Ухвала

від 25.11.2015 по справі 521/5476/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6605/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.

при секретарі - Томашевській К.В.,

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства «Вита-Мед» та ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року за позовом ОСОБА_2, Приватного підприємства «Вита-Мед» до ОСОБА_3 про визнання одностороннього правочину недійсним, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, Приватне підприємство «Вита-Мед» про визначення розміру часток співвласників та про припинення права на частку у спільному майні,

встановила:

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ПП «ВИТА-МЕД» до ОСОБА_3 про визнання одностороннього правочину недійсним.

В межах цієї справи, ОСОБА_5 звернувся із самостійним позовом до ОСОБА_2, в якому просить визначити частки співвласників у спільній частковій власності - ПП «ВИТА-МЕД», з урахуванням вкладу кожного співвласника до статутного капіталу підприємства: ОСОБА_2 - 5 000 грн., що відповідає частки 1,45%; ОСОБА_4 - 341 000 грн., що відповідає частки 98,55 % єдиного майнового комплексу приватного підприємства. Просить в порядку визначеному ст.365 Цивільного кодексу України припинити право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні - ПП «ВИТА-МЕД», з урахуванням того, що частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі.

До суду надійшла заява ОСОБА_4 про забезпечення його позову. Заявник посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 як засновник та директор приватного підприємства, на протязі тривалого часу не виконує свої обов'язки та перешкоджає підприємству у нормальній роботі. Посада директора використана відповідачем у власних корисних цілях з метою рейдерського захоплення майнового комплексу. Зокрема, 15.05.2015 ОСОБА_2 намагався здійснити у Відділі державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських об`єднань Реєстраційної служби Біляївського МУЮ в Одеській області реєстрацію сфальсифікованого протоколу загальних зборів власників ПП «ВИТА-МЕД» нібито проведених 30.04.2015 та статут у новій редакції згідно з якими відповідач є одноособовим власником підприємства із статутним капіталом 1 000 000 грн. та основними засобами вартістю 4 779 400 грн. За наведеними фактами, слідчими СВ Біляївського РВ ГУМВС України в Одеській області провадиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях №12014160250000972 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.191 КК України; №12014160250001428 за ч.1 ст.175 КК України; №42014000000599 за ч.5 ст.191 КК України; №12015160250000583 за ст.205-1 КК України, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань. ОСОБА_2 має у своєму розпорядженні печатку підприємства, тому існує реальна загроза відчуження третім особам майна підприємства, тобто штучного створення відповідачем ситуації, яка може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за моїм позовом.

З метою не допущення неправомірних дій з боку відповідача, ОСОБА_4 просив вжити заходів по забезпеченню позову шляхом арешту єдиного майнового комплексу ПП «ВИТА-МЕД» та заборони відповідачу та будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам вчиняти будь-яки дії щодо підприємства, як єдиного майнового комплексу, зокрема та не виключно, провадити реєстрацію змін у статутних документах, посвідчення та державну реєстрацію правочинів щодо майна та майнових прав, в тому числі будь-яких правочинів з передачі майна або його частини у володіння, користування, власність третіх осіб, змінювати порядок роботи підприємства, його штатний розклад, видавати накази та розпорядження щодо трудового колективу та окремих робітників.

Ухвалою суду заяву ОСОБА_4 було задоволено.

Вжито міри забезпечення позову ОСОБА_4 у наступний спосіб:

накладено арешт на єдиний майновий комплекс Приватного підприємства «ВИТА-МЕД» (ідентифікаційний код - 34553735, місце знаходження: 67600, Одеська область, місто Біляївка, вулиця Чуйкова, будинок №16);

заборонено ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 67661, Одеська область, Біляївський район, с.Нерубайське, вул.Енгельса, 29-г) та будь-яким іншим фізичним та/або юридичним особам вчиняти будь-яки дії щодо Приватного підприємства «ВИТА-МЕД» (ідентифікаційний код - 34553735, місце знаходження: 67600, Одеська область, місто Біляївка, вулиця Чуйкова, будинок №16), як єдиного майнового комплексу, зокрема та не виключно, провадити реєстрацію змін у статутних документах, посвідчення та державну реєстрацію правочинів щодо майна та майнових прав, в тому числі будь-яких правочинів з передачі майна або його частини у володіння, користування, власність третіх осіб, змінювати порядок роботи підприємства, його штатний розклад, видавати накази та розпорядження щодо трудового колективу й окремих робітників, розпоряджатися коштами підприємства, - до закінчення розгляду справи по суті.

На вказану ухвалу ПП «Вита-Мед» та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, кожен в своїй просять ухвалу районного суду скасувати з тих підстав, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 153 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

З наданих до апеляційного суду матеріалів неможливо встановити той факт чи дійсно саме між цими сторонами виник спір, чи була подана позовна заява ОСОБА_4 до суду, чи була вона прийнята судом до свого провадження.

Так, виділені матеріали справи містять тільки позовну заяву ОСОБА_2 та ПП «ВИТА-МЕД» (а.с.1-7) та заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову (а.с.8-9).

З'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам колегія суддів не може у зв'язку з відсутністю самої позовної заяви ОСОБА_4, відсутністю даних про її прийняття судом.

Суд першої інстанції також не з'ясував питання про те, чи не перешкоджають прийняті заходи забезпечення позову господарській діяльності підприємства у розумінні п.п.4-5 вказаного вище Пленуму ВСУ.

Суд першої інстанції на вказані вище обставини не звернув належної уваги, не встановив відповідність виду забезпечення позову самим позовним вимогам.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що винесена ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року винесена передчасно і не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів до того ж суду для нового розгляду заяви по суті.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Вита-Мед» та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року - скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для нового розгляду заяви по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: В.О. Панасенков

ОСОБА_6