Постанова

від 19.11.2015 по справі 816/4403/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4403/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іваненка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О. В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про часткове скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2015 року позивач ПАТ "Гадячгаз" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької ОДПІ про скасування податкової вимоги від 21 серпня 2015 року № 77-23 в частині визначення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 3788,00 грн. та нарахування пені в сумі 11516,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на відсутність у контролюючого органа правових підстав для визначення у податковій вимозі суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 3788,00 грн., а відтак вважає неправомірним нарахування пені на суму 11516,62 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, спірну податкову вимогу вважає обґрунтованою та винесеною правомірно.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20 березня 2015 року ПАТ "Гадячгаз" подано до Гадяцької ОДПІ декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (а.с. 15-21). Зазначеною декларацією визначені податкові зобов'язання за лютий 2015 року у сумі 1372365,00 грн. (рядок 9 розділу І декларації) та податковий кредит в сумі 1365767,00 грн. (рядок 17 розділу II декларації). Від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 3402,00 грн.

Платіжним дорученням № 1410 від 23 березня 2015 року (а.с. 10) позивачем перераховано на електронний казначейський рахунок для сплати ПДВ за лютий 2015 року 5000,00 грн., при цьому сума в розмірі 3402,00 грн. - на покриття від'ємної різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ за лютий 2015 року (згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України), а решта 1598,00 грн., у відповідності до підпункту "в" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, - для зарахування до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2015 року.

02 червня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, в якому визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками податкового звітного періоду в розмірі 126156,00 грн. та самостійно визначено до сплати штраф 3785,00 грн. (а.с. 29-41).

29 травня 2015 року ПАТ "Гадячгаз" платіжним дорученням № 295 від 29 травня 2015 року (а.с.11) перерахувало на бюджетний рахунок, вказаний Гадяцькою ОДПІ для внесення платежів з ПДВ (за уточнюючими розрахунками, штрафи, пеня) платниками ПДВ на території Гадяцького району, суму ПДВ за уточнюючим розрахунком за лютий 2015 року в розмірі 129558,00 грн.

15 липня 2015 року між позивачем та контролюючим органом проведено звірку розрахунків з ПДВ за період з 01 січня 2015 року по 15 липня 2015 року, за результатами якої зафіксовано позитивне сальдо розрахунків 133233,18 грн. (а.с. 9).

31 липня 2015 року ПАТ "Гадячгаз" до декларації з ПДВ за лютий 2015 року подано уточнюючий розрахунок, яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ до 126255,00 грн. (рядок 25 розділу III уточнюючого розрахунку) та самостійно нараховано штраф 3788,00 грн. (а.а. 43-50).

31 липня 2015 року платіжними дорученнями № 325 та № 331 сплачено ПДВ 126255,00 грн. та самостійно нарахований штраф у сумі 3788,00 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку від 31 липня 2015 року (а.с. 12-13).

Позивач вважає, що оскільки станом на 20 серпня 2015 року штраф у розмірі 3788,00 грн., визначений уточнюючим розрахунком від 31 липня 2015 року, погашений, його включення до складу податкової вимоги є неправомірним. Крім того, ПАТ "Гадячгаз" не погоджується з наявністю підстав для нарахування контролюючим органом пені на суму 126255,00 грн. (сума заниження податкових зобов'язань, самостійно виявлена платником відповідно до уточнюючого розрахунку від 31 липня 2015 року) за період з 30 березня 2015 року по 31 липня 2015 року.

Надаючи правову оцінку спірній податковій вимозі від 21 серпня 2015 року № 77-23, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено право платників податків на внесення уточнень до податкової звітності, в тому числі до податкової звітності, строк подання якої минув.

Так, абзацами 3-4 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався своїм правом на подання уточнюючих розрахунків з нарахуванням та сплатою штрафу у сумі 3% від суми заниження податкового зобов'язання.

Суд погоджується з доводами позивача про безпідставність включення до спірної податкової вимоги податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 3788,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на 20 серпня 2015 року штраф у розмірі 3788,00 грн., визначений уточнюючим розрахунком від 31 липня 2015 року, погашений платником в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, податкова вимога від 21 серпня 2015 року № 77-23 підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 3788,00 грн.

Відповідно до положень підпунктів 129.1-129.2 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За приписами підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.9. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

З виявленого обсягу заниження ПДВ за лютий 2015 року, зазначеного в уточнюючому розрахунку від 31 липня 2015 року, на підставі платіжного доручення № 295 від 29 травня 2015 року позивачем сплачено 29 травня 2015 року 126255,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків з ПДВ від 15 липня 2015 року № 691-20.

Уточнюючий розрахунок з ПДВ за лютий 2015 року від 02 червня 2015 року на суму 126156,00 грн. подано до Гадяцької ОДПІ через 64 календарних дні після настання строку сплати відповідного грошового зобов'язання, в зв'язку із чим пеня на суму такого заниження нараховуватися не повинна в силу пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що різниця між від'ємними значеннями ПДВ за уточнюючими розрахунками з ПДВ за лютий 2015 року від 02 червня 2015 року та 31 липня 2015 року сплачена позивачем із затримкою 123 календарних дні (з 30 березня 2015 року по 31 липня 2015 року).

Відтак, з урахуванням діючої станом на 30 березня 2015 року найбільш високої ставки НБУ за весь період прострочення 30%, пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ, нарахована у відповідності до пункту 129.1.2 Податкового кодексу України на суму прострочення сплати основного платежу з ПДВ в розмірі 99,00 грн. за лютий 2015 року, за період з 30 березня 2015 року по 31 липня 2015 року складає 12,01 грн.

На підставі вищевикладеного, до стягнення належить пеня в розмірі 12,01 грн., а зазначена в податковій вимозі від 21 серпня 2015 року № 77-23 сума пені 11528,63 грн. є нарахованою безпідставно, а відтак, податкова вимога в цій частині підлягає скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Позивачем під час розгляду адміністративної справи наведено об'єктивні доводи та не надано належні докази на підтвердження наявності в діях відповідача ознак протиправності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності спірної податкової вимоги в оскарженій її частині.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірної від 21 серпня 2015 року № 77-23 суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що податкова вимога від 21 серпня 2015 року № 77-23 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 21 серпня 2015 року № 77-23 в частині стягнення суми боргу за основним платежем з ПДВ у сумі 3788,00 грн. та пені в сумі 11516,62 грн.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про часткове скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 21 серпня 2015 року № 77-23 в частині стягнення основного платежу з податку на додану вартість в сумі 3788,00 грн. та пені в сумі 11516,62 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38601394) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (код ЄДРПОУ 05524660) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 листопада 2015 року.

Суддя С.А. Іваненко