Постанова

від 30.11.2015 по справі 909/16/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 909/16/13-г

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 (головуючий суддя Орищин Г.В., судді Бойко С.М., Галушко Н.А.) та рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2015 (головуючий суддя Булка В.І., судді Гриц Ю.І., Скапровська А.В.) у справі№ 909/16/13-г Господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" доПриватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" простягнення заборгованості за лізинговими платежами, розірвання договору та витребування майна, за участю представників: позивачаДудар Є.В., відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015, позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" на користь позивача 321.707,62 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 55.172,96 грн. пені, 4.654,48 грн. 3 % річних та 9.776,70 грн. судового збору; розірвано договір фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.2008, який був укладений між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ПП "Галнафтогазмонтаж". В частині витребування у ПП "Галнафтогазмонтаж" бульдозера Caterpillar, модель D5N, серійний номер САТ00D5NCCFH00452, вартістю 1.019.790,77 грн., провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду в частині задоволення позову скасувати, а справу в цій частині передати до місцевого суду на новий розгляд.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій у вказаній частині було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 189 ГК України, ст.ст. 14, 525, 632 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 33, 82, 84 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було надано належної оцінки тому, що позивач в односторонньому порядку здійснив збільшення ціни предмету лізингу, в той час як лізингодавець (позивач) не мав права отримувати вигоду від валютних операцій.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2008 між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ПП "Галнафтогазмонтаж" було укладено договір фінансового лізингу № UA28L-08-01, відповідно до умов якого лізингодавець (ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна") зобов'язався придбати у продавця (ТОВ "Цеппелін Україна", п. 3.4 договору) у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до даного договору, і надати його лізингоодержувачу (ПП "Галнафтогазмонтаж") в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами (п. п. 1.1, 1.2 розділу 2 договору).

Пунктом 3.2 договору сторонами встановлено, що вартість предмета лізингу становить: без ПДВ 175.232,50 доларів США, ПДВ 35.046,50 доларів США, разом з ПДВ 210.279,00 доларів США. Вартість предмета лізингу на день укладення угоди в національній валюті України за курсом Національного банку України становить: без ПДВ 849.825,64 грн., ПДВ 169.965, 13 грн., разом з ПДВ 1.019.790,77 грн.

На виконання умов договору фінансового лізингу № UA28L-08-01 позивачем передано в користування відповідачу майно, що є предметом лізингу - бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NCCFH00452, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання № 52 від 24.07.2008, який підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних зауважень та застережень.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна сума лізингових платежів за договором становить: без ПДВ 181.452, 56 доларів США, ПДВ 28.037,20 доларів США, разом з ПДВ 209.489,76 доларів США. Оплата загальної суми лізингових платежів здійснюється шляхом відшкодування частини вартості предмета лізингу (основного боргу лізингоодержувача), процентів, комісійної винагороди.

Лізиногоодержувач сплачує всі платежі, зазначені в цьому договорі, за курсом долара США на дату платежу у національній валюті (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.6 договору лізингоодержувач проводить сплату частини загальної суми лізингових платежів щомісячно в порядку і розмірах, зазначених в додатку № 3 до цього договору. Перший із зазначених періодичних лізингових платежів повинен бути здійснений: - не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі предмета лізингу лізингоодержувачу, якщо дата передачі - з 1 по 15 число включно; - не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі, якщо дата передачі - після 15 числа місяця.

Наступні періодичні лізингові платежі будуть здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати.

Сторони уточнювали графіки платежів за договором, про що укладали додаткові угоди, а саме: № 1 від 24.07.2008, № 2 від 31.07.2009, № 3 від 30.12.2009, № 4 від 12.07.2010.

Проте відповідач своїх грошових зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та повернення обладнання не виконав, що стало наслідком звернення позивача до суду.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2010 у справі №27/21 було затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ПП "Галнафтогазмонтаж" 05.11.2010, відповідно до умов якої сторони взяли на себе такі зобов'язання:

- з врахуванням оплати відповідачем частини основного боргу у розмірі 57.963,20 грн. позивач відмовився від стягнення частини основного боргу у розмірі 57.963,20 грн.;

- відповідач зобов'язався сплатити позивачу залишок несплаченого основного боргу за договором фінансового лізингу №UА28L-08-01 у розмірі 58.045,81 грн., що за курсом НБУ (7,91) становить - 7.338, 28 доларів США;

- відповідач зобов'язався сплатити позивачу, а позивач погодився з тим, що 3% річних за час прострочення з червня 2009 року по жовтень 2010 року за договором лізингу № UА28L-08-01, розрахованого станом на 01.10.2010, складає 3.029,15 грн., що за курсом НБУ (7,91) становить - 382, 95 доларів США;

- відповідач зобов'язався сплатити позивачу, а позивач - погодився з тим, що пеня за договором лізингу № UА28L-08-01 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за час прострочення з червня 2009 року по жовтень 2010 року, розрахована станом на 01.10.2010, складає 19.320,30 грн., що за курсом НБУ (7,91) становить - 2.442, 52 доларів США;

- позивач відмовився від розірвання з відповідачем договору фінансового лізингу № UА28L-08-01;

- згідно з мировою угодою, відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу судові витрати в розмірі 1.704,58 грн., а саме: 1.468, 58 грн. державного мита за подання позовної заяви та 236,00 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були сплачені позивачем у справі № 27/21;

- загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 82.099,84 грн., з яких: 58.045,81 грн. (що еквівалентно - 7.338, 28 доларів США) - основного боргу; 3.029,15 грн. (що еквівалентно 382,95 доларів США) - 3% річних; 19.320,30 грн. (що еквівалентно 2.442,52 доларів США) - пеня; 1.704,58 грн. - судові витрати;

- відповідач виконує свої зобов'язання перед позивачем за цією мировою угодою протягом строку дії договору фінансового лізингу № UА28L-08-01, шляхом проведення оплати заборгованості у повному обсязі в національній валюті України за курсом НБУ, діючим на дату сплати до 22.12.2010;

- відповідач визнає, а позивач погоджується з тим, що у випадку невиконання відповідачем умов п. 9 даної мирової угоди, відповідач зобов'язаний безспірно повернути предмет лізингу, зокрема, бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NCCFH00452, протягом 5 днів з моменту отримання вимоги від позивача про повернення предмету лізингу. Всі інші вимоги договору фінансового лізингу №UА28L-08-01 залишаються незмінними та повинні виконуватися сторонами належним чином.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Галнафтогазмонтаж" порушило умови вказаної мирової угоди та допустило прострочення сплати лізингових платежів більш як на 2 місяці, що слугувало для ТОВ "Катерпіллар Файнешл Україна" підставою для звернення до суду з позовом про стягнення лізингових платежів, пені та неустойки.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2012 у справі № 5010/123/2012-5/10, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 та постановою Вищого господарського суду від 29.11.2012, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача 116.919,22 грн. заборгованості за лізинговими платежами станом на 02.02.2012, 2.879,95 грн. - 3 % річних та 2.395,98 грн. судового збору; в задоволенні позовної вимоги про повернення обладнання відмовлено.

З огляду на викладене, заборгованість зі сплати лізингових платежів виникла з лютого по грудень 2012 року (оскільки за період до лютого 2012 року є рішення про стягнення лізингових платежів та 3 % річних, яке набрало законної сили) та становить 40.248,67 доларів США, а також 6.902,66 доларів США пені відповідно до вимог п. 14.8 загальних умов та 582,32 доларів США - 3 % річних, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач надсилав відповідачу вимогу про сплату пені за договором фінансового лізингу. Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, розмір пені складає 6.902,66 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 становить 55.172,96 грн., а відповідачем подано свій розрахунок пені, відповідно до якого загальний розмір пені складає 20.547,99 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, неналежне виконання умов мирової угоди, затвердженої судом у справі № 27/21, було предметом розгляду у справі Господарського суду Івано-Франківської області № 5010/123/2012-5/10, рішення у якій набрало законної сили. Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за лізинговими платежами за період з лютого 2012 року по грудень 2012 року, розірвання договору в судовому порядку внаслідок його порушення відповідачем та витребування предмету лізингу.

