Ухвала

від 30.11.2015 по справі 910/17814/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2015 року Справа № 910/17814/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю.(доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015

зі справи № 910/17814/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" (далі - Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ,

про захист прав інтелектуальної власності та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015, Товариству відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача компенсації в розмірі 60 900 000 грн.

25.10.2015 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 22.10.2015 на зазначені судові рішення зі справи. При цьому Товариством заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) та змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання, зокрема, касаційних скарг. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 (у редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Отже, скаржник, звернувшись з даною касаційною скаргою, з огляду на майновий характер позову мав сплатити судовий збір у сумі 87 696 грн., чого ним зроблено не було.

У клопотанні скаржник просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, посилаючись на зупинення діяльності підприємства та відсутність у нього коштів, що, на його думку, підтверджується наявними у матеріалах справи довідками від 09.02.2015 щодо залишку коштів на рахунках Товариства та постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві від 14.10.2014 (ВП № 39337553) про арешт коштів Товариства як боржника в розмірі 1 073 грн. (т. 4, а.с. 33-36, 38).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому самі лише обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням відповідних витрат установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Товариству місцевим та апеляційним господарськими судами двічі надавалася відстрочка від сплати визначеного законом судового збору. Водночас жодного разу скаржник належним чином зазначеного обов'язку не виконав, сплативши лише 1 500 грн. за розгляд апеляційної скарги.

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 зі справи № 910/17814/14 відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 зі справи № 910/17814/14 до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція".

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій