.2015 № 57/26-59-28-02-12-34003340 та від 20.05.2015 № 119/26-59-28-02-09-34003340.

Представник позивача в судовому засіданні у справі 27.10.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

В призначене судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Водночас, 12.11.2015 до канцелярії суду надійшли заперечення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проти позову від 11.11.2015, де зазначено про обґрунтованість висновків актів документальних перевірок від 19.05.2015 № 57/26-59-28-02-12-34003340 і від 20.05.2015 № 119/26-59-28-02-09-34003340 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень 09.06.2015 за № 0006280225 і № 0007280225, якими зменшено суми бюджетного відшкодування позивача у розмірах 151 063 грн. і 138 461 грн.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 27.10.2015, суд, керуючись нормою ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 18.03.2015 ТОВ «Деснагрейн» подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року з додатками (а саме: додаток 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2), додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі, електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)», додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагента (Д5)»), де в ряд. 26 та додатку 2 (таблиця 1 «Облік сум залишків від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року») до такої Декларації задекларувало суму 3 116 940 грн., а в ряд. 30, додатку 2 (таблиця 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року) і додатку 4 - суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 151 063 грн. (а.с. 21 - 26).

17.04.2015 ТОВ «Деснагрейн» подало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період березень 2015 року з додатками (а саме: додаток 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2), додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі, електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)», додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагента (Д5)»), де в ряд. 26 та додатку 2 (таблиця 1 «Облік сум залишків від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року») до такої Декларації задекларувало суму 2 965 877 грн., а в ряд. 30, додатку 2 (таблиця 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року) і додатку 4 - суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 138 461 грн. (а.с. 40 - 45).

У зв'язку з поданням позивачем зазначеної податкової звітності з податку на додану вартість відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Деснагрейн» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року та камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Деснагрейн» у податковій декларації з податку на додану вартість березень 2015 року, за результатами яких контролюючим органом складені акт від 19.05.2015 № 57/26-59-28-02-12-34003340 (а.с. 27 - 35) та відповідно акт від 20.05.2015 № 119/26-59-28-02-09-34003340 (а.с. 46 - 50).

В ході проведених перевірок відповідачем встановлено, що заявлена у податковій декларації за лютий 2015 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 151 063 грн. та в податковій декларації за березень 2015 року в розмірі 138 461 грн. були сформовані з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за звітний період жовтень 2010 року.

В графі 12 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та березень 2015 року ТОВ «Деснагрейн» вказано всі періоди, в яких сума частини залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів фактично сплачена постачальникам товарів/послуг, а саме: листопад 2010 року, вересень 2011 року, листопад 2011 року, травень 2013 року, червень 2013 року, липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, листопад 2013 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, - в розмірі 3 116 220 грн.

В графі 13 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року товариством зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірах 151 063 грн., та в графі 13 таблиці додатку 2 до податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року - суму 138 461 грн. Відповідно до листа ДФС України від 06.03.2015 № 7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» звітні періоди по яких платник виявив бажання повернути (відшкодувати) податок на додану вартість на рахунок у банку використовуються у хронологічному порядку починаючи з найдавнішого. Таким чином, частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Деснагрейн» постачальникам, брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування заявленого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

На думку перевіряючого, право товариства на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку виникло у листопаді 2010 року. Оскільки товариство самостійно прийняло рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, то в порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України безпідставно заявило суми до бюджетного відшкодування на рахунок у розмірах 151 0653 грн. і 138 461 грн.

Між тим, реальність господарських операцій, вчинених ТОВ «Деснагрейн» в 2010 і 2011 роках, та за результатами яких виникли суми від'ємного значення податку у розмірах 1 839 397 грн. (за листопад 2010 року), 512 739 грн. (за вересень 2011 року) і 609 312 грн. (за листопад 2011 року) в ході проведених перевірок позивача не заперечувались. Фактично під час проведеної в травні 2015 року документальної перевірки позивача дослідження первинних документів за попередній звітний період 2010 року не здійснювалося у зв'язку з їх знищенням.

Натомість правомірність і достовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень і листопад 2010 року (в сумах 8 370 626 грн. і 6 659 792 грн.) та вересень і листопад 2010 року (в сумах 512 739 грн. і 609 312 грн.) у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів підтверджено довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 18.04.2012 № 16/15-670/34003340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (код за ЄДРПОУ 34003340) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за вересень, листопад 2010 року та вересень, листопад 2011 року» (а.с. 11- 19).

Крім того, згідно наданого позивачем д матеріалів позову акта від 07.07.2015 № 9472-20 (а.с. 20), складеного та підписаного в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві за результатами звірення розрахунків платника податку (позивача) з бюджетом, станом на 17.03.2015 у ТОВ «Деснагрейн» обліковується переплата по податку на додану вартість на суму 3 110 660,21 грн.

09.06.2015 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта від 19.05.2015 № 57/26-59-28-02-12-34003340 прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В1» за № 0006280225 (а.с. 52), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Деснагрейн» на 151 063 грн., задекларованого у податковій декларації реєстр № 9042351836 від 18.03.2015.

Цього ж дня ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта від 20.05.2015 № 119/26-59-28-02-09-34003340 прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В1» за № 0007280225 (а.с. 53), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ «Деснагрейн» на 138 461 грн., задекларованого у податковій декларації реєстр. № 9072125783 від 17.04.2015.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли у зв'язку з визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) в період до 01.01.2011, регулювалися нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (що втратив чинність у зв'язку з набранням чинності 01.01.2011 Податковим кодексом України).

За визначенням наведеним у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР), «бюджетне відшкодування» - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Згідно положень пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи зі змісту пп. 7.7.1 і пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам. Тобто, факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

В силу пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить перевірку заявлених у декларації даних та у п'ятиденний термін зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону).

Починаючи з 01.01.2011 спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов'язань (податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат (аналогічний висновок наведений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015 № К/9991/44597/12).

За правилами визначеними нормами п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, подання податкової декларації з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди - лютий 2015 року та наступні звітні періоди здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 102/26547.

Водночас, приписами норм п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року) встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації , непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів , від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року .

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Деснагрейн», скориставшись визначеним п. 33 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК України правом, подало відповідні заяви у складі податкової декларації за лютий 2015 року щодо повернення суми бюджетного відшкодування.

Заявлені до бюджетного відшкодування суми у розмірах 151 063 грн. і 138 461 грн. сформовані з урахуванням залишку від'ємного значення за попередні звітні (податкові) періоди до 01.02.2015. Вказані суми заявлялись до відшкодування у відповідні звітні (податкові) періоди у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідних звітних (податкових) періодах, як суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних (звітних) податкових періодах.

Таким чином, з урахуванням положень норм п. 33 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України суд приходить до висновку, що строк, передбачений п. 102.5. ст. 102 ПК України, до заявлених позивачем в березні та квітні 2015 року до відшкодування сум не застосовується. А тому, на думку суду, висновки актів документальної та камеральної перевірок про завищення позивачем заявлених сум бюджетного відшкодування нормативно не підтверджуються, а відповідачем неправомірно зменшено суми бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 09.06.2015 за № 0006280225 і № 0007280225.

Що ж до правомірності позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме - надати до територіального органу Державної казначейської служби України висновки про відшкодування ТОВ «Деснагрейн» сум податку на додану вартість у загальному розмірі 289 524 грн., то суд наразі вважає їх задоволення передчасним у зв'язку з наступним.

Відповідно до пп. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно із п. 200.11 ст. 200 цього Кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку».

Пунктами 200.12 - 200.14 ст. 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (аналогічні положення наведені в п. 6 і 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39).

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі ж якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 ПК України).

З контексту наведених норм ст. 200 ПК України вбачається, що законодавець чітко визначив, коли саме контролюючий орган має вчинити дію щодо подання висновку до органу казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення (в даному випадку судового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2015 за № 0006280225 і № 0007280225).

Між тим, в силу норм ч. 1 і 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, обов'язок по вчиненню передбачених наведеними законодавчими приписами дій для отримання платником податків (позивачем) відповідної суми податку на додану вартість з бюджету виникає у відповідача автоматично за фактом набрання законної сили рішенням суду, яким засвідчено право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. А тому, на думку суду, право позивача на повернення суми податку на додану вартість у розмірі 289 524 грн. наразі не порушено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 09.06.2015 № 0006280225 та від 09.06.2015 № 0007280225.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути судові витрати у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн» (код ЄДРПОУ 34003340) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код 39561761) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя К.М. Кобилянський