Постанова

від 30.11.2015 по справі 815/6756/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6756/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі до ліквідаційної комісії Державної санітарно - епідеміологічної служби в Одеській області про стягнення капіталізованих платежів у сумі 579 946, 26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі до ліквідаційної комісії Державної санітарно - епідеміологічної служби в Одеській області про стягнення капіталізованих платежів у сумі 579 946,2 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 серпня 2013 року відділення Фонду звернулось до ліквідаційної комісії Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області (лист від 21.08.2013р. № 03/871) з вимогою сплатити в добровільному порядку грошових коштів, однак жодної відповіді або вчинення певних дій визначених законом у спірних правовідносинах не відбулося, що і стало підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції зазначив, що вимоги викладені у листі від 22.08.2013 року № 03/871 не могли бути внесені відповідачем до кредиторської заборгованості самостійно, оскільки було порушено порядок звернення з відповідною вимогою передбаченою цивільним законодавством України, тому, відповідач звернувся до розпорядника коштів - МОЗ України з приводу врегулювання даного питання, а отже, ні відмови, ні ухилення від розгляду вимог позивача, як кредитора не було.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Державна санітарно-епідеміологічна служба в Одеській області зареєстрована у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси з 03 травня 2001 року як суб'єкт страхування згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р.

Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеси стало відомо про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області.

З 01 липня 2013 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси припинило свою діяльність на підставі Наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Одеській області» від 26.03.2013 р. № 148.

Згідно Наказу «Про внесення змін до наказу виконавчої дирекції Фонду від 26.03.2013р. № 148 «Про внесення змін до структури робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Одеській області» від 08.04.2013 р. № 181 правонаступником з всіх прав та обов'язків відділень виконавчої дирекції Фонду - у Приморському районі м. Одеси, у Київському районі м. Одеси, у Малиновському районі м. Одеси та у Суворовському районі м. Одеси стало Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса.

Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. передбачено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 765 встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат передбачених законодавством. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним - керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

У Державній санітарно-епідеміологічній службі в Одеській області на обліку перебували дві особи (ОСОБА_3, ОСОБА_4 ), справи яких перейшли до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одесі, потерпілі на виробництві - ОСОБА_3, ОСОБА_4 продовжують отримувати страхові виплати та соціальні послуги по трудовому каліцтву.

Згідно листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.02.2005р. № 298-07-1, а також з урахуванням даних середньої очікуваності тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році від Державної служби статистики України, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса було проведено розрахунок потреби у капіталізації платежів Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області для розрахунку з потерпілими на виробництві ОСОБА_3, ОСОБА_4

Відповідно до Розрахунку потреби у капіталізації коштів Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області для розрахунку з потерпілими на виробництві було встановлено загальний розмір капіталізованих платежів, що складає - 579 946, 26 грн.

22 серпня 2013 року відділенням Фонду на адресу ліквідаційної комісії Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області направлений лист від 21.08.2013р. №03/871 з вимогою сплатити в добровільному порядку грошових коштів.

26.09.2013 р. листом № 011/216 Державна санітарно - епідеміологічна служба в Одеській області повідомила, що всі ліквідаційні комісії 03.10.2012 р. надрукували в офіційному виданні об'яву про ліквідацію установ. При цьому, жодних вимог від Фонду до ліквідаційної комісії не надходило, як то передбачено законодавством.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

Отже, статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника, не залежно від підстави такої ліквідації.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки, відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

В свою чергу слід зазначити таке.

Відповідно до п. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до Наказу МОЗ України від 21.09.2012 року № 176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» було відкрито ліквідаційну процедуру Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області про, що було розміщено відповідне оголошення в газеті «Одеські вісті» № 109 від 06 жовтня 2012 року, де було вказано про те, що претензії кредиторів приймаються протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення.

Також інформація про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області була надана державному реєстратору для початку процедури ліквідації. На підставі звернення Реєстратором було розпочато процедуру реєстрації шляхом «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи» інформація про ліквідацію автоматично передається до Пенсійного фонду (в даному випадку Приморського району) якому підпорядковано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, позивач повинен був дізнатися про те, що відповідач перебуває в процесі припинення юридичної особи, що тягне певні правові обов'язки та наслідки, проте у встановлений законом строк (на протязі трьох місяців) не звернувся з відповідною вимогою про капіталізацію коштів. І звернувся лише 22 серпня 2013 року листом №03/871, коли термін звертання сплив.

З урахуванням того, що у встановлений законом строк вимог від позивача до ліквідаційної комісії не надходило необхідні матеріали для капіталізації коштів при ліквідації санепідустанов ліквідаційними комісіями Малиновського, Приморського районів та Обласної санепідстанції - відсутні.

Крім того, судом встановлено, що з урахуванням вказаного ліквідаційна комісія вимушена була звернутися до Міністерства охорони здоров'я України з метою додаткового виділення коштів листом від 04.09.2013 р., про що було повідомлено позивача листом від 29.09.2013 року № 01-1/216.

Таким чином, вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Одеса (№ 03/871 від 22.08.2013 року) не вносились до кредиторської заборгованості самостійно, оскільки Відділення виконавчої дирекції Фонду не було дотримано порядок звернення з відповідною вимогою передбаченою цивільним законодавством України.

Приписами ч. 3 ст. 112 ЦК України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

В спірних правовідносинах має місце спеціальна позовна давність строком один місяць з моменту відмови в задоволенні вимог кредитора або ухилення від розгляду такої вимоги. Судом в свою чергу встановлено, що Ліквідаційна комісія Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області не відмовляла відділенню фонду у задоволенні кредиторських вимог, оскільки останній порушив порядок звернення із такою вимогою визначений чинним законодавством.

Отже, з боку Ліквідаційної комісії Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області не мало місця відмова в задоволенні кредиторських вимог у розумінні приписів чинного законодавства, що підтверджено належними доказами, а також ухилення від надання відповіді на звернення у спірних правовідносинах.

Крім того, судом встановлено, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса на ім'я Ліквідаційної комісії Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області було видано довідку про відсутність заборгованості від « 12» грудня 2013 року № 02/2873 у Ліквідаційної комісії Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області перед Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса. На підставі вказаної довідки Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси видано Довідку про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 24.07.20015 року № 7080/02.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

30 листопада 2015 року.