Постанова

від 30.11.2015 по справі 808/4289/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2015 року справа № 808/4289/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 р. в справі № 808/4289/15 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області до Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» (далі - ДП «Запоріжгеоінформ») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 100146,33 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі згідно з актом опису майна № 02 від 30.01.2013 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має непогашений податковий борг. Позивачем здійснювались заходи щодо погашення податкового боргу, відповідачу надсилались податкові вимоги, проте податковий борг залишився не сплаченим, у відповідача недостатньо коштів для погашення податкового боргу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 р. позов задоволено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, в порушення норм процесуального права справа розглянута за відсутністю представника відповідача, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Також апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що наказом № 300 від 24.09.2014 р. Державного агентства земельних ресурсів України прийнято рішення про ліквідацію ДП «Запоріжгеоінформ», про введення ліквідаційної процедури внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис 02.10.2014 р. З урахуванням п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України, ч. 9 ст. 111, ст. 112 Цивільного кодексу України, апелянт вважає, що реалізація майна можлива тільки у встановленому цивільним законодавством порядку, з дотриманням черговості, а не в порядку, передбаченому ст. 87 Податкового кодексу України, а з урахуванням наявної заборгованості з виплати заробітної плати задоволення вимог контролюючого органу можливе тільки після задоволення вимог працівників щодо виплати заробітної плати. Крім того, на думку апелянта, майно ДП «Запоріжгеоінформ» не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків, оскільки в силу приписів ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а згідно з п. «а» ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» державні підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, не можуть бути приватизовані. Апелянт також вказує на підписання акту опису майна № 02 від 30.01.2013 р. не уповноваженою особою.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач Державне підприємство «Запоріжгеоінформ» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 19271210.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач станом на час пред'явлення позову мав заборгованість перед бюджетом, розмір якої на час вирішення справи у суді першої інстанції складав 100146,33 грн., з яких з податку на додану вартість - 52127,55 грн., з податку на прибуток - 1374,15 грн., з податку на доходи фізичних осіб - 33389,45 грн., з прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету, - 5150,78 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 8104,40 грн., яка на час розгляду справи не погашена, що підтверджено даними зворотнього боку облікової картки за видами податків.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу, зокрема, 06.12.2012 р. відповідачу вручено податкову вимогу форми «Ю» № 435 від 03.12.2012 р.

Крім того, контролюючим органом здійснені заходи щодо стягнення податкового боргу в судовому порядку. Постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 р. в справі 808/1399/13-а, від 08.04.2014 р. в справі 808/1127/14, від 01.07.2014 р. в справі 808/3681/14, від 23.04.2015 р. в справі 808/1627/15 задоволено позови про стягнення податкового боргу з ДП «Запоріжгеоінформ».

Актом опису майна від 30.01.2013 р. № 02 контролюючим органом проведено опис майна ДП «Запоріжгеоінформ» на загальну суму 157521, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у податкового органу права на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у ДП «Запоріжгеоінформ» станом на час пред'явлення позову обліковується податковий борг в загальному розмірі 100146,33 грн., з яких з податку на додану вартість - 52127,55 грн., з податку на прибуток - 1374,15 грн., з податку на доходи фізичних осіб - 33389,45 грн., з прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету, - 5150,78 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 8104,40 грн., який на час розгляду справи не погашений, що підтверджено даними зворотнього боку облікової картки за видами податків.

Розмір, структура та порядок виникнення податкового боргу не є спірним питанням.

Контролюючим органом сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу № 435 від 03.12.2012 р. Податкова вимога не оскаржена, не скасована та не відкликана.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. в справі № 808/1627/15 стягнуто з ДП «Запоріжгеоінформ» суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 30462,70 грн.; постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. в справі № 808/3681/14 стягнуто з ДП «Запоріжгеоінформ» суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 7140 грн.; постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2014 р. в справі № 808/1127/14 стягнуто з ДП «Запоріжгеоінформ» суму податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що включається до бюджету, в розмірі 1070,78 грн. та суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1020 грн.; постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 р. в справі № 808/1399/13-а стягнуто з ДП «Запоріжгеоінформ» суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 29487,39 грн.

Актом № 02 від 30.01.2013 р. податковим керуючим на підставі рішення керівника ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 03.12.2012 р. № 28 про опис майна у податкову заставу здійснено опис майна ДП «Запоріжгеоінформ» на суму 157521 грн. (описано незавершене будівництво 2-поверхової будівлі з цегли, яка складається з гаражів та лабораторного корпусу, по вул. Артема, 73).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

З обставин справи вбачається, що позивачем здійснювались певні заходи, передбачені п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, щодо стягнення грошових коштів з розрахункового рахунку позивача в рахунок погашення податкового боргу, а саме, контролюючий орган звертався до суду з позовами про стягнення з рахунків платника податків грошових коштів. Судовими рішеннями стягнуто з рахунків платника податків податковий борг з різними видами податків на загальну суму 69180,87 грн.

