Ухвала

від 24.11.2015 по справі 808/8595/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/29719/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Тесла-Імперіал»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року

у справі №808/8595/14

за позовом Приватного підприємства «Тесла-Імперіал» (надалі - ПП «Тесла-Імперіал»)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0003842212 від 20.11.2014р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015р. та залишення в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 31.03.2015р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Тесла-Імперіал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Аверс Груп ЛТД» та ТОВ «Лео Прінт» за червень-серпень 2014р., за результатами якої складено акт №1324/08-28-22-12/36911783 від 27.10.2014р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.3, п. 198.6 ст.198. п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі названого акту, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0003842212, від 20.11.2014 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 29261,25грн., у тому числі за основним платежем у сумі 23409,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5852,25грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, між ПП «Тесла-Імперіал» та ТОВ «Аверс Груп ЛТД», укладено договір про виконання субпідрядних робіт №14/06-14 від 05.06.2014р., на доказ виконання якого позивачем надано акт передачі устаткування, акт здачі-прийняття робіт, податкову накладну та платіжне доручення.

Також між позивачем та ТОВ «Аверс Груп ЛТД» 10.06.2014р. укладено договір купівлі-продажу №37/06-14, на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладу податкову накладну, рахунок на оплату та платіжне доручення.

Перевіркою встановлена заборгованість позивача перед ТОВ «Аверс Груп ЛТД» за вказаними договорами на суму 66565,07грн.

01.07.2014р. між позивачем та ТОВ «Лео Прінт» було укладено договір про виконання субпідрядних робіт №36911783/1, про що позивачем надані акт приймання-передача матеріалів, акт здавання-приймання виконаних за договором робіт, податкову накладну та платіжне доручення.

Також із ТОВ «Лео Прінт» позивачем було укладено договір купівлі-продажу №36911783/207.07.2014.2014, про що свідчить видаткова накладна, податкова накладна, рахунок на оплату та платіжне доручення.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України,).

Відповідно до підпункту "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з п.193.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій.

Так, позивачем не надано актів виконаних робіт, наявність яких передбачена умовами договорів субпідряду, крім того, згідно з договорами про виконання субпідрядних робіт, позивач виступав підрядником, а контрагенти субпідрядниками, проте позивачем не зазначено на виконання якого (яких) договорів підряду отримувались такі роботи.

Позивачем додано до матеріалів справи договори оренди майна, проте не зазначено яке вони мають значення до договорів субпідряду та купівлі-продажу.

Також позивачем не надано беззаперечних доказів виконаних робіт, їх вид, обсяг, місце виконання, обґрунтованість визначення вартості та доказів участі працівників контрагентів у виконанні робіт.

Отже, враховуючи сукупний аналіз наведених вище обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Тесла-Імперіал» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун