Ухвала

від 26.11.2015 по справі 461/7560/15а,2а/461/373/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 876/10433/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07.10.2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи прокуратура Львівської області, відділ Держгеокадастру у м. Львові про визнання протиправною та скасування ухвали, стягнення шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2І.) звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - Відповідач), треті особи - прокуратура Львівської області, відділ Держгеокадастру у м.Львові, в якому просять:

1) визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 2764 від 24 жовтня 2013 року;

2) зобов'язати державного кадастрового реєстратора зняти з реєстрації земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:01:004:0052;

3) стягнути з відповідача матеріальну шкоду;

4) зобов'язати відповідача привести зайняту частину ділянки № 10 до попереднього стану.

07.10.2015 року Відповідачем подано клопотання про закриття провадження в справі в частині позовних вимог.

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова 07.10.2015 року вказане клопотання задоволено частково, провадження у справі закрито за усіма позовними вимогами.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.

Позивачі зазначають, що не погоджуються з висновком суду першої інстанції та вважають, що ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку позивачів, основною позовною вимогою є скасування ухвали відповідача. Інші позовні вимоги є похідними від основної. Спору про землю у них немає.

Вислухавши суддю-доповідача, позивачів та їх представника, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень ( пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У зв'язку з цим у постанові від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15 Верховний Суду України висловив правову позицію, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС.

Позивачі оспорюють ухвалу Львівської міської ради від 24.10.2013 року № 2764, якою затверджено прокуратурі Львівської області проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у постійне користування земельну ділянку на вул.. Стуса біля будинку № 12 у м. Львові. Інші вимоги є похідними від цієї основної вимоги.

Враховуючи обов'язковість рішень Верховного Суду України, про що зазначено у статті 244-2 КАС України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись стст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07.10.2015 року про закриття провадження у справі № 461/7560/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 27.11.2015