Ухвала

від 01.12.2015 по справі 5004/2423/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" грудня 2015 р. Справа № 5004/2423/11 Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про заміну сторони стягувача

у справі за позовом: Приватного підприємства В«ЗахідбрукбудВ»

до відповідача: Підприємця ОСОБА_2

про стягнення 85 575грн.

Представники:

від заявника: ОСОБА_3 - довіреність від 18.08.2015р.

від боржника: ОСОБА_2 - підприємець (НОМЕР_1 від 28.08.1997р.)

від стягувача: не прибув

Встановила: 19.11.2015р. заявник - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про заміну сторони стягувача відповідно до ст. 25 ГПК України.

В підтвердження підстав для зміни сторони стягувача до заяви долучив: копію договору про відступлення права вимоги від 18.12.2012р., наказу №5004/2423/11-1 від 24.05.2012р., довіреність від 18.08.2015р.

Заявник в судовому засіданні подав заяву відповідно до якої просить встановити процесуальне правонаступництво на підставі ст.25 ГПК України у зв'язку з відступленням ПП В«ЗахідбрукбудВ» підприємцю ОСОБА_1 права вимоги до підприємця ОСОБА_2 згідно рішення господарського суду Волинської області від 24.01.2012р. у даній справі та замінити стягувача ПП "Західбрукбуд" на підприємця ОСОБА_1.

Додатково в обгрунтування заяви долучив оригінал договору про відступлення права вимоги від 18.12.2015р.

Боржник в судовому засіданні та в письмових поясненнях за вх. №01-54/11895/15 від 01.12.2015р. просить суд відмовити ФОП ОСОБА_1 в заяві про заміну стягувача ПП «Західбрукбуд» його правонаступником - ФОП ОСОБА_1 та повідомив наступне:

- статтею 25 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

- виходячи з комплексного аналізу ст.ст. 25 та 54 ГПК України можна встановити, що за своїм процесуальним статусом заява про заміну сторони не є позовом і розгляд таких заяв здійснюється судом першої інстанції, який прийняв відповідне судове рішення, в межах судового процесу, в якому розглядався між сторонами власне спір про право.

- вирішення питання про процесуальне правонаступництво можливе лише на стадії судового розгляду справи, а не на стадії коли було винесено рішення суду. В даному випадку можливо замінити лише сторону виконавчого провадження у випадку наявності такого.

- суд може розглядати заяви про правонаступництво починаючи з моменту порушення провадження у справі і аж до винесення судового рішення. Після вказаних процесуальних дій сторона може звернутись до суду про заміну сторони виконавчого провадження.

- заявником не було надано належних та допустимих доказів про те, чи дійсно відбулось правонаступництво між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Західброкбуд» і чи повідомлявся про заміну сторони у зобов'язані ОСОБА_2, як боржник, як цього вимагає ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України.

Суд розглянувши матеріали заяви, заслухавши представників, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони стягувача, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.01.2012 року у справі №5004/2423/11 позовні вимоги було задоволено повністю та постановлено:

- стягнути з підприємця ОСОБА_2 (Волинська область, Рожищанський район, с. Топільно, вул. Жовтнева, 68А, код НОМЕР_2) в користь приватного підприємства В«ЗахідбрукбудВ» (м. Луцьк, вул. Рівненська, 119, код 35041632) 85575,00грн, 1711,50грн. судових витрат (а.с. 47-50).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. рішення господарського суду Волинської області 24.01.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2012р. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. залишено без змін.

25.05.2012р. господарським судом на виконання рішення господарського суду Волинської області від 24.01.2012р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. було видано наказ №5004/2423/11-1(а.с. 106)

Як вбачається із поданих ФОП ОСОБА_2 копій матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу:

- 20.08.2012р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції ОСОБА_4 було видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33939905 (а.с.158).

- 27.06.2014р. начальником відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції ОСОБА_4 видано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.157).

- 03.02.2015р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції було видано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46351529 (а.с.156).

- 04.03.2015р. в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції було винесено постанову про закриття виконавчого провадження ВП №46351529 (а.с.155).

Отже, заявник - ФОП ОСОБА_1 звернувся із заявою про встановлення процесуального правонаступництва та заміну сторони стягувача по виконанню наказу №5004/2423/11-1 у виконавчому провадженні, яке закрите.

Між тим, в силу ст.25 Господарського процесуального кодексу України заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива виключно на стадії судового процесу, або ж в процесі виконання судового рішення.

Водночас, ФОП ОСОБА_1 як на підставу для встановлення правонаступництва та набуття ним права на стягнення заборгованості з підприємця ОСОБА_2 на користь ПП "Західбрукбуд" в сумі 85575,00грн., яка встановлена рішенням господарського суду посилається на договір про відступлення права вимоги від 18.12.2012р. , що укладений між приватним підприємством «ЗАХІДБРУКБУД» та ФОП ОСОБА_1 (а.с.144).

За умовами п.1 даного договору первісний кредитор - Приватне підприємство «ЗАХІДБРУКБУД» уступає, а новий кредитор- ФОП ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань Приватного підприємця ОСОБА_2, який виступає боржником відносно Приватного підприємства «ЗАХІДБРУКБУД» згідно рішення господарського суду Волинської області від 24.01.2012р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р., на виконання яких видано наказ від 24.05.2012р. про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 - 85575,00грн. та 1711,50грн. - судових витрат.

Судом надана правова оцінка договору на предмет його відповідності вимогам закону та встановлено про його недійсність.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Заявника ухвалою суду від 20.11.2015р. було зобов'язано подати оригінал договору про відступлення права вимоги від 18.12.2012р. та докази надіслання заяви з додатками на юридичну адресу відповідача (оригінал квитанції, опис вкладення у цінний лист).

Із матеріалів справи слідує, що копія договору про відступлення права вимоги від 18.12.2012р.(а.с.144) не відповідає оригіналу (а.с152), а саме: підписи ПП «ЗАХІДБРУКБУД» різні, відтиски печатки ФОП ОСОБА_1 також різні.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Між тим, договір про відступлення права вимоги від 18.12.2012р. не скріплений печатккою юридичної особи ПП "Західбрукбуд".

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, договір про відступлення права вимоги від 18.12.2012р. суперечить вимогам закону та є недійсним.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Слід зазначити, що подані заявником оригінал договору від 18.12.2012р. та його копія є суперечливими, оскільки мають суттєві різниці, зокрема щодо відповідності підпису директора ПП "Західбрукбуд" (на оригіналі та на копії підпис різний) та розташування тексту по них.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Водночас, статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, відсутність правовідношення встановленого рішенням господарського суду від 24.01.2012р. по справі №5004/2423/11 щодо виконання наказу №5004/2423/11-1 від 24.05.2012р. у зв'язку із закінченням виконавчого провадження з підстав припинення юридичної особи - стягувача ПП "Західбрукбуд" (а.с.155), недійсність угоди про відступлення права вимоги від 18.12.2012р. є підставою для відмови у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про визнання його правонаступником стягувача ПП "Західбрукбуд".

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст.203, 207, 215, 216, 512, 514 Цивільного кодексу України 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача відмовити .

Суддя В. М. Дем`як