Судами встановлено, що відповідач умови договору фінансового лізингу №UА28L-08-01 належним чином не виконав, 11 лізингових платежів за період з лютого 2012 року по грудень 2012 року своєчасно та в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 321.707,62 грн. (еквівалентно 40.248,67 доларам США), що підставно стягнута місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Так, п. 14.8 загальних умов договорів фінансового лізингу № UА28L-08 встановлено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором, і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

Враховуючи наведені вище норми, та перевіривши розрахунок пені, поданий позивачем, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність нарахування відповідачу США пені, яка за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 становить 55.172,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, нарахованих позивачем відповідачу за прострочення грошового зобов'язання, що становить 4.654,48 грн. та еквівалентно 582,32 доларам США, судами встановлено, що вказана сума правомірно заявлена ТОВ "Катерпіллар Файнешл Україна" до стягнення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавцю надано право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі, та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлені судами факти прострочення сплати лізингових платежів, чим порушено істотні умови договору фінансового лізингу, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що вимога позивача про розірвання договору фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.2008, укладеного між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ПП "Галнафтогазмонтаж", є обґрунтованою та правомірно задоволена судами.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів про припинення провадження у справі в частині витребування у відповідача предмета лізингу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено судами, 23.03.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. вчинено виконавчий напис № 813 на договорі фінансового лізингу про повернення на користь ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" предмета лізингу за договором - бульдозера Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NCCFH00452.

В матеріалах справи також наявна копія акту державного виконавця від 25.04.2014 про передачу майна, з якого вбачається, що під час здійснення виконавчих дій за адресою м. Одеса, вул. Косовська 2/1 виявлено бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NCCFH00452. Станом на час розгляду даного спору, бульдозер, вилучено у відповідача та повернуто позивачу, що не оспорюється представниками сторін.

Твердження скаржника про те, що лізингодавцем порушено істотні умови договору та збільшено ціну предмета лізингу в односторонньому порядку, не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді оскаржуваних судових рішень та відхилені колегією суддів з огляду на наступне.

Статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 1, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України)

З аналізу наведених правових норм вбачається, що чинне законодавство визначає національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, проте не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Відтак, коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні відносно долара), не суперечить чинному законодавству України.

Колегія суддів також відзначає, що оскаржувані судові рішення прийняті за результатом нового розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Зі змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій, прийнятих за результатами первісного розгляду справи, не вбачається, що відповідач зробив таку заяву в установленому процесуальним законом порядку. Не підтверджується наявність такої заяви і матеріалами справи, в т. ч. протоколами судових засідань первісного розгляду справи.

Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що ним 16.07.2015 надсилалось клопотання про застосування строків позовної давності у електронній формі до місцевого суду під час нового розгляду справи. Однак наведене, як і наявність такого клопотання також, не підтверджується матеріалами справи, в т.ч. протоколами судових засідань, не міститься відповідних доказів і серед додатків до касаційної скарги.

Колегія суддів також зазначає, що спірні грошові зобов'язання виникли у відповідача з лютого по грудень 2012 року. З даним позовом позивач звернувся до суду у січні 2013 року, тобто в межах встановленого законодавством строку позовної давності.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що посилання скаржника на сплив позовної давності є безпідставним.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Також з заявника підлягає стягненню судовий збір, сплата якого відстрочена ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2015.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №909/16/13-г - без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" на користь Державного бюджету України 35093,42 грн. судових витрат.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова