Рішення

від 26.11.2015 по справі 908/3655/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/105/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 Справа № 908/3655/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 406)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: 69120, АДРЕСА_1; адреса офісу: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-Г)

про стягнення 287 589,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № б/н від 15.10.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 15.06.15. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ Україна» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» про:

- стягнення 287589,00 грн. заборгованості за Договором поставки № 332 від 04.02.13., з яких: 157986,28 грн. - суми основного боргу, 13378,59 грн. - пені, 110388,67 грн. - втрат від інфляції, 5835,46 грн. - 3% річних;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ Україна» оригінали оформлених відповідно до вимог чинного законодавства (в т.ч. підписаних уповноваженими представниками відповідача та скріплених печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ») наступних документів за Договором № 332 від 04.02.13.: видаткова накладна № 185 від 18.02.14. на суму 8 832,72 грн. з ПДВ - 1 примірник; видаткова накладна № 193 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. з ПДВ - 1 примірник; видаткова накладна № 266 від 14.03.14. на суму 148 773,46 грн. з ПДВ - 1 примірник; довіреність № 312 від 18.02.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник; довіреність № 340 від 20.02.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник; довіреність № 438 від 14.03.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не виконав належним чином та в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.15. порушено провадження у справі № 908/3655/15, справі присвоєно номер провадження 19/105/15, судове засідання призначено на 16.07.15. о 11-00.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.15. не з'явився, але від нього через Відділ документального забезпечення господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує.

На адресу Господарського суду Запорізької області 08.07.15. надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.07.15. у справі № 908/3655/15.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.07.15. у справі № 908/3655/15 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 908/3655/15 та направлено матеріали справи до Донецького апеляційного господарського суду.

До Господарського суду Запорізької області 06.10.15. з Вищого господарського суду України повернулись матеріали справи № 908/3655/15.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.15. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.15. о 11-30.

Від позивача через Відділ документального забезпечення господарського суду 20.10.15. на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області інформацію про відображення платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» у податковій звітності господарської операції за податковою накладною № 65 від 18.02.14., податковою накладною № 70 від 20.02.14., № 49 від 14.03.14., які виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ Україна».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.15. на підставі ст. 38 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання позивача про витребування доказів, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/3655/15 відкладено на 17.11.15. о 11-00, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.15. на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 908/3655/15 призначено на 26.11.15. о 11-00.

Від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя електронною поштою 16.11.15. надійшли письмові пояснення у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.11.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ Україна» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.15. не з'явився, але від нього через Відділ документального забезпечення господарського суду 26.11.15. надійшли письмові додаткові нормативні обґрунтування, відповідно до яких відповідач зазначив, що податкова накладна є неналежним доказом у питанні доказування, а поставка товару була здійснена поза межами Договору.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3655/15.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Позивач посилається на те, що 04.02.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець) було укладено Договір поставки № 332 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Позивач вказує на те, що ним було передано відповідачу товар на загальну суму 157986,28 грн., згідно з рахунками № 369 від 14.02.14. на суму 8832,72 грн., № 402 від 19.02.14. на суму 380,10 грн., № 486 від 03.03.14. на суму 148773,46 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» зазначає, що поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» товар на загальну суму 157986,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 185 від 18.02.14. на суму 8832,72 грн. № 193 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. та № 266 від 14.03.14. на суму 148773,46 грн., з яких підписана з боку двох сторін лише одна видаткова накладна - № 185 від 18.02.14. на суму 8832,72 грн. та податковими накладними № 65 від 18.02.14.; № 70 від 20.02.14.; № 49 від 14.03.14.

Позивач вказує на те, що відповідач вартість отриманого товару на загальну суму 157986,26 грн. не оплатив.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» лист-попередження № 81 від 05.09.14. з вимогою оплати суми основного боргу в розмірі 157986,26 грн.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» лист-вимогу № 22 від 29.04.15. про оплату товару в розмірі 157986,26 грн. та повернення оригіналів документів.

Матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача на вказані вище листи позивача та доказів погашення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в повному обсязі не сплатив вартість отриманого товару, чим порушив вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» до суду з даним позовом склала 157982,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що п. 9.2 Договору зазначено, що даний Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його оформлення, згідно п. 9.1 Договору та діє до 31.12.13., але в кожному разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Матеріали справи не містять доказів продовження дії Договору, в зв'язку з чим, судом встановлено, що Договір припинив свою дію 31.12.13.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли позадоговірні відносини на підставі видаткових накладних № 185 від 18.02.14. на суму 8832,72 грн.; № 193 від 20.02.14. на суму 380,10 грн., № 266 від 14.03.14. на суму 148773,46 грн. та податкових накладних № 65 від 18.02.14.; № 70 від 20.02.14.; № 49 від 14.03.14.

Зазначені вище накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому в даному випадку є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цього товару.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12. № 01-06/928/2012 вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Вказана вище правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.11 № 9/252-10.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що обов'язок по оплаті товару виник у відповідача після отримання товару.

Крім того, позивач вказував на те, що доставка товару за видатковими накладними № 185 від 18.02.14. та № 193 від 20.02.14. здійснювалась за рахунок позивача кур'єрською службою «Нічний Експрес», що підтверджується відповіддю кур'єрської служби № 4605 від 10.04.15., з доданням вантажних декларацій з підписом представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи, а доставка товару за накладною № 266 від 14.03.14. здійснювалась автотранспортом за рахунок відповідача.

Слід зазначити, що відповідачем були виписані довіреності на отримання товару за спірними накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 312 від 18.02.14.; № 340 від 20.02.14.; № 438 від 14.03.14.

Судом встановлено, що свої зобов'язання позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» було передано товар загальною вартістю 157982,28 грн., передача товару на суму 8832,72 грн. підтверджується оформленою належним чином двосторонньо підписаною видатковою накладною № 185 від 18.02.14., належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Що стосується передачі товару за видатковими накладними № 193 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. та № 266 від 14.03.14., які не підписано з боку відповідача, судом встановлено наступне:

Пунктом 14.1.178 Податкового кодексу України зазначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2 Податкового кодексу України вбачається, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно зі ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до наданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя листа б/н від 12.11.15. вбачається, що зазначені податкові накладні № 65 від 18.02.14. на суму 8832,72 грн., № 70 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. та № 49 від 14.03.14. на суму 148773,46 грн. були включені відповідачем до реєстру податкових накладних з податку на додану вартість за березень - квітень 2014 р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що факт віднесення у податковому обліку відповідача суми ПДВ за податковими накладними № 65 від 18.02.14. на суму 8832,72 грн., № 70 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. та № 49 від 14.03.14. на суму 148773,46 грн. підтверджує поставку позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 157982,28 грн.

Відповідач на час подання даної позовної заяви отриманий товар в сумі 157986,28 грн. не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу, про який заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» становить 157986,28 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі норм ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5835,46 грн. - 3 % річних та 110388,67 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5835,46 грн. - 3 % річних та 110388,67 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 13378,59 грн. - пені.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» застосовуються саме до договірних відносин (за згодою сторін).

Враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відносини сторін були позадоговірні, оскільки термін дії Договору закінчився 31.12.13., суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в частині стягнення суми пені в розмірі 13378,59 грн.

Розглянувши позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ Україна» оригінали оформлених відповідно до вимог чинного законодавства (в т.ч. підписаних уповноваженими представниками відповідача та скріплених печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ») наступних документів за Договором № 332 від 04.02.13.: видаткова накладна № 185 від 18.02.14. на суму 8 832,72 грн. з ПДВ - 1 примірник; видаткова накладна № 193 від 20.02.14. на суму 380,10 грн. з ПДВ - 1 примірник; видаткова накладна № 266 від 14.03.14. на суму 148 773,46 грн. з ПДВ - 1 примірник; довіреність № 312 від 18.02.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник; довіреність № 340 від 20.02.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник; довіреність № 438 від 14.03.14. на ОСОБА_2 - 1 примірник, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язати відповідача повернути позивачу оригінали документів, відсутній і механізм виконання такого рішення.

Таким чином, враховуючи вищевиклададене, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про повернення оригіналів документів, в зв'язку з відсутністю встановлених законом способів захисту порушеного права у визначеному позивачем способі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: 69120, АДРЕСА_1; адреса офісу: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-Г, код ЄДРПОУ 31507980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСЕЛ УКРАЇНА» (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 34763037) 157986 (сто п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 28 коп. - основного боргу, 5835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 46 коп. - 3 % річних, 110388 (сто десять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 67 коп. - збитків від інфляції, 5483 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 75 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.12.15.

Суддя І.В. Давиденко