Постанова

від 11.11.2015 по справі 808/3676/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 808/3676/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Приватного підприємства "АГА СОЛ"

до : Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області

про: скасування припису №7 від 19.06.2015 та постанови №7 від 23.06.2015, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (директор, паспорт серії СЮ №064376 від 26.12.2007),

ОСОБА_2 ( договір від 27.07.2015, посвідчення №39)

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 40-70-17/1008/1262)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АГА СОЛ» (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати :

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №7 від 19.06.2015 та

- постанову Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №7 від 23.06.2015 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 10.07.2015 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 27.07.2015. За клопотанням сторін, провадження у справі зупинено. Судове засідання призначено на 11.11.2015.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, та посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача зазначив, що з рішеннями відповідача не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, а саме: позивач вказує на те, що перевірка була проведена без повідомлення позивача, про складення документів за результатом перевірки підприємству не повідомлялось, на підпис документи не надавались, про час розгляду справи про правопорушення своєчасно доведено не було, що також позбавило можливості бути присутнім на розгляді питання про притягнення до відповідальності та надавати пояснення у свій захист.

З урахуванням викладеного, позивач, посилаючись на протиправність прийнятих рішень, просить визнати їх протиправними та скасувати.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити наполягаючи на правомірності оскаржуваних рішень відповідності їх вимогам чинного законодавства, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Відповідно до ст.160 КАС України, 11.11.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами УкраїниВ» .

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.10.2014 року № 223 (далі - Положення), Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - Департамент) є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно - будівельної інспекції України.

Відповідно до приписів п. 3 Положення, одним із основних завдань Департаменту є реалізація та здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Запорізької області.

Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Серед підстав для проведення позапланової перевірки зокрема є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 11 вказаного Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як встановлено судом, 12.05.2015 на адресу Департаменту надійшла постанова старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, капітана міліції, про призначення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080020001287 від 15.04.2015.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.05.2015 № 428, Департамент зобов'язано здійснити позапланову перевірку ПП Ага Сол», з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Гоголя, 64 (біля навчального корпусу № 2 Запорізького національного технічного університету Літ. А-3).

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 29.05.2015 № 291, відповідачем було проведено позапланову перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва за вищезазначеною адресою.

Акт перевірки від 05.06.2015 було направлено позивачу поштою.

08.06.2015 позивачу було надано припис № 6 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, шляхом допущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва, з метою здійснення перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства.

08.06.2015 відносно позивача будо складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

12.06.2015 за результатами розгляду вищезазначеного протоколу Директором Департаменту було винесено постанову № 6 по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідно до даної постанови на позивача накладено штраф у розмірі 12180 грн.

Відповідно до п. 7 Порядку однією з підстав проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

Так, на виконання покладених повноважень, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 12.05.2015 № 318, відповідачем було проведено позапланову перевірку додержання відповідачем вимог містобудівного законодавства в частині виконання вимог припису № 6, виданого відповідачем 08.06.2015.

Як встановлено в ході перевірки, в порушення вимог містобудівного законодавства, позивачем не було виконано вимоги припису від 08.06.2015 № 6. Позивачем не було допущено посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва, для здійснення перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства, про що було складено відповідний акт від 18.06.2015.

Акт перевірки від 05.06.2015 було направлено позивачу поштою.

19.06.2015 позивачу було надано припис № 7 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства, шляхом допущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва, з метою здійснення перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства.

19.06.2015 відносно позивача будо складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке визначена абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

23.06.2015 за результатами розгляду вищезазначеного протоколу Директором Департаменту було винесено постанову № 7 по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз. 1 п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідно до даної постанови на позивача накладено штраф у розмірі 12180 грн.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного:

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об*єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) Обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Доведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити - службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (п.7 Порядку).

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках.

Перший примірник постанови У триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику) або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі, залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 13, п. 17, п.22 Порядку).

З наведених норм слідує, що підставою для прийняття приписів про усунення правопорушення та постанови про накладення штрафу є встановленні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства суд робить висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У даному випадку, докази того, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений у присутності представника підприємства, відсутні.

Крім того, в акті від 18.06.2015 не вказано особистих даних особи (осіб), які відмовили посадовій особі відповідача у допуску до перевірки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушений порядок застосування до позивача штрафних санкцій, зокрема, його не повідомлено про складання акту, протоколу про порушення в сфері містобудівного законодавства, не запрошено на розгляд справи про порушення в сфері містобудівного законодавства, що позбавило можливості позивача надати докази та пояснення на спростування викладених порушень.

Відповідно до відомостей Акту перевірки, вимоги припису № 6 позивачем не були виконані.

Відповідно до вищезгаданої постанови вбачається, що ПП «АГА СОЛ» не виконало вимоги припису № 6 від 08.06.2015, однак як свідчать матеріали справи, Припис № 6 від 08.06.2015 на адресу підприємства не надходив.

Натомість, за таким же номером на адресу підприємства, в червні 2015 року, надходив припис від 08.05.2015, за яким зобов'язано ПП «АГА СОЛ» допустити посадових осіб 12.05.2015 на об'єкт, тобто обов'язок, щодо допуску посадових осіб, був покладений вже після підписання припису (08.06.2015), та фактично не міг бути виконаним.

Таким чином, відповідно, припис від 08.06.2015 на адресу підприємства не надходив,

а в приписі від 08.05.2015 Підприємство повинно було допустити посадових осіб 12.05.2015.

Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності був складений 18.06.2015, тобто зі спливом одного місяця і 6 днів після теоретичної дати виходу посадових осіб відповідача.

Крім того, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафу згідно постанови № 7 від 23.06.2015, яка винесена директором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за відсутності на такі дії повноважень, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3, ст. 4 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України, а постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Слід зазначити, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України №5459-VІ від 16.10.2012, яким було внесено зміни до повноважень щодо накладення штрафів за порушення в сфері містобудівної діяльності виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18.11.2012, було зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Таким чином, Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена виключна компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю на накладення штрафів на суб'єктів містобудування, а всі інші нормативно-правові акти, які суперечать цьому Закону повинні бути приведені у відповідність до його вимог.

При цьому, в «Порядку накладання штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженому 6 квітня 1995 року Постановою Кабінету Міністрів України №244 право на застосування штрафних санкцій належить, в тому числі, керівникам та заступникам територіальних органів інспекції ДАБК України уповноважених керівником Держархбудінспекції.

Однак, слід зазначити, що відповідно до ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта, зокрема, Конституції України, закону України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд вважає, що перший заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області відповідно до норм Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» не наділений правом на застосування до позивача штрафу, а тому постанова № 7 від 23.06.2015 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність направлення позивачу припису № 7 від 19.06.2015 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7 від 23.06.2015, а тому позовні вимоги суд вважає доведеними позивачем, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №7 від 19.06.2015.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області №7 від 23.06.2015 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Судовий збір у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 24 коп.) присудити на користь Приватного підприємства «АГА СОЛ» (код ЄДРПОУ 39231349) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко