Рішення

від 26.10.2015 по справі 478/297/15-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/297/15-ц

пров. №2/478/124/2015

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

26.10.2015 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства «Агропром-Синтез» Казанківського району Миколаївської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

25.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Агропром-Синтез» (далі ФГ «Агропром-Синтез»), в якому зазначив, що відповідно до Державного акту серії Р4 №098809 від 26.12.2001 року його мати - ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 6,24 га, яку на підставі договору оренди від 07.10.2011 року, зареєстрованого 20.04.2012 року у відділі Держкомзему в Казанківському районі за № 48236000709, передала в користування ФГ «Агропром-Синтез» строком на п'ять років.

З 2011 року і до дня смерті матері, що мала місце 02.12.2013 року, відповідач не сплачував їй орендну плату. Орендна плата за користування землею не сплачувалася відповідачем і після смерті матері. Розмір орендної плати за період 2011 -2014 років з урахуванням пені та індексу інфляції складає 29786,28 грн. (орендна плата - 19424 грн., пеня - 5860,80 грн., інфляція - 4501,48 грн.).

Протиправною поведінкою відповідача, який позбавив його можливості реалізувати своє право на розпорядження належною йому на праві власності земельною ділянкою та отримувати від неї прибуток, йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 5000 грн.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди землі позивач просив розірвати спірний договір, стягнути з відповідача на його користь орендну плату за період 2011 -2014 років з урахуванням пені та індексу інфляції в сумі 29786,28 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також судові витрати.

Згодом позивач ОСОБА_1 заявою від 19.10.2015 року з посиланням на доручення від сина ОСОБА_5 уточнив розрахунки за позовом і просив розірвати спірний договір, стягнути з відповідача на користь його сина ОСОБА_5 орендну плату за період з 2011 року по 2015 рік включно з урахуванням пені та індексу інфляції в сумі 51090,04 грн. та стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені (уточнені) вимоги і просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнав і пояснив, що 07.10.2011 року між ФГ «Агропром-Синтез» та власником земельної ділянки ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,24 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Казанківського району, строком на 5 років, який було зареєстровано 20.04.2012 року у відділі Держкомзему в Казанківському районі. У травні 2012 року орендодавцю ОСОБА_4 було виплачено орендну плату в розмірі 4992 грн., а орендну плату за 2013 рік їй не було сплачено у зв'язку з її смертю, що мала місце 02.12.2013 року. Жоден із ймовірних спадкоємців після смерті спадкодавця ОСОБА_4 не надавав відповідачу відповідних документів про успадкування орендованої земельної ділянки, тому орендна плата за використання землі у 2013-2014 роках відповідачем нараховувалася, але не сплачувалася. При розгляді справи було з'ясовано, що 14.08.2015 року онук спадкодавця ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за яким успадкував орендовану земельну ділянку і відповідно набув права та обов'язки орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 07.10.2011 року, тому саме йому, як власнику земельної ділянки, належить право вимоги на одержання плати за користування нею та вимоги про розірвання спірного договору. Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець ОСОБА_5 з такими вимогами до відповідача не звертався, як не звертався він за захистом своїх порушених прав і до суду. Враховуючи те, що син спадкодавця ОСОБА_1 вважається таким, що не прийняв спадщину, йому не належить право вимоги за пред'явленим позовом, тобто він є неналежним позивачем, оскільки його права та інтереси не порушені, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, опитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Матеріалами справи встановлено, що 07.10.2011 року між ФГ «Агропром-Синтез» та громадянкою ОСОБА_4, яка в силу Державного акту про право приватної власності на землю серії Р4 №098809 від 26.12.2001 року, являлася власником земельної ділянки, площею 6,24 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Казанківського району, була досягнута домовленість про передачу належної їй земельної ділянки в оренду строком на 5 років. Ця домовленість реалізована правочином (договором) з додержанням визначеної законом письмової форми, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Казанківському районі 20.04.2012 року за №482360004000709, тому є укладеним з моменту його державної реєстрації (а.с.7, 9).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №550382 від 06.12.2013 року ОСОБА_4 померла 06.12.2013 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у віці 80 років (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку успадкував спадкоємець ОСОБА_5, який отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.08.2015 року, посвідчене приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 за р/№718, і згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.08.2015 року останній набув право власності на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 4823684800:06:000:0412 (а.с.123-126).

Успадкувавши земельну ділянку спадкоємець ОСОБА_5 успадкував права та обов'язки орендодавця ОСОБА_4, визначені договором оренди земельної ділянки від 07.10.2011 року, які не припинилися внаслідок її смерті, тому саме спадкоємцю ОСОБА_5, як законному власнику земельної ділянки належить право вимоги із одержання плати за користування нею та припинення дії спірного договору шляхом його розірвання у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених вищезазначеним договором.

Спадкоємець ОСОБА_1, який пред'явив даний позов, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_4 і протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, тому в силу положень ст.ст.1268, 1269, 1272 ЦК України останній вважається таким, що не прийняв спадщину.

Отже, ОСОБА_1 не належить право вимоги за пред'явленим позовом, тобто він є неналежним позивачем, оскільки його права та інтереси не порушені.

Спадкоємець ОСОБА_5, якому належить право вимоги з виконання умов спірного договору, до суду за захистом своїх порушених цивільних прав не звертався, але в разі потреби не позбавлений такої можливості.

На час звернення до суду з даним позовом (25.02.2015 року) ОСОБА_1 не являвся представником свого сина ОСОБА_5, оскільки повноваження на представництво його інтересів він отримав лише 27.04.2015 року при отриманні довіреності (а.с.127), тому посилання позивача на цю довіреність як на підставу пред'явлених вимог в інтересах ОСОБА_5 є помилковими.

За таких обставин коли в судовому засіданні не встановлено порушень законних прав чи інтересів ОСОБА_1 пов'язаних з виконанням умов спірного договору оренди земельної ділянки від 07.10.2011 року, потреби в захисті цих прав чи інтересів згідно до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України, він не потребує, тому суд відмовляє в задоволенні заявлених ним вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства «Агропром-Синтез» Казанківського району Миколаївської області про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та моральної шкоди, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя