Ухвала

від 26.11.2015 по справі 2а-0770/3613/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 876/10071/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу "Прогрес" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до скаргу акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу "Прогрес" про стягнення заборгованості в сумі 12113,10 грн.,-

в с т а н о в и в:

УПФ України в Іршавському районі Закарпатської області 10.12.2012 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу «Прогрес» (далі - відповідач, АСГТЗТ «Прогрес»), в якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 12113,10 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з АСГТЗТ «Прогрес» на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 12113,10 грн. (дванадцять тисяч сто тринадцять гривень десять копійок).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції АСГТЗТ «Прогрес» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою відповідач, як платник фіксованого сільськогосподарського податку не має сплачувати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Зазначає, що підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку і вищевказана редакція ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяла як на день винесення судом оскаржуваної постанови, так і зараз, на день написання даної апеляційної скарги. Тобто, судом неповно з'ясовано всі обставини справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41 та 196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що АСГТЗТ «Прогрес» відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (надалі Закон), набув статусу платника страхових внесків.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що у АСГТЗТ «Прогрес» працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в», п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідачем не здійснено відшкодування сум фактично виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку, таким чином, сума заборгованості з червня по листопад 2012 року становить 12113,10 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР(надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б" - „з" статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, окрім суми виплаченої пенсії підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформації України №166 від 22.07.2004 р. становлять для міста 0,79%, для села -1,56%.

Громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали у АСГТЗТ «Прогрес» в шкідливих умовах праці повний робочий день. Вказані обставини дали їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів бере до уваги те, що в матеріалах справи наявна копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справа № 2а-0770/2104/12 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до АСГТЗТ «Прогрес», якою встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії за списком № 2 громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та обставини щодо правомірності призначення пенсії повторно не доказуються.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що доводи представника відповідача, що зазначені у письмових запереченнях, не заслуговують на увагу, оскільки громадянці ОСОБА_2 призначена пенсія на підставі подання для призначення пенсії №3 від 01.03.2005 року (згідно трудової книжки), а також довідки №35 від 01.03.2005 року, довідки №11 від 01.03.2005 року, видані АСГТЗТ «Прогрес».

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає підставною та обґрунтованою вимогу УПФ України в Іршавському районі Закарпатської області стягнути з АСГТЗТ «Прогрес» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 12113,10 грн. та погоджується з висновком про задоволення цього позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу акціонерного сільськогосподарського товариства закритого типу "Прогрес" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року у справі №2а-0770/3613/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук