Рішення

від 18.03.2010 по справі 2-442/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-442/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Лимар О.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Центр державного земельного кадаструВ» , Бориспільської місь-кої ради, відділу земельних ресурсів в м. Бориспіль, приватного підприємства „МіраВ» та ОСОБА_5 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, про зобов’язання відповіда-чів за їх власний рахунок виготовити новий державний акт на право власності на земельну ділянку, розмір та межі якої відповідали б розміру, вказаному в рішенні Бориспільської міської ради №720 від 7 жовтня 1997 року, та межам, визначеним в плані забудови земельної ділянки від 10 липня 1961 року,

встановив:

Наприкінці листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом (а.с.3-4): просить скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №600150, виданий 27 липня 2005 року на його ім'я, щодо земельної ділянки площею 0,068 га з цільовим призначенням для будівництва та обслу-говування жилого будинку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0011, що розташовується в м. Бориспіль по вул. С. Разіна, 11. Крім того, позивач просить суд зобов’язати ДП „Центр державного земельного кадаструВ» та ПП „МіраВ» виготовити за їх власний рахунок новий державний акт на право власності на земельну ділянку, розмір та межі якої відповідали б розміру, вказаному в рішенні Бориспільської міської ради №720 від 7 жовтня 1997 року, та межам, визначеним в плані забудови земельної ділянки від 10 липня 1961 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримує, на його задоволенні наполягає.

Представники відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнають, проти його задоволення заперечують.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, які з’явились у судове засідання, та дослідивши до-кази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №276 від 28 квітня 1961 року (а.с.56) для забудови жилого будинку ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,06 га, що розташовувалась в м. Бориспіль по вул. С. Разіна, 9. 10 липня 1961 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради та ОСОБА_1 уклали договір, посвідчений нотаріусом Бориспільської міської нотаріальної кон-тори ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №2495 (а.с.52-55). За цим договором виконавчий комітет Борис-пільської міської ради передав позивачу вказану земельну ділянки у безстрокове користування. На підставі цих документів 10 липня 1961 року були складені акт відводу земельної ділянки (а.с.57) та план забудови цієї зе-мельної ділянки (а.с.8, 30, 55, 59). Згідно з цього плану довжина межі земельної ділянки зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_5 становила 23,5 метри.

З огляду на це, суд вважає, що 10 липня 1961 року позивач ОСОБА_1 у встановленому законом по-рядку набув право користування вказаною земельною ділянкою.

В подальшому в ході реєстрації за позивачем права власності на жилий будинок, який був зведений ним на цій земельній ділянці, жилому будинку та земельній ділянці була присвоєна інша адреса: м. Бориспіль, вул. С. Разіна, 11.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №720 від 7 жовтня 1997 року (а.с.31) у влас-ність ОСОБА_1 для обслуговування індивідуального жилого будинку була безкоштовно передана земельна ділянка площею 0,068 га, що розташовується в м. Бориспіль по вул. С. Разіна, 11. Цим же рішенням допуска-лась зміна меж та площі цієї земельної ділянки в ході виготовлення державного акту на право власності на зе-мельну ділянку. За замовленням позивача ПП „МіраВ» виготовило технічну документацію із землеустрою, на підставі якої 27 липня 2005 року на ім'я ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земель-ну ділянку серії ЯА №600150 (а.с.7) щодо земельної ділянки площею 0,068 га з цільовим призначенням для бу-дівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3210500000:06:045:0011, що розташову-ється в м. Бориспіль по вул. С. Разіна, 11. Згідно з планом меж земельної ділянки, що міститься в цьому держав-ному акті на право власності на земельну ділянку, довжина межі земельної ділянки позивача зі сторони суміж-ного землекористувача ОСОБА_5 була збільшена з 23,5 до 25,24 метри (2,3+3,88+1,3+17,76). Разом з тим, замість суміжного землекористувача ОСОБА_5 у державному акті на право власності на земельну ділянку помилково було зазначено прізвище ОСОБА_7, який також є суміжним землекористувачем по-зивача, але з іншої межі.

У відповідності до ч.2 та п.„гВ» ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення порушень його прав на землю. Захист прав громадян на землю може здійснюватись шляхом застосування спо-собів, передбачених законом.

Зокрема, згідно з ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відпові-дає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовуєть-ся.

Порушення свого права на земельну ділянку ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оспорюваним державним актом на право власності на земельну ділянку його ніби-то позбавлено право на частину земельної ділянки, яка залишилась в користуванні ОСОБА_5 та в плані меж земельної ділянки позначається відрізками дов-жиною 2,3 метри, 3,88 метри та 1,3 метри. Позивач вважає, що між ним та ОСОБА_5 повинна бути пряма межа без цих викривлених відрізків. Разом з тим, позивач не надав суду жодного доказу, яким би підтер-див те, що він дійсно у встановленому законом порядку набув та має право на вказану частину земельної діляг-ки. План забудови земельної ділянки від 10 липня 1961 року (а.с.57) та рішення виконавчого комітету Борис-пільської міської ради №720 від 7 жовтня 1997 року (а.с.31), на які позивач посилається у доведення своїх вимог, такими доказами не являються.

Крім того, як вбачається з копії листа начальника Бориспільського міського відділу Київської регіональ-ної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресур-сахВ» №143 від 12 березня 2007 року (а.с.117), приватизація позивачем спірної земельної ділянки здійснювалась по фактичному користуванню, а не згідно з планом меж земельної ділянки, що передавалась ОСОБА_1 у безстрокове користування в 1961 році. Тому площа спірної земельної ділянки та довжина її меж значно пере-вищують розмір та довжину меж земельної ділянки, що передавалась позивачу у безстрокове користування в 1961 році. Це підтверджується копією зведеного плану обох земельних ділянок, що є додатком до вказаного листа (а.с.118).

З огляду на це, суд вважає, що оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку не порушує право ОСОБА_1 на землю. Крім того, цей державний акт на право власності на землю не порушує закон. Тому підстави, передбачені в ст.393 ЦК України, для його скасування відсутні.

Те, що в оспорюваному державному акті на право власності на земельну ділянку допущена помилка у вказівці прізвища, ім'я та по батькові одного з суміжних землекористувачів, не має значення для правильного вирішення цього спору, адже ця помилка жодним чином не порушує право позивача на землю. У відповідності до ст.3 ЦПК України до суду з позовом ОСОБА_1 може звернутись за захистом тільки власного права.

Підстави для зобов’язання ДП „Центр державного земельного кадаструВ» та ПП „МіраВ» виготовити за їх власний рахунок новий державний акт на право власності на земельну ділянку, відсутні.

Керуючись ч.2 та п.„гВ» ч.3 ст.152 ЗК України, ч.1 ст.393 ЦК України, ч.1 ст.88, п.2 ч.1 та ч.3 ст.208, ч.1-ч.3 ст.209, ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства „Центр державного зе-мельного кадаструВ» , Бориспільської міської ради, відділу земельних ресурсів в м. Бориспіль, приватного під-приємства „МіраВ» та ОСОБА_8 про скасування державного акту на право власності на зе-мельну ділянку, про зобов’язання відповідачів за їх власний рахунок виготовити новий державний акт на право власності на земельну ділянку, розмір та межі якої відповідали б розміру, вказаному в рішенні Бориспільської міської ради №720 від 7 жовтня 1997 року, та межам, визначеним в плані забудови земельної ділянки від 10 липня 1961 року, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскаржен-ня протягом 10 днів з часу оголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі зая-ви про апеляційне оскарження, або у порядку, передбаченому в ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_9