Постанова

від 30.11.2015 по справі 918/360/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 918/360/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (головуючий суддя Саврій В.А., судді Розізнана І.В., Мамченко Ю.А.) та ухвалуГосподарського суду Рівненської області від 10.06.2015 (суддя Качур А.М.) у справі№ 918/360/15 Господарського суду Рівненської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" простягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 770147832,21 грн.,

за участю представників: позивачаКосякевич Ю.С., відповідачане з'явились, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.06.2015 у справі №918/360/15 повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" про визнання кредитного договору №НКЛ-2005422 від 23.11.2010 недійсним та додані до неї документи без розгляду.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду в одному провадженні з первісною позовною заявою.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами суд неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 55, 64, 124, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 1 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відмова господарського суду у прийнятті позовної заяви, оформленої відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно з ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників вказаних сторін.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача (скаржника), обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХХІ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з зустрічною позовною заявою №02/06/360/1 від 02.06.2015 у даній справі про визнання кредитного договору №НКЛ-2005422 від 23.11.2010 недійсним.

За приписами ст. 60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.

Загальні вимоги до позовної заяви визначені положеннями процесуального законодавства. Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до господарського суду, є Господарський процесуальний кодекс України.

Повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий суд, з огляду на відсутність в матеріалах позовної заяви доказів сплати судового збору та за наявності клопотання про відстрочення сплати такого, виходив з недоведеності заявником зустрічної позовної заяви обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати збору у встановленому законом розмірі.

При цьому судами встановлено, що відповідач, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, подав заяву про відстрочку сплати судового збору до винесення рішення у справі. В обґрунтування даної заяви посилався на відсутність необхідних для сплати судового збору коштів. Однак жодних доказів на підтвердження складного матеріального становища товариства заявником зустрічного позову не додано.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (зокрема про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 57 ГПКУ встановлює перелік документів, які обов'язково додаються до заяви, зокрема, відповідно до п. 3, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В той же час законодавство - ч. 1 ст. 8 Закону України "«Про судовий збір" - передбачає можливість, зокрема, відстрочення судом сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Як вірно відзначено судами, позивач за зустрічним позовом, звертаючись з заявою про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази, як то докази наявності чи відсутності грошових коштів на відкритих банківських рахунках підприємства, їх переліку та інших документів (фінансової звітності тощо), які підтверджували б негативні показники фінансової діяльності товариства.

Господарським процесуальним кодексом України передбачені умови, за наявності яких суддя не приймає позовну заяву і повер тає її без розгляду (ст. 63 ГПК України). Ці умови свідчать не про відсутність у позивача права на подання позову, а лише про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом доти, доки не будуть усунені підстави, які зумовили повернення заяви.

При цьому слід враховувати, що повернення позовної заяви без розгляду не є тотожною відмові господарського суду у прийнятті позовної заяви, оскільки не перешкоджає повторному зверненню з такою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

З огляду на викладене та зважаючи на неподанням заявником зустрічної позовної заяви доказів сплати судового збору чи доказів наявності підстав для відстрочення сплати такого (в обгрунтування відповідного клопотання), судами правомірно повернуто позовну заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.06.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі №918/360/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова