Постанова

від 11.11.2015 по справі 809/705/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 876/7376/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Івано-Франківське відділення на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2013 року Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом та просила зобов'язати Івано-Франківське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконати п. 1 вимоги «Про усунення порушень» від 27.09.2007 року № 09-07-14/4566 в частині забезпечення повернення в державний бюджет фермерським господарством «Галицька мрія» 150000 грн. незаконно отриманої фінансової підтримки.

В обґрунтування вимог зазначає, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за 2005 - 2006 роки та 5 місяців 2007 року виявлено ряд порушень фінансової дисципліни, зокрема, встановлено, що відповідачем виділено із загального фонду державного бюджету фермерському господарству «Галицька мрія» фінансову підтримку (допомогу) на безповоротній основі в загальному розмірі 150000,00 грн..

Вважає, що оскільки об'єктом контролю не вживалися жодні заходи та не забезпечено повернення коштів в сумі 150000,00 грн., а також враховуючи те, що станом на 28.02.2013 року оскаржувана вимога набрала законної сили, позивач отримав право звернутися до суду в інтересах держави з метою примусового забезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження та використання активів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року в позов задоволено. Зобов'язано Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконати п. 1 вимоги «Про усунення порушень» від 27.09.2007 року № 09-07-14/4566 в частині забезпечення повернення в державний бюджет фермерським господарством «Галицька мрія» 150000 грн. незаконно отриманої фінансової підтримки.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Український державний фонд підтримки фермерських господарств Івано-Франківське відділення (надалі - апелянт) звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що не має правових повноважень вимагати від фермерського господарства повертати кошти. Зокрема зазначає, що статті 15 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на які посилається позивач і суд, стосуються суто власних коштів суб'єктів господарювання, що ревізуються, а фермерське господарство - це третя особа, з якою відсутні будь - які договірні зобов'язання, отримані фермерським господарством кошти є його активами, а не активами фонду, тому фонд не має права вимагати щодо їх повернення. Вважає, що вчиняти дії до третьої особи не мають ніяких законодавчих чи нормативно - правових підстав;

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи, за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств за 2005-2006 роки та 5 місяців 2007 року, оформленої Довідкою від 04.07.2007 року №07-21/7-10, виявлено ряд порушень фінансової

Так, ревізією використання коштів державного бюджету, виділених для надання фінансової підтримки фермерських господарств області встановлено, що фермерське господарство «Галицька мрія» (надалі - ФГ «Галицька мрія») у відповідності п. 8 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1102 подано заявку та пакет документів до комісії при Івано-Франківському відділенні Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, з метою отримання фінансової підтримки на безоплатній основі для компенсації 30% витрат, пов'язаних з придбанням першого комбайна. Відповідно вищезазначеному господарству виділено кошти в сумі 150000 грн..

Перевіркою встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2007 року №14/02-07, укладеного з приватним підприємством «Пальміра» (м. Запоріжжя), ФГ «Галицька мрія» придбано зернозбиральний комбайн МF 40RS (№55406, 1998 р.в.) вартістю 503362 грн. (в т.ч. ПДВ - 83893,66 грн.), який отримано згідно акту прийому-передачі від 27.02.2007 року по накладній від 27.02.2007р. за №52.

Згідно з поясненнями голови ФГ «Галицька мрія», даний зернозбиральний комбайн знаходився в с. Мар'янівка Каховського р-ну Херсонської області. Документи, які б підтверджували надання комбайна в оренду чи зберігання, для звірки не представлені. Документального підтвердження факту експлуатації комбайна фермерським господарством до зустрічної звірки не надано (а.с.38-43). Крім цього, у відповідності до Акту №1 обстеження земельних ділянок від 27.06.2007 року встановлено, що на орендованих земельних ділянках ФГ «Галицька мрія» не проводяться посіви зернових культур, а ділянки покриті багаторічними травами.

Відтак фінансова інспекція дійшла висновків про наявність порушень вимог пункту 5.3. Постанови КМУ №1102, що призвело до безпідставного отримання ФГ «Галицька мрія» із загального фонду державного бюджету фінансової підтримки на безповоротній основі в розмірі 150000 грн..

27.09.2007 року позивачем винесено вимогу «Про усунення порушень» за № 09-07- 14/4566. Пунктом 1 вказаної вимоги зобов'язано Івано-Франківське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств забезпечити повернення ФГ «Галицька мрія» 150 000 грн. незаконно отриманої фінансової підтримки до державного бюджету.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 р., із змінами та доповненнями (далі Закон - 2939 ХІІ) законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Законність вимоги, надісланої Івано-Франківському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств обґрунтовується нормами Бюджетного кодексу України та Порядку повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 495 від 11.04.2002 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин. Крім цього, відповідач є розпорядником бюджетних коштів та повинен нести відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно) Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Згідно підпункту 4 пункту 4 Положення Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Положенням також установлено, що якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави. Вказане право Держфінінспекції закріплене і в пункті 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією,її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Оскільки позивач звернувся в суд із позовом про зобов'язання підконтрольної установи виконати пункти вимоги № 09-07-14/4566, які містять виявлені збитки та їхній розмір та зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

У вимозі Держфінінспекції України може бути зазначено про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 21-40а14.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2- Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись, ч. 3 ст. 160 ст.ст. 41, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Івано-Франківське відділення задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 809/705/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державної фінансової інспекції у Івано-Франківській області до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Івано-Франківське відділення про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1