Постанова

від 01.12.2015 по справі 821/3357/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3357/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Корнієнко Я.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 18.06.2015 р. та № НОМЕР_2 від 18.06.2015 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.05.2015 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB "ТРЦ Фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податку контрагентами-постачальниками TOB "Хорост" (код 39263957), TOB "Молл Девелопмент" (код 37505800) за грудень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, яка зафіксована у акті від 29.05.2015 р. № 128/21-03-22-04/37541696.

За результатами перевірки ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.06.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 440843,00 грн. та № НОМЕР_2 від 18.06.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 88169,00 грн. і штрафних санкцій в розмірі 44084, 50 грн.

З даними рішеннями позивач не погоджується, вважає, що вони прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України та просить скасувати, з огляду на те, що у ТОВ "ТРЦ Фабрика" наявні належним чином оформлені первинні документи, зокрема акти виконаних робіт/наданих послуг, податкові накладні з вищевказаними контрагентами-постачальниками TOB "Хорост" та TOB "Молл Девелопмент", що є визначальною умовою виникнення у позивача права на формування витрат та податкового кредиту. Податкові накладні містять номенклатуру постачання товарів/послуг, що відповідає, зокрема, предмету договору оренди майна від 12.12.2014 р. Підтвердженням фактичного виконання договору від 16.03.2011 р. № 311 з надання ріелторських послуг по пошуку та ідентифікації потенційних орендарів торговельних приміщень є акт здачі- приймання виконаних робіт від 18.04.2014 р. № 14. Висновок відповідача щодо неспрямування вказаного договору на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише збільшення витрат та податкового кредиту, на думку позивача, є хибним, оскільки господарські операції з надання послуг з пошуку орендарів тривають у часі та їх здійснення та оформлення залежить від багатьох умов і обставин, в тому числі від таких, які не залежать від волі та бажання сторін договору. Так, ціна послуги залежить від місячної орендної плати за укладеним договором оренди, і така ціна за умовами конкретного договору оренди має залежність від торгової виручки, дата визначення такої виручки може визначатися в наступних періодах, коригуватися за домовленістю сторін та залежати від інших умов.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала. Суду пояснила, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем протягом грудня 2014 року відображено документування отриманих послуг (оренда новорічної ялинки) у ТОВ "Хорост". Дане підприємство, у свою чергу, не відображає придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників, тому, враховуючи відсутність такого придбання у контрагентів - постачальників на користь ТОВ "Хорост", відсутній і їх продаж в подальшому на користь контрагента - покупця ТОВ "ТРЦ Фабрика". До того ж, на думку представника ДПІ, у зв'язку із ненаданням ТОВ "Хорост" до контролюючого органу звітності щодо середньооблікової кількості працюючих на підприємстві, відомостей щодо залучених осіб до послуг з установки, монтажа та демонтажа майна, що орендується ТОВ "ТРЦ Фабрика", відсутності придбання даного товару від його контрагентів - постачальників, переданого в оренду позивачу, не можливо підтвердити реальність надання таких послуг. Крім того, вид послуг, який задокументовано ТОВ "ТРЦ Фабрика" у грудні 2014 року від ТОВ "Хорост" згідно податкової накладної від 16.12.2014 р. № 2 не відповідає виду послуг, які зазначені в договорі від 12.12.2014 р. та акті здачі- прийняття від 16.12.2014 р. Згідно з актом приймання - передачі виконаних контрагентом - постачальником ТОВ "Молл Девелопмент" ріелторських послуг для позивача з пошуку орендарів № 14 від 18.12.2014 р., договори з орендарями укладено з серпня по грудень 2013 року та з січня по квітень 2014 року, проте податкові накладні складено постачальником у грудні 2014 року та сплата за надані послуги здійнюваласьу цей період, що суперечить п.4.1 договору про надання ріелторських послуг, яким встановлено, що клієнт сплачує агентові винагороду в розмірі 80% місячної орендної плати , яка буде отримана останнім за кожен договір, укладений між клієнтом та орендарем, представленим агентом.

