Ухвала

від 07.10.2015 по справі 478/297/15-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/297/15-ц Провадження №2-з/478/15/2015

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

07.10.2015 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ «Агропром-Синтез» Казанківського району про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та моральної шкоди в якому посилаючись на те, що відповідач з 2011 року систематично не виконував умови договору від 07.10.2011 року щодо сплати орендної плати в строки визначені цим договором, просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 07.10.2011 року між ОСОБА_2 та ФГ «Агропром-Синтез», зареєстрований у відділі Держкомзему в Казанківському районі за №482360004000709 від 20.04.2012 року, стягнути з відповідача за весь період дії договору орендну плату в розмірі 29786 грн. 28 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1 у поданій до суду належним чином оформленій заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти в межах суми позовних вимог в розмірі 29786 грн. 28 коп., що належать фермерському господарству «Агропром-Синтез», забезпечивши заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду .

Дослідивши матеріали справи, суд приходе такого висновку.

Порушуючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та рахунок відповідача в межах суми позовних вимог, позивач посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31.05.2011 року № 4-рп/2011 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України" ) інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

За змістом ст. ст. 151-153 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

Процесуальним законом визначено обов'язок заявника обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В матеріалах справах відсутні будь-які докази того, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, тоді як відповідач - фермерське господарство «Агропром-Синтез» є постійно діючим підприємством, яке виконує свої функції відповідно до Статуту.

Враховуючи вказані положення ЦПК України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки суд вважає, що даний захід є неналежним способом забезпечення позову та відповідний захід може спричинити шкоду відповідачу.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

В задоволенні заявипозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ,- відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя