Рішення

від 23.11.2015 по справі 914/3393/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015р. Справа№ 914/3393/15

За позовом: Державного підприємства В«Жовківське лісове господарствоВ» , м. Жовква,

до відповідача 1: Дошкільного навчального закладу с. Старичі, с. Старичі, Яворівський р-н., Львівська обл.,

відповідача 2: Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, с. Старичів,

відповідача 3: Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Яворів,

відповідача 4: Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Яворів,

відповідача 5: Яворівської районної ради Львівської області, м. Яворів,

відповідача 6: Львівського обласного управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, м. Львів,

третя особа: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

про: стягнення 25 122,88 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 09-15/30 від 01.10.15р.,

відповідача 1: ОСОБА_2 - керівник.

відповідача 2: не з'явився,

відповідача 3: не з'явився,

відповідача 4: не з'явився,

відповідача 5: ОСОБА_3 - довіреність №643 від 20.11.2015 р.

відповідача 6: не з'явився.

третьої особи: ОСОБА_4 - довіреність № 5/34-52/0/2-15-2 від 06.01.15р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства В«Жовківське лісове господарствоВ» до Дошкільного навчального закладу про стягнення 25 122,88 грн.

Ухвалою від 25.09.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.10.2015 р.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. до участі у справі залучено відповідача 2 - Старичівську сільську раду Яворівського району Львівської області, відповідача 3 - Відділ освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, відповідача 4 - Яворівську районну державну адміністрацію Львівської області, відповідача 5 - Яворівську районну раду Львівської області, відповідача 6 - Львівську обласну державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 02.11.2015р. Ухвалою від 02.11.2015р. до участі у справі залучено відповідача 7 - Львівське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, розгляд справи відкладено на 16.11.2015р. В судовому засіданні 16.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.11.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем 1 не здійснено оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14 000,00 грн. Крім того, відповідачу проведено нарахування 10 326,61 грн. - інфляційних втрат, 3% - 796,27 грн.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 1 з'явився, щодо позову заперечив.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 2 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача не 3 з'явився.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 4 не з'явився.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 5 з'явився, щодо позову заперечив.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 6 з'явився.

В судове засідання 23.11.2015 р. представник відповідача 7 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 02.11.2015р. не виконав.

В судовому засіданні 23.11.2015 р. судом припинено провадження щодо відповідача 6 та залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача - Львівську обласну державну адміністрацію.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останні повідомлені належно, проте не скористалися правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Листом від 04.10.2013 р. №ODC-147-13 начальник відділу оборонного співробітництва Посольства США в України Командування збройних сил США в Європі звернувся до голови Львівської обласної адміністрації з проханням вжити заходи щодо запобігання псуванню майна - дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі, на ремонт якого виділенні кошти Урядом США. (а.с.26)

Обласна державна адміністрація, зважаючи на суспільну необхідність звернулась з листом від 23.10.2013 р. №5/18-9090/0/2-13-21 на ім'я начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_5 з проханням сприяти щодо виділення пиломатеріалів для заміни дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі, ремонт приміщень якого виконано за кошти Уряду США у рамках Програми гуманітарної допомоги відділу оборонного співробітництва Посольства США в Україні.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що, обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами є розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні

адміністрації мають право: давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку. Норми вказаної статті закону свідчать про чітко визначені документи, а саме розпорядження голів державних адміністрацій, які є обов'язковими до виконання.

Лист від 23.10.2013 р. №5/18-9090/0/2-13-21 за своєю природою містив прохання про сприяння щодо виділення пиломатеріалів для заміни дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі і не носив жодних зобов'язань чи розпорядчих правових наслідків для осіб до яких вищевказаний лист скеровувався.

Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства лист від 23.10.2013 р. №5/18-9090/0/2-13-21 було перенаправлено позивачу та отримано останнім 23.10.2013 р., про що свідчить вхід.№463 від 05.11.2013 р.

На підставі даного листа позивачем 01.11.2013 р. перевезено та передано пиломатеріали відповідачу 1 за товарно-транспортною накладною. (а.с.15 )

В матеріалах справи відсутні докази виникнення господарських зобов'язань між позивачем та відповідачами, а також відсутня накладна на поставку товару, довіреність на отримання товару, договір поставки.

Згідно Довідки Старичівської сільської ради №1314 та №1323 від 29.09.2015, будівля Дошкільного навчального закладу (відповідач 1) знаходиться на балансі Старичівської сільської ради (відповідач 2) та фінансується з місцевого бюджету Яворівської районної ради Львівської області (відповідач 5), розпорядником коштів місцевого бюджету призначених для фінансування дошкільної освітити є Яворівська районна державна адміністрація (відповідач 4). (а.с.28, 29)

В 2013 році призначень на капітальний ремонт даху відповідача 1 не було, відповідно договір поставки з позивачем не укладався та зобов'язання по ньому не могли бути зареєстровані в державному казначействі.

Відповідно до статуту Дошкільного навчального закладу с. Старичі, затвердженого Рішенням Старичівської сільської ради від 25.02.2004 р. фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу здійснюється за кошти засновника, відповідних бюджетів у розмірі передбаченому фінансуванням та інших надходжень не заборонених законом.

При прийняття рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту (у тому числі і зміна договору) є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

З врахуванням наведеного, правом на звернення до суду за захистом своїх порушених прав наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен встановити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Таким чином, у порядку господарського судочинства підлягає захисту саме порушене право позивача у зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору, які на думку позивача, полягають у несплаті поставленої продукції, що істотно завдає матеріальної шкоди інтересам позивача.

Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість яка виникла на умовах договору поставки у зв'язку із несплатою відповідачем поставленої позивачем, згідно товарно-транспортної накладної, продукції в сумі 14 000,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 10 326,61 грн. - інфляційних втрат, 796,27 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1 , 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 5 ст. 265 ГК України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 від 04.10.2013 р. №ODC-147-13 начальник відділу оборонного співробітництва Посольства США в України Командування збройних сил США в Європі звернувся до голови Львівської обласної адміністрації з проханням вжити заходи щодо запобігання псуванню майна - дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі, на ремонт якого виділенні кошти Урядом США. (а.с.26)

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що, обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами є розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні

адміністрації мають право: давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку. Норми вказаної статті закону свідчать про чітко визначені документи, а саме розпорядження голів державних адміністрацій, які є обов'язковими до виконання.

Лист від 23.10.2013 р. №5/18-9090/0/2-13-21 за своєю природою містив прохання про сприяння щодо виділення пиломатеріалів для заміни дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі і не носив жодних зобов'язань чи розпорядчих правових наслідків для осіб до яких вищевказаний лист скеровувався.

Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства лист від 23.10.2013 р. №5/18-9090/0/2-13-21 було перенаправлено позивачу та отримано останнім 23.10.2013 р., про що свідчить вхід.№463 від 05.11.2013 р.

На підставі даного листа позивачем 01.11.2013 р. перевезено та передано пиломатеріали відповідачу 1 за товарно-транспортною накладною. (а.с.15 )

В матеріалах справи відсутні докази виникнення господарських зобов'язань між позивачем та відповідачами, а також відсутня накладна на поставку товару, довіреність на отримання товару, договір поставки.

Як встановлено судом, в 2013 році призначень на капітальний ремонт даху відповідача 1 не було, відповідно договір поставки з позивачем не укладався та зобов'язання по ньому не були зареєстровані в державному казначействі.

Сам по собі факт передачі товару не породжує зобов'язання здійснити оплату за нього, оскільки, по-перше, між сторонами у справі не укладено договору з якого випливало б таке зобов'язання, по-друге, сам закон не пов'язує виникнення зобов'язання оплатити за наданий товар з фактом передачі товару. В даному випадку фактично відбулась безоплатна передача позивачем товару неприбутковій організації - відповідачу 1.

Відповідно до пп. «а» пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутній договір поставки, який у відповідності до вимог ст. 174 ГК України є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дошкільний навчальний заклад с. Старичі за організаційно-правовою формою є комунальною організацією.

Згідно Довідки Старичівської сільської ради №1314 та №1323 від 29.09.2015, будівля Дошкільного навчального закладу (відповідач 1) знаходиться на балансі Старичівської сільської ради (відповідач 2) та фінансується з місцевого бюджету Яворівської районної ради Львівської області (відповідач 5), розпорядником коштів місцевого бюджету призначених для фінансування дошкільної освітити є Яворівська районна державна адміністрація (відповідач 4). (а.с.28, 29)

Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а також заходів, пов'язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського порядку, інших заходів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України фінансування закладів дошкільної освіти віднесено до районних бюджетів.

Як встановлено судом, згідно пояснень відповідача 4, на час поставки лісо продукції фінансування дошкільних навчальних закладів здійснювалось з місцевих бюджетів, що передбачено ст. 88 Бюджетного кодексу України в редакції від 11.08.2013 р.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів порушення права позивача у зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору, які на думку позивача, полягають у несплаті поставленої продукції, що істотно завдає матеріальної шкоди інтересам позивача, оскільки між сторонами у справі не виникли договірні зобов'язання по наданню послуг з поставки продукції як у позивача так і з оплати поставленої продукції зі сторони відповідачів.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.11.2015 р.

Суддя Синчук М.М.