Ухвала

від 30.11.2015 по справі 914/2673/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.11.2015 р. Справа№ 914/2673/13

Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З., розглянувши матеріали

Скарги: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

с. Сокільники, Пустомитівський район

на дії: Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, м. Пустомити (вх. №4732/15)

у справі: № 914/2673/12

за позовом: Приватного підприємства «Іріда - ОІЛ», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

с. Сокільники, Пустомитівський район

про: стягнення 261 543,54 грн.

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

скаржника(боржника): ОСОБА_2 - дов. від 02.06.2015 р., ФОП ОСОБА_1,

Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області : не зявився,

стягувача: не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області (вх. №4732/15 від 16.10.2015 року), в якій просить суд визнати поважними причини пропуску встановленого законом процесуального строку і відновити пропущений строк скаржнику на звернення із даною скаргою та просить суд:

1. Скасувати Постанову від 01.10.2015р. винесену державним виконавцем ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875286 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій на суму 264,74 грн.;

2. Скасувати Постанову від 01.10.2015р. винесену державним виконавцем ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875942 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 3 900,09 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.10.2015 року визнано причину пропуску, встановленого законом процесуального строку, поважною, відновлено пропущений строк скаржнику на звернення із скаргою і скаргу призначено до розгляду на 10.11.2015 року.

В судове засідання 10.11.2015 р. скаржник(боржник) та його представник з'явилися, скаргу підтримали із підстав викладених у скарзі, вимоги ухвали суду від 19.10.2015 року виконали.

В судове засідання 10.11.2015 р. представник стягувача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.10.2014 року не виконав.

В судове засідання 10.11.2015 р. представник Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.10.2015 року не виконав.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку із неявкою представник стягувача і представника Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду від 19.10.2015 року та з метою повного та всебічного дослідження всіх матеріалів та обставин справи, в забезпечення принципу змагальності судового процесу, закріпленого ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про доцільність відкладення розгляду справи в даному судовому засіданні на 30.11.2015 року.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Зі змісту скарги та доданих до неї письмових доказів скаржник вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2013р. виконано фізичною особою ОСОБА_1 самостійно в повному обсязі (постанова про закінчення виконавчого провадження від 28.09.2015р.).

Самостійне виконання рішення суду було проведено фізичною особою ОСОБА_1 шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Стягувача грошових коштів в сумі 39000,94грн.( квитанція № 2482.312.1 від 08.12.2014р.).

З матеріалів справи також вбачається, що самостійне виконання рішення суду було проведено скаржником після спливу строку на добровільне виконання рішення, встановленого державним виконавцем (постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2013р.) де боржник ОСОБА_1, а не ФОП ОСОБА_1

Однак на думку скаржника, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове його виконання. Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 28 січня 2015 року у справі №3-217гс14.

Скаржник ФОП ОСОБА_1 зазначає, що після виявлення майна Боржника, в межах виконавчого провадження № 41128868 державним виконавцем було лише проведено опис та арешт цього майна, а саме: земельних ділянок, іншого належного Боржнику майна, про що складено акти від 04 лютого 2014р. та від 15 травня 2014р. ( після проведення перевірки інформації Боржника за заявами від 04/04/2014р., 16/04/2014р.) ; винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.

Державним виконавцем звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника здійснено не було.

Також, виконавцем не було здійснено звернення стягнення на арештовані земельні ділянки та інше майно, що належить Боржнику на праві власності.

Отже, державним виконавцем на користь Стягувача, грошових коштів із Боржника за рахунок заробітної плати, інших доходів, реалізації арештованого майна, фактично стягнуто не було.

Зарахування стягнутих з Боржника грошових коштів на депозитний рахунок органу ДВС за рахунок стягнення із заробітної плати, інших доходів, реалізації арештованого майна Боржника не здійснювалось.

Стягувач отримав на належний йому розрахунковий рахунок грошові кошти на виконання рішення суду від фізичної особи ОСОБА_1, тобто, органом ДВС не було здійснено виплату коштів на розрахунковий рахунок Стягувача через відповідний депозитний рахунок Державної казначейської служби України.

Вищевикладене на думку скаржника свідчить про те, що скарга підлягає до задоволення, оскільки примусове стягнення в межах виконавчого провадження №41128889 в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» з фізичної особи ОСОБА_1 не відбулося, а відтак у державного виконавця відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з боржника - фізичної особи ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 01.10.2015 року державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_4

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського Господарського суду України №10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам, розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК є однією з форм судового контролющодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Отже, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу). Розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК. Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона підлягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні ст. 121-2 ГПК України під ознаками дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що розгляд даної скарги підлягає розгляду в Господарському суді Львівської області.

В судове засідання 30.11.2015 р. скаржник (боржник) та його представник з'явилися, скаргу підтримали із підстав викладених у скарзі, вимоги ухвали суду від 19.10.2015 року та від 10.11.2015 року виконали.

Вважають дії державного виконавця незаконними відносно прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2015 р. (ВП№48875286) про стягнення з боржника виплат на проведення виконавчих дій на суму 264,74 грн. та відносно прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2015 р. (ВП №48875942) про стягнення з боржника виконавчого збору на суму3900,09 грн., так як боржник у даних постановах зазначено не ФОП ОСОБА_1 Г.Т.1, а фізичну особу ОСОБА_1 Просять суд визнати недійсними зазначені постанови.

В судове засідання 30.11.2015 р. представник стягувача не з'явився, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду від не виконав.

В судове засідання 30.11.2015 р. представник Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.10.2015 року, від 10.11.2015 року виконав. Через канцелярію суду подав заперечення (вх.№5172/15 від 30.11.2015 року) надав копію матеріалів виконавчого провадження ВП №48875942 та ВП №48875286.

Як вбачається із заперечення держаного виконавця Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області (вх. №51772/15 від 30.11.2015 р.), то державний виконавець вважає що розгляд даної скарги не підсудний господарському суду Львівської області, вказує, що дана справа підлягає розгляду Львівського окружного адміністративним судом Львівської області просить вімовити в задоволенні скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області.

Відповідно до ГПК України відділ державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області заперечує проти позовних вимог Позивача вважаючи, що у Позивача відсутні права на звернення до суду із даним позовом та його докази є необгрунтованими. Зазначає у запереченнях наступне:

Згідно до ст. 12 ЦПК України Господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

справи про банкрутство;

справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з пигань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5 ) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих. що віднесено до компетенції адміністративних

судів;

справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України ;

справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статгі, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до скарги, ОСОБА_1 оскаржує постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №48875286 та ВП №48875942 відкритих на підставі постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно до ст.. 82 ЗУ «Про виконавче провадження»: рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №42126540, щодо стягнення з ОСОБА_1 Тадеєвни, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, яка зареєстрована: Львівська обл.., Пустомитівеький р-н., с.Сокільники, вул. Січових Стрельців, 37 .

На виконанні в відділі ДВС Пустомитівського РУЮ також перебувало виконавче провадження №41128889 з примусового виконання наказу № 914/2673/13 виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 39 000,94 грн. в користь ПП «Іріда-ОІЛ».

09.12.2013 року, за заявою стягувача, державним виконавцем в порядку ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та скеровано сторонам..

1 7 .02.2014р. державним виконавцем керуючись ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 5280,84 грн. копію якої вручено боржнику, про, що свідчить відмітка в постанові про отримання.

17.02.2014 року державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №42126540.

Відповідно до ч.І ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору у відповідності до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стяіувачу за виконавчим документом.

У пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративною суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" надано роз'яснення, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

17.02.2014р. боржник звернулась у відділ із заявою про надання копій постанов про відкриття виконавчих проваджень. Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень були вручені боржнику наручно 17.02.2014р. про,що свідчить розписка боржника у поданій заяві а на постанові про стягнення з боржника виконавчого збору.

23.10.2014 року державним виконавцем Партем М.Б, по зведеному виконавчому провадження здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі для опису майна боржника. Державний виконавець не зміг потрапити в приміщення боржника про що складено акт державного виконавця.

10.11.2014 року державним виконавцем виставлено платіжні вимоги для списання коштів з рахунків боржника. Коштів на рахунках боржника є недостатньо для виконання постанови про арешт коштів боржника згідно повідомлення з банківської установи.

10.11.2014 року державним виконавцем скеровано до Пустомитівського р-го суду подання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України. Оскільки державному виконавцеві стало відомо, що боржник вільно виїжджає за межі України маючи перед стягувачами боргові зобов'язання згідно рішень суду.

20.11.2014 року державним виконавцем повторно здійснено вихід за місцем проживання боржника для опису та арешту майна боржника і повторно не зміг провести опис майна боржника.

24.11.2014 року державним виконавцем скеровано листа стягувачу для авансування витрат на проведення експертної оцінки майна боржника.

26.11.2014 року на адресу відділу надійшла заява стягувача, в якій повідомляє що описане майно актом опису і арешту майна від 15.05.2014 року, не належить боржникові і проведення авансування витрат на проведення експертної оцінки майна боржника не являється можливим.

Під час розгляду справи про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за межі України боржником було сплачено заборгованість перед ПП «Іріда-ОІЛ» згідно вищевказаних виконавчих документів, але не в повному обсязі, оскільки на даний час на виконані перебуває наказ №914/2673/13 виданий 20.11.2013 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПГІ «Іріда-ОІЛ» 1836,17 грн. в повернення судового збору за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції.

28.09.2015 року заступником начальника відділу ОСОБА_5 було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

28.12.2014 року заступником начальника відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділити в окремі провадження.

3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень: «У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону.»

Враховуючи наведене, ВДВС Пустомитівського РУЮ в своїх запереченнях просить в задоволені чкарги відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржника та його представника, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2013р. у справі № 914/2673/13 частково задоволені позовні вимоги приватного підприємства «Іріда-ОІЛ» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 39 000,94грн. суми основної заборгованості з орендних платежів і комунальних послуг, 216 543,54грн. штрафних санкцій: стягнуто з відповідача на користь позивача 39 000,94грн. основної заборгованості та 209 043,07грн. штрафних санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013р. залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 18/03/2014р., рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 209 043,07грн.; прийнято в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 52 808,47грн., з яких 2 567грн. пені, 22 500,47грн.штрафних санкцій в розмірі 50% від суми прострочення більше ніж 15 календарних днів ( відповідно до п.5.2. договору оренди № Р/К/13), 27 741грн. штрафних санкцій у розмірі орендної плати за останній повний місяць оренди об'єкта за прострочення його повернення ( відповідно до п.5.4 договору оренди № Р/К/13); в інший частині рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

09.12.2013р. заст. начальника відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ( надалі ВДВС Пустомитівського РУЮ) ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41128889 з виконання наказу № 914/2673/13 від 20/11/2013р. господарського суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Іріда-ОІЛ» боргу на загальну суму 39000,94 грн.

Дану постанову Скаржник отримав у відповідності до вимог ч.5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

09.12.2013 р. державним виконавцем Нагребецьким А.А. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

04.02.2014р. державним виконавцем Нагребецьким А.А. актами опису й арешту проведено опис майна боржника та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме на : земельну ділянку площею 0,0646га.кадастровий номер 4623686400601600460460, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД 489378; земельну ділянку площею 0,1200га., кадастровий номер 4623686400601600460459, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД 489377; земельну ділянку площею 0,1047га., кадастровий номер 4623686400601600660461, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД 489376.

12.03.2014р. державним виконавцем Нагребецьким А.А. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

04.04.2014р. та 16.04.2014р. скаржник звернулась до державного виконавця із заявами, в яких зазначила, що майно, належне їй на праві власності, як підприємцю знаходиться за адресою м Львів, пл.. ОСОБА_7, 8 (підвальне приміщення). Одночасно боржником на вимогу державного виконавця додано копію - акту прийому-передачі майна у власність від 14.01.2013 р. укладеного між ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_8» та ФОП ОСОБА_1, копію договору оренди майна з правом викупу від 14/01 /2013р укладеного між ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_8» та ФОП ОСОБА_1 та копію протоколу огляду місця події від 19/03/2014р. складеного слідчим Галицького РВ. Одночасно боржник клопотала про звернення державним виконавцем стягнення першочергово на майно зазначене в акті прийому-передачі майна у власність від 14/01/2013р. укладеного між ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_8» та ФОП ОСОБА_1

25.04.2014р. державним виконавцем Нагребецьким А.А. за наслідком розгляду вищезазначених заяв боржника винесено постанову про проведення перевірки інформації та опису майна боржника, якою виконавець доручив начальнику Галицького ВДВС Львівського МУІО забезпечити перевірку інформації щодо місця та виявлення майна боржника зазначеного в акті прийому-передачі майна у власність від 14.01.2013р. укладеного між ТзОВ «ОСОБА_6 ОСОБА_8» та ФОП ОСОБА_1; у разі виявлення майна боржника провести його опис, про що скласти відповідний акт, який скерувати на адресу ВДВС Пустомитівського РУЮ.

31.12.2014р. головним державним виконавцем Пакош О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження у зв'язку з надходженням до органу ДВС заяви стягувача за № 03/12 від 25/12/2014р. про те, що боржником повністю погашено борг, чим фактично виконано вимоги виконавчого документа. До того ж, в п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження зазначено, що постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділити в окреме провадження.

01.10.2015р. не зважаючи на повне погашення заборгованості, державним виконавцем Партем М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48875942 про стягнення з Боржника фізичної особи ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 3900,09 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48875286 про стягнення з боржника фізичної особи ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій на суму 264,74грн. щодо виконання постанови № 41128889.

Дані постанови надійшла на адресу Скаржника згідно відстеження пересилання поштових відправлень 11.10.2015р.

Вказані постанови від 01.10.2015 року державним виконавцем винесені з порушенням вимог частини 7 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктом 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень винесено не наступного дня після закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до ч.2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому виконавче провадження було відкрито 09.12.2013р., закінчено у зв'язку з фактичним виконанням боржником фізичною особою ОСОБА_1, а не ФОП ОСОБА_1 вимоги виконавчого документу - 31.12.2014р. (майже 1 рік).

А відтак, виконавчі дії не були проведені державним виконавцем у межах строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про.виконавче провадження".

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другоюстатті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ч. 2 до ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

З приписів пункту 3 частини 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, виконавчий збір стягується з боржника виключно у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем, а також у випадку вжиття державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа-рішення суду.

Як вбачається, з матеріалів справи, рішення Господарського суду Львівської області №914/2673/13, на підставі якого було видано наказ з примусового стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми боргу 39000,09 грн. винесено щодо суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Боржником згідно наказу №914/2673/13 від 20.11.2013 р. зазначено фізичну особу підприємця ОСОБА_1

Натомість, витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 14.10.2015 р. про хід виконавчого провадження №ВП №41128868, що було відкрите державним виконавцем з метою стягнення даного боргу, свідчить про те, що державним виконавцем межах даного виконавчого провадження вчинялись виконавчі дії щодо стягнення боргу з фізичної особи ОСОБА_1, стосовно якої Господарським судом Львівської області рішення про стягнення боргу в сумі 39000,09 грн. винесено не було.

Боржником за вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем було зазначено не фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, а фізичну особу ОСОБА_1

Крім цього, державним виконавцем з метою примусового виконання рішення рішення суду 04.02.2014 р. було проведено опис й арешт нерухомого майна-земельних ділянок, що належить на праві власності не ФОП ОСОБА_9, а фізичній особі ОСОБА_1; з метою визначення вартості арештованого майна для подальшої примусової реалізації 02.04.2014 р. та 12.03.2014 р. винесено постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадження.

ОСОБА_1 звернулась до ВДВС Пустомитівського РУЮ із заявами від 04.04.2014 р. та 16.04.2014 р. де зазначала, що належне їй, як суб'єкту господарської діяльності на праві власності рухоме майно знаходиться за певною адресою, та просила першочергово звернути стягнення саме на майно.

Вказане рухоме майно 15.05.2015 р. було описано та арештовано державним виконавцем, 11.07.2014 р. призначено експерта для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості арештованого майно.

Проте, за рахунок описаного рухомого майна, належного на праві власності саме суб'єкту господарської діяльності- ФОП ОСОБА_1, заборгованість погашена не була, оскільки борг в сумі 39000,09 грн. було перераховано фізичною особою ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок стягувача, що підтверджено стягувачем в заяві на імя ВДВС. (докази містяться в матеріалах справи)

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.(ч. 1,2,5 ст. 3 ГК України ).

За ч. 1 ст. 128 ГК України , Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу . Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що в господарських відносинах фізичні особи - підприємці беруть участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі іх державної реєстрації та внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.

Згідно роз'яснень Міністерства Юстиції України від 14.01.2011 р. статус фізичної особи-підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку із суті відносин.

Між тим, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 ГК України).

Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи - підприємці реалізуються свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обовязків. При цьому решта прав та обовязків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієсдатності, передбаченої Цивільним кодексом України0 та регулюються ним. Останнє випливає зі змісту ч.3. ст. 45 ГК України, відповідно до якої щодо громадян положення цьогокодексу поширюється на ту частину ії діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Таким чином, фізична особа-підприємець є суб'єктом господарювання, а учасником цивільних відносин є фізична особа.

За своєю правовою природою договір оренди приміщення, за невиконання умов якого, господарським судом Львівської області було винесено рішення про стягнення заборгованості з фізичної особи-підприємцяБасюк Г.Т. на користь ПП «Іріда-Оіл», є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.. ст..173, 174, 175 господарського кодексу України, ст.. ст.. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, державним виконавцем не було проведено виконавчих дій, пов'язаних арештом належного підприємцю ОСОБА_1 відокремленого майна з метою подальшої його реалізації з метою стягнення заборгованості за рішенням господарського суду, що є підставою для визнання недійсною постанови від 01.10.2015 р. винесеної державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875286 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій на суму 264,74 грн. та визнання недійсною постанови від 01.10.2015р. винесеної державним виконавцем ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875942 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 3900,09 грн.

А відтак, вжиття заходів щодо примусового виконання рішення господарського суду Львівської області у даній справі, тобто, примусове стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" з ФОП ОСОБА_1 не відбувалося на виконання наказу господарського Львівської області у справі №914/2673/13. Отже, правові підстави для винесення постанови від 01.10.2015 р. про стягнення з боржника фізичної особи ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у державного виконавця були відсутні, дії його незаконні щодо винесення таких постанов 01.10.2015 р.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задоволити скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вх. №4732/15 від 16.10.2015 року).

2. Визнати недійсною постанову від 01.10.2015 р. винесену державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875286 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій на суму 264,74 грн. та визнати недійсною постанову від 01.10.2015р., винесену державним виконавцем ВДВС Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження ВП №48875942 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору на суму 3900,09 грн.

Суддя Долінська О.З.