Ухвала

від 18.11.2015 по справі 2а-5601/11/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/54326/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Мельничука Д.М.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - Інспекція)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014

у справі № 2а-5601/11/2170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням об'єднання позовних вимог) подано про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2011 № 0002350700, згідно з яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 240 406 грн., та податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 № 0002860700 про визначення платникові суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень, липень, жовтень-грудень 2010 року в загальному розмірі 2 497 824 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014, позов задоволено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що неможливість встановлення надмірного надходження ПДВ до бюджету за ланцюговими поставками продукції в адресу платника не може слугувати підставою для позбавлення останнього права на одержання бюджетного відшкодування ПДВ.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на отримання бюджетного відшкодування є надмірне надходження відповідної суми податку до бюджету, внаслідок чого утворюється джерело для проведення відповідних видатків, а тому відсутність доказів виконання постачальниками платника по ланцюгу обов'язків з декларування та сплати податку виключає наявність наведеної підстави для повернення позивачеві ПДВ з бюджету.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу прийняття рішень у справі, та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекція провела дві невиїзні документальні перевірки Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року та за червень, липень, жовтень-грудень 2010 року; за наслідками цих перевірок відповідачем складено акти від 16.09.2011 № 3256/07-0/30667065 та від 20.12.2011 № 4422/07-0/30667065, відповідно, та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для прийняття цих актів індивідуальної дії слугував установлений Інспекцією факт придбання платником лому алюмінію за ланцюгами постачання, під час перевірки яких факт надмірної сплати ПДВ до бюджету не підтвердився в силу виявлення фіктивних посередників у цих ланцюгах, які здійснювали штучне документування операцій та не виконували своїх податкових обов'язків.

Правове становище, умови, підстави та порядок реалізації права на визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, на час виникнення спірних правовідносин регулювалися пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

При цьому ці норми права не встановлюють залежність виплати бюджетного відшкодування від сплати ПДВ контрагентами платника податку та/або від результатів перевірки контрагентів платника податків, що були постачальниками/продавцями товарів/послуг, на вартість яких нарахований і сплачений податок, що підлягає відшкодуванню.

Відповідальність платника (зокрема, у вигляді позбавлення його права на одержання бюджетного відшкодування) настає лише у разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

Обставин, що свідчили б про недобросовісність дій позивача як платника податків у правовідносинах з його безпосереднім контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю «Южспецсплав» - Інспекцією не виявлено.

За таких обставин, враховуючи, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету та які перебувають поза межами його контролю та впливу, суди дійшли цілком об'єктивного та неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для позбавлення платника права на одержання оспорюваних сум бюджетного відшкодування та правомірно задовольнили позов.

Тому передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі № 2а-5601/11/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько