Постанова

від 07.10.2015 по справі 810/4346/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року 810/4346/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 11.08.2015 року № 855,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.08.2015 року № 855 щодо проведення планової виїзної документальної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ податкового органу є неправомірним з огляду на наявність мораторію на проведення таких перевірок, а дії відповідача вчинені з порушенням вимог чинного законодавства. З урахуванням зазначеного позивач просить позовні вимоги задовольнити і скасувати зазначений наказ.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити та повідомив, що ФОП ОСОБА_1 було відмовлено посадовим особам відповідача у допуску до проведення планової виїзної документальної перевірки відповідно до наказу від 11.08.2015 № 855. При цьому, посадові особи відповідача відмовилися складати акт про відмову від допуску до перевірки, у зв'язку з чим 01.09.2015 року позивачем було подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області офіційну заяву щодо причини недопуску посадових осіб Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до проведення даної перевірки.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в порядку ст. 77 Податкового кодексу України складено повідомлення про проведення перевірки від 11.08.2015 №13728/17-2 та Наказ від 11.08.2015 № 885 «Про призначення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 згідно з планом - графіком на III квартал 2015 року, які отримані позивачем 18 серпня 2015 року.

Отримавши даний Наказ та повідомлення про проведення перевірки, позивачем 19 серпня 2015 року подано відповідачу заяву про те, що Наказ від 11.08.2015 № 855 посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській видано з порушенням норм Податкового кодексу України та під час дії мораторію на проведення податкових перевірок.

Так, у Наказі № 855 від 11.08.2015 року зазначено про те, що його прийнято на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 -VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктами 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.77.1 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 11.2 ст. 77 Податкового кодексу України передбачено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Однак, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71 від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари;

з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, з викладеного слідує, що обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження.

Так, 09 лютого 2015 року позивачем було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, згідно якої обсяг доходу ФОП ОСОБА_1 за 2014 рік становить - 10 071 240, 39 грн.

Крім цього, з Наказу № 855 від 11.08.2015 року не вбачається, що планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 проводиться з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

До того ж ні з плану проведення комплексних документальних перевірок СПД на 3 квартал 2015 року ні з наказу Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській від 11.08.2015 № 855, не вбачається що планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 призначено з метою перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питання нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року.

Суд зазначає, що після набрання чинності Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» винесення контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн. грн., вимагає від керівника зазначати в наказі, з якого саме питання призначається перевірки - повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість.

У запереченні на позовну заяву представник відповідача підтверджує і зазначає, що Наказ від 11.08.2015 року № 855 було видано для проведення перевірки позивача з питань своєчасності та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, тобто, під час дії мораторію на проведення податкових перевірок, що є незаконним.

Як слідує з матеріалів справи, а саме: відомостей про фізичних осіб річної податкової декларації, інформаційно-аналітичної довідки, податкової звітності за 2014 рік, у відповідача були відсутні законні підстави для включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіку проведення документальних перевірок на III квартал 2015 року з огляду на наступне.

Відомості про фізичних осіб річної податкової декларації стосуються періоду 01.01.2012-31.03.2015.

Проте, період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. у позивача уже був перевірений Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в рамках документальної планової виїзної перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки від 23.05.2014 №1538/17-3/1944221404/57.

Таким чином, незрозуміло, яке відношення відомості про фізичних осіб річної податкової декларації за період 01.01.2012-31.03.2015 p.p. свідчать про наявність високого ступеня ризику в діяльності ФОП ОСОБА_1 для призначення згідно Наказу від 11.08.2015 № 855 планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

На підтвердження високого ступеня ризику у діяльності ФОП ОСОБА_1 відповідач зазначає на наявність розбіжностей між сумою чистого оподаткованого доходу, відображеного в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звітності про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 відсотків та більше, а саме: відповідно до податкової звітності, поданої ФОП ОСОБА_1, чистий дохід становить 239 274,94 грн., а суми нарахованого єдиного внеску - 125 766,80 грн. (менше на 47.4%).

Проте, дане твердження відповідача спростовується наступним:

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1165-VII від 27.03.2014 року визначено величину прожиткового мінімуму у 2014 році для працездатних осіб - 1218 гривень.

Таким чином, значення прожиткового мінімуму на 2014 рік, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2014 році становила 20 706,00 грн. (1218,00 грн. х 17).

Отже, у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» в таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями» в колонці 2 відображається сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації фізичної особи-підприємця за звітний рік, в тому числі помісячно, а в колонці 3 відображається помісячно сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини.

ФОП ОСОБА_1 сума чистого оподатковуваного доходу, відображена в декларації про майновий стан і доходи, та сума доходу, зазначена у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску співпадає, а тому твердження відповідача щодо розбіжностей між зазначеними звітами на 47,4 % не відповідає дійсності, є необгрунтованим.

Крім того, відповідачем зазначено про наявність ризику перевищення суми доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений само зайнятій особі), суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 відсотків та більше.

В інформаційно - аналітичній довідці щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, яка включається до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2015 року, зазначено, що за даними інформаційно- аналітичних систем ДФС ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарські операції з контрагентами, що мають стан платника податків, відмінний від «0» - основний платник, а саме: ТОВ «Полінтерком» (код ЄДРПОУ 39238480), ТОВ «Будбо» (код ЄДРПОУ 36477206) - стан « 9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 p. № 755-IV визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Станом на день винесення рішення в ЄДР містяться відомості про належну правосуб'єктність ТОВ «Полінтерком» та ТОВ «Будбо», які мають обов'язкову силу для всіх третіх осіб.

Таким чином, викладені факти підтверджують те, що ФОП ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів господарювання з високим і навіть із середнім ступенем ризику, а тому включення ФОП ОСОБА_1 до плану-графіку проведення документальних перевірок щорічно не відповідає нормам чинного податкового законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо правомірності винесення наказу про проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1218,00 грн. (квитанція від 08.09.2015 № 24), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.08.2015 року № 855 щодо проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП «ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.