Рішення

від 30.11.2015 по справі 910/24734/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015Справа №910/24734/15 За позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»

про визнання недійсним договору факторингу № 01 від 26.12.2014р.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Войцехівський О.В. (за дов.)

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Руденко А.О. (за дов.)

В судовому засіданні 30.11.2015р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз» (надалі ТОВ «Компанія «Райз», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору факторингу № 01 від 26.12.2014р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волари Експорт» (надалі ТОВ «Волари Експорт», відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідач-2).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач є правонаступником ПрАТ «Підгороднянський елеватор», договір факторингу № 01 від 26.12.2014р. є недійсним відповідно до ст.ст.203 ч.1, ч.2, 215, 1079 ЦК України, оскільки не містить посилань на будь-які дозвільні документи, які б надавали право ТОВ «Кредитні Ініціативи» здійснювати факторингову діяльність, ТОВ «Кредитні Ініціативи» не надало позивачу таких документів на підтвердження власних вимог по договору поворотної фінансової допомоги, відповідно позивач має всі підстави вважати, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» не має права здійснювати факторингову діяльність. У відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» відсутня ліцензія на здійснення діяльності з факторингу. Відповідачі не надали позивачу документи, що підтверджують повноваження представників сторін на підписання договору факторингу, вищим органом управління товариств повноважень їм не було надано, тому відповідачі не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності. Позивачеві не направлено повідомлення про укладання договору факторингу, не надано документи на підтвердження правових підстав вимог відповідача-2, не надано належних доказів правосуб»єктності відповідача-2, не надано доказів здійснення розрахунків за договором факторингу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24734/15, розгляд справи призначено 30.09.2015.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 30.09.2015 позивач подав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та клопотання про витребування доказів та надав письмові пояснення.

Клопотання позивача про здійснення технічної фіксації задоволено, на підставі ст. 81-1 ГПК України в судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 18.09.2015 про порушення провадження у справі не виконав, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення №01030 3591168 9.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 18.09.2015 про порушення провадження у справі не виконав, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відомостей про отримання ним ухвали суду від 18.09.2015 про порушення провадження у справі, немає.

У письмових поясненнях, наданих до суду 30.09.2015р. (зареєстровані за вхідним суду № 06-20/32708/15) позивач просить врахувати їх зміст при вирішенні спору, стверджуючи, зокрема наступне:

- сторонами не визначено предмет договору та обсяг, розмір права грошової вимоги, оскільки спірний договір містить визначення «Права вимоги», що передається, яке за своїм змістом суперечить ст. 1077 та 1078 ЦК України, а додаток № 1 до договору факторингу № 01 від 03.12.2014 року не є частиною спірного договору та не породжує прав за договором факторингу № 01 від 26.12.2014 року укладеного між відповідачами; додаток №1 до договору факторингу від 03.12.2014 року та не містить посилання на спірний договір факторингу, оскільки спірний договір датований 26.12.2014 року, в додатку посилання на договір про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-01з від 26.03.2013 року, а договір фінансової допомоги фактично містить інші реквізити №26/03-02з від 26.03.2013р., тобто додаток до спірного договору не було укладено, без наявності додатка №1 не визначені істотні умови спірного договору, його предмет. В спірному договору в порушення ст..1077 ЦК України відступається крім грошової вимоги, будь-які інші вимоги, що існують на момент укладання цього договору;

- у відповідача-2 відсутня ліцензія на здійснення відповідних фінансових операцій;

- умови спірного договору (п. 3.2) не відповідають змісту факторингу за ст. 1077 та ст. 1081 ЦК України, якими встановлено обов'язок фактора у будь-якому разі передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) та відсутність відповідальності клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги.

Клопотання позивача про витребування у відповідачів документів задоволено частково, витребувано для огляду оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-01з від 26.03.2013, а у разі відсутності такого договору надати письмові пояснення та оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-02 з від 26.03.2013.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 02.11.2015, в зв'язку з неявкою представників відповідачів та необхідністю витребування доказів.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 29.10.2015 позивач подав письмові пояснення по справі, в яких повідомив про те, що фактично він дізнався про укладання договору факторингу після ознайомлення з господарською справою №915/860/15, що розглядається в господарському суді міста Києва. До письмових пояснень додані копія заяви про надання справи №915/860/15 для ознайомлення.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 02.11.2015 відповідач-2 подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, долучивши їх до вказаного клопотання.

В судовому засіданні 02.11.2015 за клопотанням позивача, на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 30.09.2015 про відкладення розгляду справи не виконав, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення №01030 3591308 8.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 30.09.2015 про відкладення розгляду справи не виконав, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення №01030 3591309 6. Через канцелярію суду відповідачем-2 подані копії документів: картки рахунку, договору факторингу з дощдатками, договір про надання фінансової допомоги №26,03-02з, балансової довідки про заборгованість, лист ТОВ «Волари Експорт» на адресу ПрАТ «Підгороднянський елеватор» з доказами надсилання, квитанцію №1-659К, виписку по рахунку ТОВ «Волари Експорт». Подані документи засвідчені представником відповідача-2 - Василенко О.А., однак довіреність, що підтверджує повноваження зазначеного представника суду не надана. За таких обставин подані документи не відповідають вимогам ст.ст.34, 36 ГПК України.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та неявкою представників відповідачів суд відклав розгляд справи на 11.11.2015.

Позивачем подано клопотання про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами та одночасно подано клопотання про відкликання клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозапису в судовому засіданні 11.11.2015.

В зв'язку з клопотанням позивача фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 02.11.2015 про відкладення розгляду справи не виконав, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином.

11.11.2015 у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Судом задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору, ухвалою суду від 11.11.2015 розгляд спору продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.11.2015.

В судовому засіданні 23.11.2015 за клопотанням позивача, на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача подав письмові пояснення від 09.11.2015 року в яких повідомив, що ПАТ «Компанія «Райз» є правонаступником ПрАТ «Підгороднянський елеватор», та надав суду докази правонаступництва, а також повідомив, що договір фінансової допомоги №26/03-02з від 25.03.2013 року йому не був переданий, тому йому невідомо існує чи ні заборгованість за зазначеним договором.

Представник позивача подав пояснення від 23.11.2015 рок щодо ліцензування діяльності надання фінансових послуг, та вказав про порушення ТОВ «Кредитні ініціативи» порядку ліцензування під час укладання оспорюваного договору факторингу та його недійсність, як укладеного без ліцензії.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 11.11.2015 про відкладення розгляду справи не виконав, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення №01030 3591558 7.

Представником відповідача-2 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, для можливості ознайомитись з матеріалами справи та належним чином підготуватись до судового засідання.

Представник позивача при вирішенні вище вказаного клопотання щодо відкладення розгляду справи заперечував та поклався на розсуд суду.

Суд задовольнив клопотання відповідача-2, в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів. Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 30.11.2015.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 30.11.2015 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 30.11.2015 за клопотанням позивача, на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідачем-2 подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнано, в судових засіданнях представник заперечував проти доводів позивача, посилаючись на правомірність укладення спірного договору при дотриманні встановлених законодавством вимог.

Відповідачем подані до матеріалів справи витребувані судом документи, копію статуту ТОВ «Кредитні ініціативи», наказу №11/02/14 від 11.11.2014р. про прийняття на роботу, свідоцтва про реєстрацію фінустанови та додатку до нього, квитанції №1-659К. Оригінали оглянуті в судовому засіданні. Також відповідачем надана копія листа вих.. №01,01-01 від 05.01.2015р. ТОВ «Волари експорт».

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2014р. між ТОВ «Волари Експорт» (клієнт) та ТОВ «Кредитні Ініціативи» (фактор) укладено договір факторингу № 01 за предметом якого згідно п. 2.1, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язувався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язувався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника за основним договором в розмірі та на умовах передбачених цим договором.

Договір факторингу підписаний директором ТОВ «Волари експорт» Гордейчуком Ю.А. та директором ТОВ «Кредитні ініціативи» Конько А.О.

«Боржником» за умовами договору є особа, зазначена в Додатку №1 до договору, право грошової вимоги до якої відступається, «основний договір» - договір, зазначений в додатку №1, «права грошової вимоги» - право (права) грошової вимоги за Основним договором, що відступається клієнтом фактору на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов»язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов»язується відступити факторові свої права грошової вимоги до Боржника за основним договором.

Згідно з п.п 2.2., 2.3. договору факторингу, опис, характеристики, обсяг та розмір прав вимоги до боржників за основними договорами, що відступаються відповідно до умов цього договору в додатку №1 до цього договору. Права вимоги є відступленими фактору в день підписання договору.

Пунктом 3.1. договору факторингу передбачена загальна сума грошових вимог, що відступаються - 1905000 грн. Відповідно до п.3.3. договору клієнт сплачує фактору плату (комісійну винагороду) в розмірі 100 грн. в строк до 10.01.2015 року. Пунктом 3.2. визначений обов»язок фактора передати в розпорядження клієнту 1000 грн., не пізніше 3 робочого дня, наступного за днем отримання від боржника суми (її частини) його заборгованості за основним договором.

За умовами п.п.4.1.1, 4.4.1, 4.4.3 договору факторингу фактор та клієнт складають акт приймання-передачі документів, що свідчать про право вимоги та фактор зобов»язаний повідомити боржника про відступлення прав на користь фактора (лист вих.№01/01-01 від 05.01.2015 ТОВ «Волари Експорт» на адресу ПрАТ «Підгороднянський елеватор» про відступлення права вимоги за договором №26/02-02з від 26.03.2013 року.)

За умовами договору про надання поворотної фінансової допомоги №26/03-02з від 26.03.2013 року, укладеного між ТОВ «Волари Експорт» (сторона -1) та ПрАТ «Підгорнянський елеватор» (сторона-1) сторона 1 надає стороні 2 фінансову допомогу на безпроцентній основі на суму 6000000 (шість мільйонів) грн. 00 коп. на поповнення обігових коштів.

Згідно додатку 1, який наданий в копії до матеріалів справи як позивачем, так і відповідачем-2, в порядку та на умовах, визначених договором факторингу відступаються наступні права вимоги:

1. Права вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03-02з від 26 березня 2013 року (надалі - Основний договір), укладений між Клієнтом та Приватним акціонерним товариством «Підгорнянський елеватор», код ЄДРПОУ: 00955058 (надалі - Боржник», а саме:

- право вимоги повернення фінансової допомоги в сумі 1 905 350, 00 гривень;

- право вимоги сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором;

- інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі Основного договору;

- інші будь-які права вимоги до боржника за Основним договором, що існують на момент укладення цього договору та/або виникнуть в майбутньому відповідно до умов Основного договору.

Квітанція №1-659К від 20.01.2015 на суму 100 грн. підтверджує сплату комісійної винагороди ТОВ «Волари Експорт» згідно договору факторингу №1 від 26.12.2014 року.

Згідно передавального акту Приватного акціонерного товариства "Підгороднянський елеватор" Публічному акціонерному товариству "Компанія Райз" від 07.07.2014 позачерговими Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз" прийнято рішення про затвердження, схваленого Наглядовою радою передавального акту Приватного акціонерного товариства "Підгороднянський елеватор", що припиняється шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз", станом на 30.06.2014, складеного комісією з припинення на підставі балансу станом на 30.06.2014, підтвердженого Незалежним аудитором та затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Підгороднянський елеватор", які відбулись 07.07.2014. Приватне акціонерне товариство «Підгорнянський елеватор» згідно Балансу станом на 30 червня 2014 року передав, а єдиний правонаступник - ПАТ «Компанія «райз» прийняв на себе всі права та зобов»язання ПрАТ «Підгорнянський елеватор», включаючи всіх без виключення: всіх кредиторів, боржників, зобов»язання, які оспорюють ся сторонами, активи, в повному обсязі, на суму 19375 тисяч гривень, пасиви, в повному обсязі на суму 19375 тисяч гривень, в тому числі статутний капітал на суму 382000 гривень, рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, цінні папери та інше.

Вказаний акт підписаний головою Комісії з припинення ПрАТ «Підгорнянський елеватор» Мусієнко Л.П., членами комісії Осіннім О.А., Перегуда А.М., головою зборів Тігієвою Ф.Е., генеральним директором ПАТ «Компанія «Райз» Голубовським Л.З., та Головою зборів Ковтюк Г.І., та скріплений печатками Приватного акціонерного товариства "Підгороднянський елеватор" та Публічного акціонерного товариства "Компанія Райз".

Згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне акціонерне товариство «Підгорнянський елеватор» (ідентифікаційний код 00955058) припинено за рішенням засновників 18.11.2014 року, правонаступником є публічне акціонерне товариство «Компанія «РАЙЗ» (код ідентифікаційний 13980201).

Твердження позивача про те, що додаток 1 не містить посилання на спірний договір факторингу (у преамбулі додатку зазначено «ДОДАТОК 1 ДО ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 01 ВІД «03» ГРУДНЯ 2014 РОКУ»), а в «Переліку договорів, що свідчать про права вимоги» у вказаному додатку зазначено «Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03-01з від 26 березня 2013 року», не свідчать, що вказаний додаток не є частиною спірного договору та не породжує прав за договором факторингу № 01 від 26.12.2014р., оскільки в даному випадку мають місце помилки у тексті документу, що спростовується іншими матеріалами справи, які судом оцінюються в сукупності.

Очевидність допущення описок у додатку 1 підтверджена наданими до справи актами прийому-передачі від 26.12.2014р., за яким фактору передано оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03-02з від 26 березня 2013 року, окрім того, саме про вказаний договір за № 26/03-02з від 26 березня 2013 року, тобто з правильними реквізитами зазначено у тексті додатку у п. 1, а проставлення на кожній сторінці договору та на всіх його додатках вгорі відповідного посилання на договір факторингу № 01 від 26.12.2014р. свідчить, що додаток 1 складений саме по цьому договору факторингу, однак помилково в преамбулі вказано іншу дату договору (замість 26 грудня - 03 грудня).

Відхиляються, як такі, що спростовуються матеріалами справи доводи позивача щодо відсутності у відповідача-2 права на укладення договору факторингу, оскільки ТОВ «Кредитні Ініціативи» є фінансовою компанією і має право надавати фінансові послуги такі як факторинг, в матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи виданого державною комісією з регулюванням ринків фінансових послуг України від 15.09.2011 року реєстраційний номер 13102248, серія та номер свідоцтва ФК №214 та додаток до свідоцтва №214 від 18.09.2008 року серія ФК (дата прийняття та номер рішення про видачу додатка - ропорядження Комісії від 18.09.2008 р., №1121), відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» має право здійснювати наступні види фінансових послуг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: фінансовий лізинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів; надання поручительств; надання гарантій; факторинг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених нею випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, забезпечує ведення загальнодоступної інформаційної бази даних про фінансові установи та визначає перелік і вимоги до документів, що подаються для внесення інформації до зазначених реєстрів та бази даних.

Положення про Державний реєстр фінансових установ затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003р. № 41, згідно розділу ХІХ Положення «Порядок користування інформацією з Реєстру» (п.1, п.3) інформація, що міститься в Єдиному державному реєстрі, є відкритою і загальнодоступною, за винятком персональних даних; юридичні і фізичні особи можуть одержати інформацію з Реєстру шляхом звернення до Нацкомфінпослуг або безпосереднього доступу до інформації, розміщеної на офіційному сайті Нацкомфіпослуг.

Таким чином, інформація щодо дати реєстрації фінансової установи, видачі свідоцтва, його номеру, серії та інша, може бути перевірена, як позивачем, так і судом, в реєстрі, доступ до якого здійснюється через офіційний веб-сайт Держфінпослуг www.kis.nfp.gov.ua .

Витягом з вказаного реєстру (роздрукований судом та долучений до матеріалів справи) підтверджено реєстрацію відомостей про видачу свідоцтва серії А01 № 543642 та включення ТОВ «Кредитні Ініціативи» до реєстру фінансових установ з правом здійснювати наступні види фінансових послуг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства: надання фінансовою компанією факторингу, надання поручительств, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання фінансовою компанією гарантій, надання послуг з фінансового лізингу.

Ліцензування діяльності фінансових установ є предметом регулювання розділу VI Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», обов'язковість ліцензування визначено ст. 34 закону для: - страхової діяльності; - діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; - надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; - діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Діяльність у сфері факторингу не потребує ліцензії на даний вид діяльності, у зв'язку з чим посилання позивача на ст. 227 ЦК України в частині наявності підстав для визнання недійсним правочину вчиненого юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії) судом відхиляються.

Виходячи із встановлених обставин, матеріалами справи належним чином підтверджено, а позивачем не спростовано, те що ТОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою компанією, яка має право здійснювати факторингові операції.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України…

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Твердження позивача про ненадання позивачеві підтвердження повноважень представників юридичних осіб, якими укладено спірний договір факторингу не свідчать про недійсність оспорюваного правочину, оскільки чинне законодавство не зобов'язує сторін договору факторингу надавати боржнику підтвердження повноважень представників, які підписали договір. Крім того відповідачем 2 наданий до матеріалів справи Статут ТОВ «Кредитні ініціативи» в редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ «Кредитні ініціативи» протоколо №10 від 09.08.2011 (дата реєстрації 18.08.2011), наказ (розпорядження) №11/02/14 від 11.02.2014 року про прийняття на роботу Конько Андрія Олеговича на посаду директора в 11.02.2014 року, що підтверджують повноваження посадової особи - директора ТОВ «Кредитні ініціативи» на підписання договору Факторингу станом на 26.12.2014 року. Крім того згідно з відомостями з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.12.2014 року директором ТОВ «Кредитні ініціативи» (код 3532653) - є Конько Андрій Олегович, директором ТОВ «Волари експорт» (код 31408390) - керівник Гордейчук Юрій Антонович.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. N 755-ІУ у переліку відомостей, які повинні бути внесені в Єдиний державний реєстр щодо юридичної особи є, зокрема, дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Згідно з ч. 1 статті 17 цього Закону відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору, до Єдиного державного реєстру також включаються відомості щодо ліцензування видів господарської діяльності згідно із Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», що становлять його складову.

Статтею 16 Закону визначається, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Волари Експорт» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» відсутні відомості про обмеження повноважень керівників цих товариств, а обставини щодо підписання договорів факторингу між відповідачами, зокрема від імені ТОВ «Волари Експорт» - директором Гордейчуком Юрієм Антоновичем, а від імені ТОВ «Кредитні ініціативи» - директором Коньком Андрієм Олеговичем, які діяли на підставі статутів неодноразово були предметом дослідження в судовому порядку при розгляді справ з аналогічними вимогами, як в Господарському суді міста Києва, так і в Господарському суді Київської області, відповідні судові рішення доступні для ознайомлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Посилання позивача на те, що пунктом 11.4 договору про надання поворотної фінансової допомоги № 26/03-02з від 26 березня 2013 року, право вимоги за яким передано за оспорюваним договором факторингу № 01 від 26.12.2014р., встановлено необхідність письмового погодження іншої сторони на відступлення права вимоги та (або) переведення боргу, не може бути підставою для визнання останнього недійсним в силу прямої норми ст. 1081 ЦК України, згідно з якою договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ч. 1 ст. 1080 Цивільного кодексу України).

Відхиляються судом, також доводи позивача про суперечність умов договору факторингу (п. 3.2) вимогам ст.ст. 1077, 1081 ЦК України, такі не свідчать про недійсність укладеного договору виходячи з наступного.

Пунктом 3.1. договору факторингу № 01 від 26.12.2014р. передбачено, що загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного договору становить 1 905 350 грн..

Згідно п. 3.2 договору фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту шляхом перерахування на рахунок клієнта, зазначений в п. 12.1. цього договору, грошові кошти в загальній сумі 1000 грн. в строки, передбачені в наступному абзаці цього пункту, за умови отримання фактором від боржника повної суми (її частини) його заборгованості за основним договором (в тому числі в результаті проведення претензійно-позовної роботи та/або примусового стягнення).

Не пізніше третього робочого дня, наступного за днем отримання фактором від боржника суми (її частини) його заборгованості за основним договором (в тому числі в результаті проведення претензійно-позовної роботи та/або примусового стягнення), фактор перераховує клієнту отриману суму від боржника за основним договором, при цьому, загальна сума всіх грошових коштів, що будуть перераховані фактором на користь клієнта за цим договором не повинна перевищувати 1 000 гривень.

Наведені умови договору передбачають сплату фактором грошових коштів за договором факторингу по факту отримання коштів від боржника, тобто встановлюють порядок розрахунків між сторонами.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, законодавством передбачено як можливість пов'язати передання права грошової вимоги з певною подією, так і можливість виникнення такої вимоги в майбутньому.

З договору факторингу, згідно положень ст. 1077 ЦК України виникають правовідносини пов'язані з предметом договору (фінансування під відступлення права грошової вимоги), зобов'язання фактора надати фінансування та зобов'язання клієнта передати фактору право грошової вимоги до третьої особи, тобто істотною умовою є саме домовленість про надання фінансування в обмін на право грошової вимоги.

Поняття факторингу, як фінансування під відступлення права грошової вимоги, визначається також Законами України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 49), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (ст. 4), які є спеціальними законами, що регулюють правовідносини з надання фінансових послуг, у тому числі фінансування під відступлення права вимоги.

У п. 2.1 договору факторингу укладеного 26.12.2014р. між ТОВ «Волари Експорт» та ТОВ «Кредитні ініціативи» визначено предмет договору який повністю відповідає вимогам ст. 1077 ЦК України та містить найменування фінансової операції (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (п. 6 ч. 1 ст. 6 закону) погоджені у розділі 3 договору (п. 3.1., 3.2.).

За визначенням фінансової послуги наданої в законі (п. 4 ст. 1), до якої віднесено факторинг (п. 11, ч. 1 ст. 4) операції з фінансовими активами можуть здійснюватися в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб.

Визначення сторонами договору факторингу умов і порядку передачі грошових коштів, у тому числі і на умовах, згідно з якими фінансування відбуватиметься з коштів, отриманих від третіх осіб (боржника клієнта за відступленими грошовими вимогами) не суперечить положенням ст. 1077 ЦК України; це прямо не заборонено законом і може розцінюватися як джерело коштів фактора для забезпечення фінансування клієнта.

Частиною 3 ст. 1081 ЦК України встановлено, що клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Наведені положення передбачають можливість встановлення сторонами договору факторингу інших умов; тобто вказані умови є предметом домовленості сторін, відповідно погодження у договорі порядку фінансування клієнта не встановлює відповідальності клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, а обов'язковість передачі клієнтом саме дійсної вимоги є обов'язковою умовою договору факторингу спрямованою на захист інтересів фактора.

Згідно з п. 6.3. договору факторингу, відповідно до умов цього договору фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права. Фактор набуває права грошової вимоги на всі суми, які він одержить від боржника на виконання грошової вимоги.

В даному випадку, надаючи фінансову послугу, фактором здійснюється фінансування клієнта за рахунок коштів отриманих фактором (тобто належних фактору) при наданні послуг пов'язаних із грошовою вимогою, право якої відступлено, що не свідчить про встановлення сторонами відповідальності клієнта за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, відповідно не суперечить положенням ст. 1077, 1081 ЦК України.

Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору факторингу № 01 від 26.12.2014р., укладеного між ТОВ «Волари Експорт» та ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволенню не підлягають в повному обсязі, оскільки, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним з тих підстав про які зазначає позивач.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.12.2015

Суддя І.В. Усатенко