Відповідач вважає, що вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту. Так, у порушення ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було завищено податковий кредит за грудень 2014 року на загальну суму ПДВ 88168,52 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ "Хорост" у сумі 35000,00 грн. та з ТОВ "Молл Девелопмент" у розмірі 53168,52 грн. та усупереч пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1., п. 138.2., 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Розділу ІІІ Податкового кодексу України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 440842,60 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 440 843,00 грн. Допущені ТОВ "ТРЦ Фабрика" порушення слугували підставою для прийняття відповідачем оспорюваних рішень, тому представник ДПІ у задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини: 26.05.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонський області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB "ТРЦ Фабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податку контрагентами-постачальниками TOB "Хорост" (код 39263957), TOB "Молл Девелопмент" (код 37505800) за грудень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, яка оформлена актом від 29.05.2015 № 128/21-03-22-04/37541696.

Перевіркою виявлені порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у сумі 440 843,00 грн.

- ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за грудень 2014 року на загальну суму ПДВ 88168,52 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у грудні 2014року, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 88168,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено у акті перевірки, 12.12.2014 р. між TOB "ТРЦ Фабрика" та TOB "Хорост" укладено договір оренди № ДГ-040, згідно з яким орендодавець зобов'язується передати, а TOB "ТРЦ Фабрика" (орендар) зобов'язується прийняти в строкове платне користування (оренду) майно, а саме розкладну новорічну ялинку та новорічні прикраси з логотипом ТРЦ Фабрика. Метою оренди є установка ялинки в період новорічних свят на території (у приміщенні) TOB "ТРЦ Фабрика" для реклами торгово-розважального центру "Фабрика" за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18. За актом приймання - передачі від 15.12.2014 р. розкладну новорічну ялинку та новорічні прикраси передано орендарю. Позивачем, платіжним дорученням від 16.12.2014 р. № 569, сплачено договірну ціну в розмірі 210000,00 грн., в т.ч. ПДВ 35000,00 грн. Про факт виконання умов договору свідчить акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 16.12.2014 р. № ОУ-0000108 та фото-звіт із зображенням новорічної ялинки та новорічних прикрас з логотипом ТРЦ Фабрика, що відповідає умовам договору. За актом приймання - передачі (повернення) від 15.01.2015 р. орендарем повернуто майно (розкладну новорічну ялинку та новорічні прикраси з логотипом ТРЦ Фабрика) орендодавцеві.

16.03.2011 р. між TOB ТРЦ Фабрика" та TOB "Молл Девелопмент" укладено договір про надання ріелторських послуг за № 311, згідно з яким TOB "ТРЦ Фабрика" доручає, а TOB Молл Девелопмент" бере на себе зобов'язання з надання послуг, що полягають у пошуку та ідентифікації потенційних орендарів торговельних приміщень ТРЦ з метою укладання договорів оренди з позивачем.

15.08.2012 р. між вказаними сторонами укладено договір про внесення змін до попереднього договору, за яким пункт 5.2 визначено викласти у наступній редакції: "5.2.Термін дії договору становить п'ять років з моменту набуття чинності, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до цього договору, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше, з умови, що дію договору не буде припинено достроково або подовжено."

20.11.2014 р. TOB "ТРЦ Фабрика" та TOB "Молл Девелопмент" укладено додаткову угоду № 40 до договору про надання ріелторських послуг, в якій сторони погодили суму винагороди за надані послуги із зазначенням орендарів та дат укладення із ними договорів оренди. Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками.

На виконання умов договору від 16.03.2011 року №311 TOB "ТРЦ Фабрика" сплачено кошти на рахунок TOB "Молл Девелопмент". На підтвердження фактичного виконання надання послуг згідно умов договору підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 18.12.2014 року № 14.

Відповідач в акті перевірки прийшов до висновку, що вказані вище угоди із контрагентами - постачальниками TOB "Хорост" та TOB "Молл Девелопмент" не були направлені на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту, оскільки TOB "Хорост" не було відображено в Єдиному реєстрі податкових накладних придбання у контрагенів - постачальників новорічної ялинки, переданої в оренду позивачу, та не надано ДПІ звітності про середньооблікову кількість штатних працівників у грудні 2014 року (Форма № Д4) та відомостей щодо залучених осіб до послуг з установки, монтажа та демонтажа майна, що орендується ТОВ "ТРЦ Фабрика", а податкова накладна за передачу майна в оренду містить іншу номенклатуру. Договори з орендарями приміщень у ТРЦ укладено з серпня по грудень 2013 року та з січня по квітень 2014 року, проте податкові накладні складено TOB "Молл Девелопмент" у грудні 2014 року та сплата за надані послуги здійснювалась у грудні 2014 року. На думку ДПІ, на підставі вищезазначених порушень не можливо підтвердити факт надання послуг з оренди ялинки та ріелторських послуг та підтвердити приналежність задекларованих витрат по отриманню вказаних видів послуг.

Отже, підставою для складання висновків у акті перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у сумі 440843,00 грн. та завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на загальну суму ПДВ 88168,52 грн. слугували господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками позивача - TOB "Хорост" та TOB Молл Девелопмент".

11.06.2015 р. TOB "ТРЦ Фабрика" подано письмове заперечення проти складеного акту перевірки.

Листом від 17.06.2015 року №7150/10/21-03-22-04 висновки до акту перевірки залишені ДПІ у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонський області без змін.

За наслідками перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.06.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 440843,00 грн. та № НОМЕР_2 від 18.06.2015 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 88169,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 44084, 50 грн.

TOB "ТРЦ Фабрика" не погоджуючись із висновками акту від 29.05.2015 №128/21-03-22-04/37541696 та прийнятими рішеннями від 18.06.2015 №0001802200 та №0001812200, скористалось правом на їх оскарження у адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Державної фіскальної служби.

Рішенням ГУ ДФІ у Херсонській області від 12.08.2015 №1381/10/21-22-10-04-06 за результатами розгляду первинної скарги та рішенням ДФІ від 08.10.2015 №21339/6/99-99-10-01-01-25, акт перевірки від 29.05.2015 № 128/21-03-22-04/37541696 та ППР від 18.06.2015 №0001802200 та №0001812200 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з наступного: Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового Кодексу України (далі -ПКУ), відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно п. 201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Частинами 1.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 нього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі ст. 201 ПКУ (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня : плата (аванс).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наявність у суб'єкта господарської діяльності первинних документів на здійснення господарських операцій, які відповідають нормам чинного законодавства є передумовою для виникнення у нього права на формування витрат та податкового кредиту.

Вирішуючи спір щодо правомірності визначення TOB "ТРЦ Фабрика" суми податкового зобов'язання за платежами - податок на додану вартість та податок на прибуток за наслідками здійснення господарських операцій з TOB "Хорост", суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення господарських операцій позивача з даним контрагентом, зокрема, договором від 12.12.2014 року №ДГ-040, платіжним дорученням від 16.12.2014 № 569, актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) від 16.12.2014 року № ОУ-0000108, фото-звітом із зображенням новорічної ялинки та новорічних прикрас з логотипом ТРЦ Фабрика до акту від 16.12.2014 р., актами приймання - передачі від 15.12.2014 р. та від 15.01.2015 р., карткою рахунку: 631, податковою накладною від 16.12.2014 р. № 2. Ці документи, будучи первинними документами та підставою формування витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені у відповідності до приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88. Контролюючим органом не надано до суду належних доказів того, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

Отже, вказані вище докази спростовують твердження відповідача щодо відсутності продажу, надання (робіт, послуг) та непідтвердження факту надання послуг, а саме передачі позивачеві в оренду новорічної ялинки та новорічних прикрас з логотипом ТРЦ Фабрика на підставі того, що ТОВ "Хорост" не відображено придбання вказаного товару у контрагентів - постачальників.

Щодо складення податкової накладної від 16.12.2014 року №2 з іншою номенклатурою, суд зазначає наступне: TOB "Хорост" на підставі укладеного договору та здійсненого платежу видано TOB "ТРЦ Фабрика" податкову накладну від 16.12.2014 року № 2, що відповідає вимогам чинного законодавства. У вказаній накладній рядок "Номенклатура" заповнено, як "Оренда новорічної ялинки" без зазначення новорічних прикрас. Разом з тим, суд зауважує, що даний документ має в собі достатньо відомостей щодо ідентифікації учасників процесу передачі в оренду майна, відображає предмет договору та не може бути використаний як доказ на підтвердження відсутності здійснення операції між ТОВ "ТРЦ Фабрика" та ТОВ "Хорост".

У ході дослідження судом наявних у справі доказів щодо здійснення позивачем господарських операцій з TOB "Молл Девелопмент", суд звертає увагу на те, що 20.11.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду за № 40, яка набрала чинності з 20.11.2014 р. та є невід'ємною частиною договору про надання ріелторських послуг від 16.03.2011 р. № 311, в якій ТОВ "ТРЦ Фабрика" та TOB "Молл Девелопмент" дістали остаточної згоди щодо суми винагороди контрагента. Виконання умов договору відбувалось в межах строку, визначеного договором від 15.08.2012 р. про внесення змін до договору про надання ріелторських послуг від 16.03.2011 р. № 311. На завершення неналежним чином виконаних договірних зобов'язань, сторони склали акт приймання - передачі виконаних послуг за № 14 від 18.12.2014 р. На першому етапі сума винагороди розрахована, виходячи із вартості послуг за один місяць оренди відповідно до договорів, укладених між позивачем та орендарями та дорівнює 379011,09 грн.(ПДВ 20% - 63168,52 грн.). Про здійснення операції свідчать також копії належним чином оформлених податкових накладних від 03.12.2014 р.№2, від 18.12.2014 р. №3, платіжних доручень від 03.12.2014 р. № 487, від 16.12.2014 р. № 577, від 18.12.2014 р. № 584, картки рахунку:631 з контрагентом TOB "Молл Девелопмент".

Суд погоджується з позивачем, що господарські операції з надання послуг з пошуку орендарів тривають у часі та їх здійснення залежить від багатьох умов і обставин. Відтак, ціна послуги у конкретному випадку залежить від місячної орендної плати за укладеним договором оренди, на яку може впливати розмір торгової виручки, дата визначення такої виручки може визначатися в наступних періодах та коригуватися за домовленістю сторін.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем при складанні первинних документів дотримано вимоги частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним позивачем право на формування податкового кредиту та витрат у 2014 році по господарським операціям з TOB "Хорост" та TOB "Молл Девелопмент" та приходить до висновку, що твердження ДПІ про непідтвердження реальності господарських операцій позивача із контрагентами - постачальниками та викладені в акті перевірки висновки стосовно завищення податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Позивач, як замовник послуг, не несе відповідальності у разі порушення продавцем послуг, зокрема, ТОВ "Хорост" порядку заповнення податкової накладної, порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з контрагентами - постачальниками на придбання товару та подання до контролюючого органу звітності про середньооблікову кількість штатних працівників за Формою № Д4 та відомостей щодо залучених осіб до виконання послуг.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, ДПІ, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За приписами ч.1. ч.2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відтак, неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента. Аналогічні положення містяться й у Конституції України.

За викладених обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати належать до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 18.06.2015 р. №0001802200 та № НОМЕР_2, прийнятих на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (ідентифікаційний код 37541696) від 29.05.2015 р. № 128/21-03-22-04/37541696.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (ідентифікаційний код 37541696) судові витрати в сумі 8596 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 грудня 2015 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.1