Разом з тим, позивачем не надано доказів здійснення заходів зі стягнення усієї наявної суми податкового боргу з рахунків платника податку у банку.

Крім того, контролюючим органом не надано доказів відсутності грошових коштів на всіх відкритих рахунках відповідача у банківських установах, перелік яких міститься в матеріалах справи. Позивачем взагалі не надано доказів виставлення інкасових доручень (розпоряджень) за рахунками позивача у банківських установах, повернення інкасових доручень (розпоряджень) у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Відтак, недотримання податковим органом процедури щодо стягнення з платника податку усієї суми податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках такого платника, або за рахунок готівкових коштів, передбаченої ст. 95 Податкового кодексу України, виключає можливість надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, яке перебуває у податковій заставі.

Вказані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави вважати неправильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог щодо надання дозволу контролюючому органу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

При цьому колегія суддів зазначає про ненадання позивачем доказів реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі, як це передбачено п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України .

Також судова колегія зазначає наступне.

Наказом № 300 від 24.09.2014 р. Державного агентства земельних ресурсів України прийнято рішення про ліквідацію ДП «Запоріжгеоінформ». До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 02.10.2014 р. внесено запис № 11031100015014834 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, визначений ст. 97 Податкового кодексу України . Норми цієї статті за суб'єктним складом є спеціальними по відношенню до загальних норм Податкового кодексу України .

Відповідно до п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Ліквідація позивача відповідає цим ознакам, а отже норми вказаної статті розповсюджуються на нього.

Згідно з пп. 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 111 Цивільного кодексу України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Відтак, на відміну від інших платників податків, особою, відповідальною за погашення податкового боргу (у тому числі шляхом реалізації майна боржника), у разі прийняття рішення про ліквідацію платника податків є ліквідаційна комісія, а не податковий орган, як це зазначено у пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України .

Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення власника чи уповноваженого ним органу про ліквідацію платника податків, податковий орган не може погашати податковий борг такого платника за рахунок його майна, що знаходиться у податковій заставі.

Таким чином, у даному випадку втрачається визначений пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України правовий зміст податкової застави, яким є забезпечення можливості контролюючого органу здійснити продаж майна платника податків для погашення його податкового боргу.

Отже, окрім зміни особи, яка є відповідальною за погашення податкового боргу платника податків, що ліквідується, з реєстрацією рішення про ліквідацію особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлюється спеціальна черговість погашення вимог кредиторів, у тому числі щодо податкового боргу.

Згідно з п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

За приписами п. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Тобто, за рахунок майна платника податків, що ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу. Використати майно платника податків для погашення податкового боргу можливо лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

Саме після погашення вимог кредиторів першої та другої черги за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені вимоги відповідача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що знаходиться у податковій заставі, здійснюється погашення податкового боргу. Згідно з наведеною нормою орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Додаткових умов щодо черговості погашення вимог інших кредиторів перед погашенням податкового боргу дана стаття не містить.

Таким чином, в даному випадку має місце колізія норм пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України , за якими майно підприємства має використовуватися у визначеній Цивільним кодексом України черговості, та пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України , згідно з яким за рахунок майна підприємства відбувається погашення податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що у зазначеному випадку необхідно виходити із спеціальної норми, яка стосується продажу майна саме платника податків, який ліквідується - стаття 97 Податкового кодексу України , оскільки податкова застава забезпечує сплату саме податкового боргу, що не відповідає визначеній законодавством черговості погашення вимог кредиторів, її чинність також не відповідає ст. 97 Податкового кодексу України та ст. ст. 111 , 112 Цивільного кодексу України .

Встановлення ст. 97 Податкового кодексу України окремого порядку погашення податкового боргу платників податків, що ліквідуються за рішенням власника або уповноваженого ним органу, вимагає усунення перешкод у розпорядженні майном такого платника податків у вигляді податкової застави.

Не зважаючи на факт наявності в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому міститься запис про внесення рішення про ліквідацію відповідача, судом першої інстанції не надана правова оцінка зазначеним обставинам, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 р. в справі № 808/4289/15 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2015 р. в справі № 808/4289/15 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області до Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, скасувати.

Прийняти у справі № 808/4289/15 нову постанову.

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області до Державного підприємства «Запоріжгеоінформ» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко