Ухвала

від 30.11.2015 по справі 809/633/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р. Справа № 876/5022/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання неправомірною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Галнафтогазмонтаж» 23.03.2015 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати неправомірною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про сплату боргу (недоїмки) № Ю-310-11 від 14 січня 2015 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням Приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж» подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.01.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області виставлено Приватному підприємству «Галнафтогазмонтаж» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-310-11 на загальну суму 22238,48 грн., яка складається з недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 31.12.2014 року. Вказану вимогу № Ю-310-11 від 14.01.2015 року було надіслано відповідачу рекомендованим листом, отримано останнім 02.02.2015 року, що підтверджується копією конверту та визнається позивачем в позовній заяві.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Позивач є платником єдиного внеску, що й ним не заперечується в позовній заяві.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Абзацом 1 частини 8 вищевказаної статті Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Таким чином, позивач на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, зобов'язаний був щомісячно, не пізніше 20 числа наступного місяця, сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Нормою частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку такий механізм реалізації норми статті 25 Закону № 2464-VI передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за № 1622/24154 (надалі - Інструкція).

Зі змісту абзацу 1 пункту 6.3 Інструкції вбачається, що орган доходів і зборів зобов'язаний надіслати платнику вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо він має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Згідно абзацу 4 цього ж пункту Інструкції, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Абзацом 1 пункту 6.4 Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При цьому, як передбачено абзацом 4 пункту 6.4 Інструкції, вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, абзацами 5 та 6 цього Пункту Інструкції передбачено, що вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язок з ведення діловодства та архівного зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з поданих відповідачем витягів з особових рахунків позивача за період з 31.12.2012 року по 28.02.2015 року, у позивача станом на 31.12.2014 року була наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальну суму 22238,48 грн.

Таким чином, у відповідача, враховуючи наявність у позивача станом на 31.12.2014 року недоїмки зі сплати єдиного внеску за попередній звітний період, були правові підстави для формування та виставлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі поданих останнім звітів про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платника.

Щодо доводів позивача про те, що контролюючий орган, виставивши вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 22238,48 грн., фактично подвійно стягує з платника заборгованість з єдиного внеску, оскільки на виконанні державної виконавчої служби вже знаходяться вимоги під тим самим номером від 28.01.2014 року та від 07.02.2014 року про стягнення з позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 5701,13 грн. та 13213,49 грн. відповідно, то вони, на думку суду, є безпідставними з огляду на таке.

Як зазначено судом вище, згідно передбаченої в абзаці 4 пункту 6.4 Інструкції норми, вимога про сплату формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Таким чином, враховуючи наявність станом на 31.12.2014 року недоїмки в позивача зі сплати єдиного внеску, відповідач зобов'язаний був сформувати платнику нову вимогу під тим самим порядковим номером на всю суму заборгованості та направити її позивачу для узгодження та оскарження.

Окрім цього, суд вказує на те, що згідно пункту 6.9 Інструкції якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу. Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України, то орган доходів і зборів подає до відповідного підрозділу повідомлення про сплату боргу за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Враховуючи вищевикладені положення Інструкції, після проходження процедури узгодження та оскарження вимоги № Ю-310-11 від 14.01.2015 року, відповідач вправі надіслати до органів Державної казначейської служби України вимогу про сплату недоїмки тільки на суму зростання боргу, а в разі якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасить суми боргу, зазначені у вимозі, що подана до органу державної виконавчої служби, то відповідач зобов'язаний буде подати до відповідного підрозділу цієї служби повідомлення про сплату боргу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, про правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-310-11 від 14.01.2015 року, з огляду на викладене, в задоволенні позову Приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж» належить відмовити.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 року у справі №809/633/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015 року