Рішення

від 18.11.2015 по справі 203/1036/14-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1036/14-ц

2/0203/55/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що в забезпечення виконання умов Генеральної угоди №012/03-00/132-08, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №012/03-00/132/2-08, відповідно до якого в заставу банку було передано нерухоме майно - квартиру №3 в будинку №13, секція №3 по пр.Пушкіна в м.Дніпропетровську. В вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання договору іпотеки припиненим, який судом було задоволено. Подана банком апеляційна скарга була 17.12.2013 року розглянута та відхилена апеляційним судом Дніпропетровської області. У встановлені законом строки банк звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України, яка була прийнята судом до розгляду, відкрито касаційне провадження та ухвалою від 17.01.2014 року зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2013 року, яким договір іпотеки було визнано недійсним. 10.02.2014 року банку стало відомо, що в момент зупинення виконання рішення ОСОБА_2 22.01.2014 року здійснив відчуження заставного майна по договору дарування, який було посвідчено приватним нотаріусом. Під час укладення договору нотаріусом було скасовано запис в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та в державному реєстрі іпотек, що є незаконним, оскільки на той час існувала ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 17.01.2014 року про зупинення виконання рішення. З урахуванням зазначеного, посилаючись на порушення прав банку, як іпотекодержателя, та положення ст.ст.203,215,586 ЦК України, ст.ст.9,12 Закону України «Про іпотеку» ст.17 Закону України «Про заставу», позивач просив суд визнати недійсним договір дарування квартири №3 в будинку №13, секція №3 по пр.Пушкіна в м.Дніпропетровську.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю.

В подальші судові засіданні представники зазначених сторін не з'явились. В наданих клопотаннях в порядку ст.158 ЦПК України просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 в судові засідання на неодноразові виклики не з'явилась, про причини своєї неявки не повідомляла.

З урахуванням повторної неявки відповідачки ОСОБА_3, поданих представниками інших сторін клопотань, судом у відповідності до ст.ст.158,169,197 ЦПК України було ухвалено про подальший розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та запереченнях відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04.08.2008 року між ТОВ «М'ясний формат» та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» було укладено Генеральну кредитну угоду №012/03-00/132-08 та кредитний договір №012/03-00/133-08, за умовами якого банком було відкрито ТОВ «М'ясний формат» довгострокову кредитну лінію з лімітом кредитування 2500000 грн.

Також 04.08.2008 року між банком та ОСОБА_2 в забезпечення кредитних зобов'язань позичальника, було укладено договір іпотеки №012/03-00/132/2-08, відповідно до якого в заставу банку було передано нерухоме майно - квартиру №3 в будинку №13, секція №3 по пр.Пушкіна в м.Дніпропетровську, що належала відповідачу ОСОБА_2

25.06.2010 року господарським судом Дніпропетровської області відносно ТОВ «М'ясний формат» було порушено справу про банкрутство №Б34/250-10, в рамках якої Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» було заявлено вимоги на суму 3574897 грн. 36 коп., у тому числі за Генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 та кредитним договором №012/03-00/133-08.

12.03.2013 року господарський суд Дніпропетровської області ухвалою затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора і ліквідував юридичну особу - ТОВ «М'ясний формат».

28.03.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення ТОВ «М'ясний формат».

Вказані обставини встановлені рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2013 року по цивільній справі №203/6046/13-ц, провадження №2/0203/2096/2013, не заперечувались сторонами, а тому в силу ст.61 ЦПК України є такими, що не потребують доказуванню в даній справі.

Вказаним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2013 року, що було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року, було частково задоволено позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання припиненим договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії і визнано припиненим договір іпотеки №012/03-00/132/2-08 від 04.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль».

На вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» було подано касаційну скаргу.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.01.2014 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання припиненим договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії.

Також вказаною ухвалою було частково задоволено клопотання банку та зупинено виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2013 року до закінчення касаційного провадження.

22.01.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було посвідчено договір дарування, зареєстрований в реєстрі за №53, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно якого остання безоплатно прийняла у власність квартиру №3 в будинку №13, секція №3 по пр.Пушкіна в м.Дніпропетровську.

Запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек та запис про обтяження в єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна було погашено 22.01.2014 року на підставі перенесення до Державного реєстру речових прав.

Посилаючись на те, що відчуження вказаної квартири, що була предметом іпотеки за відповідним договором №012/03-00/132/2-08 від 04.08.2008 року, було здійснено ОСОБА_2 без згоди банку, як іпотекодержателя, та за наявності ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.01.2014 року про зупинення виконання рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2013 року про визнання цього договору іпотеки припиненим, позивач просив суд визнати договір дарування спірної квартири від 22.01.2014 року недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є

дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

А відповідно до ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частиною 3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином з аналізу зазначених вище норм Закону України «Про іпотеку» та ЦК України вбачається, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання за кредитним договором, іпотека, як вид застави, що забезпечувала його виконання, також є припиненою.

Вказані норми носять імперативний характер та відповідно до них сторонами у п.6.2 розділу 6 договору іпотеки №012/03-00/132/2-08 від 04.08.2008 року було визначено, що право іпотеки та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства, той факт, що в рамках справи про банкрутство №Б34/250-10 Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» було заявлено вимоги за Генеральною кредитною угодою №012/03-00/132-08 та кредитним договором №012/03-00/133-08, укладеним з ТОВ «М'ясний формат», ухвалою від 12.03.2013 року господарського суду Дніпропетровської області було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора і ліквідовано юридичну особу - ТОВ «М'ясний формат», а 28.03.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено відповідний запис про припинення ТОВ «М'ясний формат» - позичальника за кредитним договором, виконання якого було забезпечено договором іпотеки №012/03-00/132/2-08 від 04.08.2008 року, з 28.03.2013 року в силу закону та умов п.6.2 зазначеного договору іпотеки припинилось право позивача на іпотеку та чинність цього договору.

А тому суд приходить до висновку про безпідставність доводів позовної заяви щодо порушення прав позивача, як іпотекодержателя, внаслідок відчуження 22.01.2014 року відповідачем ОСОБА_2 за договором дарування забезпеченого іпотекою майна - квартири №3 в будинку №13, секція №3 по пр.Пушкіна в м.Дніпропетровську, та про необхідність відмови в задоволенні позову про визнання вказаного договору недійсним.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір слід віднести на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,12,17 Закону України «Про іпотеку», ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст.6,575,593,598,609 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,58-60,88,158,169,197,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Ю.Казак