Ухвала

від 26.11.2015 по справі 807/1589/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 876/10067/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Міжгірський «Агрокомплекс» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Міжгірський «Агрокомплекс» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

УПФ України в Міжгірському районі Закарпатської області 21.05.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ТзДВ «Міжгірський «Агрокомплекс», в якому просило стягнути заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій , призначених відповідно до п. п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 4509,25 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжгірський «Агрокомплекс» заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б - з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 4509,25(чотири тисячі п'ятсот дев'ять гривень двадцять п'ять копійок) грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзДВ «Міжгірський «Агрокомплекс» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає рішення незаконним у зв»язку з тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Міжгірський агрокомплекс" зареєстроване Міжгірською районною державною адміністрацією Закарпатської області за адресою 9000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, будинок 56, ідентифікаційний код 05488934 ( а.с.6-8).

Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі здійснено призначення та проведено відповідну виплату пенсії за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1, що підтверджується відривними талонами відділення поштового зв'язку( а.с.22-25).

За період з січня 2013 року по травень 2013 рік включно гр. ОСОБА_1 фактично проведено виплату пенсії по віку на пільгових умовах на суму 5866,00 грн. Сума поштового збору складає 91,50 грн. (1,56%). В загальному за цей період Товариство має заборгованість до управління ПФУ в Міжгірському районі по відшкодуванню виплати та доставки пенсії за віком на пільгових умовах за ОСОБА_1 на загальну суму 4509,25 грн . з врахуванням частки сплати товариством відповідно до відробленого ОСОБА_1 стажу (75,69 %).

Задовольняючи адміністративний позов УПФ України Міжгірському районі Закарпатської області, суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку боргу в сумі 4509,25 грн., відшкодування якого відповідачем в добровільному порядку не здійснено.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січня 2013 року по травень 2013 року включно на суму 4509,25 грн. (з врахуванням частки сплати підприємством відповідно до відробленого ОСОБА_1 стажу, 75,69% ) для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Обов'язок з відшкодування відповідних витрат встановлено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього ж Закону.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Обов'язок відшкодування витрат з виплати пенсій, призначених за ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за правилами якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», абз.4 п.1 ст.2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абз. 4 п. п. 1 цього ж пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що положення абз. 4 п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальними щодо абз. 3 п. 2 прикінцевих положень цього ж Закону, апеляційний суд приходить до висновку про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам ПФУ суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як встановлено судом,стаж громадянина ОСОБА_1 на посаді «тракторист-машиніст», згідно наказів на прийняття на роботу, записів у трудовій книжці та підтверджуючих довідок, що надав право на пенсію по віку на пільгових умовах складає більше 20 років, з якого для обчислення пенсії зараховано трудові періоди роботи:15 років 01 місяців 20 днів на ВАТ «Міжгірський «Агрокомплекс» згідно наказів на прийняття на роботу, записів у трудовій книжці та виданої довідки № 42 від 18.08.2009 р., тобто 75,69 відсотків відшкодування виплати та доставки пенсії даним товариством; 01 років 01 місяців 23 днів на ВАТ "Міжгірське ремонтно-транспортне підприємство" згідно записів у трудовій книжці, тобто 05,74 відсотків відшкодування виплати та доставки пенсії даним товариством; 03 років 08 місяців 17 днів на СТОВ ім. Шевченка згідно записів у трудовій книжці та виданим довідкам про пільговий характер роботи, тобто 18,57 відсотків відшкодування виплати та доставки пенсії даним товариством.

Вказані обставини дали гр. ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За період з січня 2013 року по травень 2013 рік включно, згідно розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який надсилався боржнику в січні 2013 року, підлягає відшкодуванню 4509,25 грн. ( а.с.14).

Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що Закарпатським окружним адміністративним судом та Львівським апеляційним адміністративним судом вже виносилися постанови , які набрали законної сили та якими зобов'язано ТзДВ "Закарпатсько-галицьке шляхобудівельне управління" відшкодувати виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за громадянина ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обов'язок з відшкодування виплати та доставки пенсії по віку на пільгових умовах за громадянина ОСОБА_1 є доказаним і доведенню повторно не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Міжгірський «Агрокомплекс» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі №807/1589/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук