Ухвала

від 30.11.2015 по справі 813/8574/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р. Справа № 876/1555/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби до Приватного підприємства «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Франківському районі м. Львова 17.12.2014 року звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» про стягнення податкового боргу у сумі 40202,33 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 29.10.2014 року. Податковий борг відповідача відповідно до довідки про заборгованість та картки особового рахунку платника станом на 03.12.2014 року становить 40202,33 грн. (35700,52 грн. - податкові зобов'язання, 3787,47 грн. - штрафні санкції, 714,34 грн. - пеня). Заборгованість ПП «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» по збору за місця паркування транспортних засобів, сплачених юридичними особами складають: 1) самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання відповідно до: - податкової декларації № 9023785228 від 28.04.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 29121,30 грн.; - податкової декларації № 9043754607від 30.07.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 16061,50 грн.; - податкової декларації № 9062149775 від 28.10.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 16238,00 грн.; 2) податкові зобов'язання, нараховані ДПІ у Франківському районі м. Львова, у зв'язку з порушенням підприємством податкового законодавства відповідно до: - податкового повідомлення-рішення № 0014221502 від 16.09.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) за платежем - збір за місця паркування транспортних засобів, сплачених юридичними особами у сумі 2280,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки № 1529/15-02 від 05.11.2014 року про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету; - податкового повідомлення-рішення № 0014231502 від 16.09.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) за платежем - збір за місця паркування транспортних засобів, сплачених юридичними особами у сумі 607,47 грн., винесеного на підставі акту перевірки № 1529/15-02 від 05.11.2014 року про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету; - податкового повідомлення-рішення № 0017601502 від 11.11.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання (штрафу) за платежем - збір за місця паркування транспортних засобів, сплачених юридичними особами у сумі 900,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки № 1856/15-02 від 05.11.2014 року про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету.

ДПІ у Франківському районі м. Львова виставило відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 18.06.2014 року № 2213-25 на загальну суму 20315,79грн. Докази, які б підтверджували, що згадані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями пп. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість відповідача, становить 40202,33 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також зворотнім боком облікової картки та довідкою Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні. Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про стягнення заборгованості в сумі 40202,23 грн., підлягають задоволенню повністю. Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Українсько-естонська компанія «Нау Іновейшн» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 року у справі №813/8574/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015 року